Медична реформа без шкоди для людини
Останнім часом ведеться чимало розмов про реформу у медичній сфері. Як і кожне нововведення, ця реформа має чимало плюсів і мінусів.
Особливо суперечливим є реформування сфери швидкої та невідкладної медичної допомоги.
Головний лікар станції швидкої та невідкладної медичної допомоги Івано-Франківська Ігор Ковалюк наголошує: реформа має чимало позитивних рис, адже повинна першочергово вдосконалити надання екстреної медичної допомоги сільському населенню.
Згідно з законодавством реформа швидкої допомоги має вивести на однаковий рівень стан доступності до цієї галузі як мешканців міста, так і села. В цьому однозначно є позитивний аспект, адже на сьогодні така доступність мешканців сіл дещо обмежена.
Медики зазначають: не в кожній місцевості діє телефонний номер «103», тому людям часто доводиться телефонувати на інші сільські чи районні телефони. Часто проблематичним є виклик карети швидкої медичної допомоги через стільникову мережу, у т.ч. для учасників дорожнього руху, що вкрай актуально при дорожньо-транспортних пригодах.
В інших районах є свої проблеми: «швидка» може взагалі не виїхати до пацієнта і немає доказової бази: викликали лікарів, чи ні. Натомість у Івано-Франківську таких питань не виникає, адже ще 4 роки тому, при активному сприянню головного лікаря міста Івано-Франківська Тараса Масляка, були закуплені спеці-альні комп’ютерні програми, які фіксують та проводять мовну реєстрацію кожного дзвінка.
Реформа у швидкій допомозі і народилася, власне, через проблеми у сільській місцевості. Нововведення передбачає об’є-днання усієї служби, усіх структурних підрозділів швидкої та невідкладної допомоги під єдиний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.
Станом на сьогодні в області працюють три станції швидкої медичної допомоги (в Івано-Франківську, Калуші та Коломиї) і відділення центральних районних та номерних лікарень. Адже при наявності тільки декількох машин нема потреби утворювати потужну станцію, окреме відділення районної лікарні цілком справлялося з роботою.
За планом у центрі екстреної медичної допомоги і медицини катастроф буде єдина диспетчерська області. Якщо на сьогодні диспетчер у кожному районі приймає виклик від свого територіального населення і використовує наявні можливості відділення центральної районної лікарні, то після реформи центральна диспетчерська в обласному центрі прийматиме усі телефонні виклики, визначатиме, яка машина є найближчою до проблеми, і відправлятиме її на виклик.
Тобто мешканець, скажімо, Верховини уже дзвонитиме не у Верховину, а до Івано-Франківська. Цей виклик реєструватиметься, фіксуватиметься і уже диспетчер з Івано-Франківська відправлятиме машину, яка надаватиме хворому допомогу.
Лікарі занепокоєні: чи існуватиме достатній контроль за новоствореною системою? Адже невеликі підрозділи перевіряти зручніше. І чи завжди керівництво Івано-Франківська зможе відстежити, як працюють медики в тому чи іншому районі. Наразі усі покладають великі сподівання на впровадження системи навігації. Проте і далі невідомо, як проконтролювати роботу окремих водіїв чи фельдшерів, а не тільки місце знаходження санітарного автомобіля.
Саме тут і закладений камінь спотикання. Нормативно-правова база постанови Кабміну передбачає дві можливі форми організації служби швидкої допомоги. Центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф може бути уні-тарним, тобто самостійним, закладом, який об’єднає усю службу. Тоді існуючі станції позбуваються права на будь-яку самостійну господарську діяльність.
Друга форма – територіальне медичне об’єднання, на чолі якого знаходиться центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф. Він об’єднає господарюючі суб’єкти і, на правах юридичних осіб, вони проводитимуть самостійне господарювання. На думку головного лікаря ЦМКЛ Тараса Масляка, ліквідація чи будь-яка реорганізація діючих станцій швидкої допомоги, як юридичних осіб, є вкрай ризикованою та недоцільною. Проблемною вбачається організація роботи в питаннях дотримання законодавства з охорони праці, обліку та обігу наркотичних середників, матеріально-технічного забезпечення віддалених структурних підрозділів. Підтвердженням вищевикладеного може слугувати досвід реформування служби в Рівненській області і про це доповів на всеукраїнській конференції головний лікар центру ектреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівного Олег Ушкевич.
Міська рада Івано-Франківська прийняла рішення передати станції швидкої медичної допомоги в центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, як юридичну особу. Проте таке рішення усіх не влаштовує.
На станції швидкої медичної допомоги Івано-Франківська працює штат, який досі обслуговував лише місто. Кількість посад розрахована лише на міське населення. У поточному році жодна додаткова посада на центр екстреної медичної допомоги не передбачена. Тобто тому персоналу, який сьогодні працює на станції швидкої допомоги м. Івано-Франківська, можливо, після реформи доведеться обслуговувати не 18 машин, а більше ста. Це надзвичайно складно і, якщо не буде збільшення чисельності штату, то люди просто не справляться з поставленим завданням.
Окрім того, не секрет, що сьогодні в Івано-Франківську завдяки підтримці міського голови Віктора Анушкевичуса та депутатського корпусу міської ради працює один з найкращих автопарків карет швидкої допомоги в Україні. Звісно, коли цей транспорт почне їздити по селах, де суцільне бездоріжжя, сподіватися на покращення надання екстреної медичної допомоги (а невідкладної й поготів) не доводиться.
Проте найбільша проблема реформи, на сьогодні – відсутність коштів. Лікарі визнають: в цьому році станція швидкої медичної допомоги отримала на 30% менше фінансування, ніж у минулому році. І в такому розрізі говорити про ефективну реформу важко.
Занепокоєння викликає і те, що у трьох пілотних областях – Вінницькій, Київській та Донецькій, де розпочинали реформу швидкої допомоги, вона не дала результатів. Побачити, як реально працює в нових умовах швидка допомога, неможливо. Центральна оперативна диспетчерська у вищезгаданих пілотних регіонах не виправдала сподівань.
Чи виправдає себе медична реформа, зараз говорити важко. Лікарі однозначні в одному: будь-які зміни виправдані тільки тоді, коли вони добре обдумані. І головне зараз – не зруйнувати ту систему, яка працює, яка приносить людям користь. Адже за кожним дзвінком на службу «103» – життя людини. А це значить, реформу потрібно провести так, щоб пересічні мешканці не відчули жодних незручностей.
Любов Загоровська
|
