Аскетичний простір франківських підмостків
«Три сестри» заговорили українською
На відновленій малій сцені Івано-Франківського облмуздрамтеатру відбулася прем’єра вистави «Три сестри» за однойменним твором Антона Чехова. Вкотре на сцену театру знову вийшов молодий зірковий склад під керівництвом директора, а заодно і режисера п’єси Ростислава Держипільського.
Давно омріяний для акторського складу спектакль змусить кожного глядача, як і акторів, взяти для себе частинку характерів героїв вистави, переконані актори. Вони ж стверджують, що вже самі переконалися у цьому на власному досвіді, адже у попередніх постановках лицедії самі надавали власних рис своїм персонажам. А цього разу все сталося зовсім навпаки – герої сильніші за акторів.
«Прем’єра вже за своєю назвою повинна бути непересічною, оскільки п’єса Чехова «Три сестри» є кращим зразком світової літератури і драматургії. Постановка вистави у франківському театрі буде випробуванням не тільки для нашого колективу, але і для франківського глядача. Побутує така думка, що Чехов не цікавить глядачів західного регіону. Мовляв, тематика і естетика Чехова не є близькою нашим краянам», – розповів напередодні прем’єри режисер вистави Ростислав Держипільський.
Це стало своєрідним викликом як для режисера, так і для всієї команди театру. Тут переконують, що намагалися доказати самі собі, що таке дійство насправді цікаве і воно не залишить байдужими глядачів. На сцені Івано-Франківського театру за мотивами Чехова ставили драму «Іванов» ще у кінці 80-х років минулого століття. Тоді колектив театру разом із п’єсою побував у Києві і навіть у Москві, а сама вистава отримала схвальні відгуки від театральних критиків. Але після того до теми російської драми тут не зверталися. Тепер «три сестри» Чехова» заговорили українською. Кажуть, так зручніше, щоб не ламати російську мову галицьким діалектом, який притаманний нашим акторам. Для того, аби зберегти дух драми Чехова, російськими у п’єсі залишили тільки пісні. Крім того, за режисерським задумом, довелося скоротити персонажів, адаптувати їх до сьогодення, зробити виставу більш сучасною і зрозумілою.
«Ми відчули всі чари Чехова. Це сильна драматургія, з якою цікаво працювати», – говорять актори. Кажуть, що стикалися із моментами російської драми Чехова ще під час навчання в університеті. У результаті на франківській сцені появилася своя історія про людей, які живуть в ілюзії і не роблять нічого для того, щоб змінити своє життя. Вони не знають, як вирватися із тих рамок, в котрі їм довелося потрапити.
Незважаючи на те, що драмтеатр цьогоріч достроково вимушено завершив театральний сезон, його трупа продовжує працювати. Про це свідчать виступи акторів театру на багатьох сценах України, а також деякі постановки вистав у рідних стінах. Поки ремонтні роботи так і не почалися, колектив театру не захотів чекати. А тому власними силами взявся облаштовувати те, що для них найцінніше. Директор драмтеатру такий поступок персоналу називає авантюрою і геройством, але переконує, що інакше вчинити у такій ситуації вони не могли. Власними силами працівники театру облаштували приміщення малої сцени і відтепер вистави камерного характеру йтимуть саме там.
«У нас є багато вистав малого формату, які ми грали на великій сцені. «Коли я зрозумів, що мала сцена на ремонт в останній черзі, то подумав, що чекати ще декілька років і не використовувати це приміщення просто не можна. Я вже тепер зрозумів, що це був і авантюристичний, і геройський крок для наших працівників, адже ми своїми силами відновлюємо малу сцену. Це буде справді експериментальний простір. Він повинен бути аскетичний. Цей простір продиктував нам і естетику самої вистави», – зауважив директор драмтеатру.
Для прем’єри «Три сестри» режисер Ростислав Держипільський знову обрав вже звичний для свого театру хід – мінімум декорацій. Свого часу усі дивувалися тому, як «Солодка Даруся» у постановці того ж режисера привернула до себе увагу лише грою акторів, адже на сцені, окрім лавки, більше нічого не було. Тепер же основне навантаження також лягає на плечі акторів, бо на сцені всього 9 стільців, столик і фортепіано.
До речі, серед пропонованих реформ Ростислава Держипільського на посаді директора облмуздрамтеатру ремонт і відновлення роботи малої сцени були останнім пунктом, який він мав намір здійснити. За дивним збігом обставин у переліку ремонтних робіт, котрі тут розплановано у три черги, мала сцена також потрапила аж у третю чергу. Втім, тепер це, очевидно, стане полегшенням для обласного управління капітального будівництва, котре й займається реконструкцією театру.
Володимир БОДАК
|
