Мала птаха, зате корисна
В селі Ісаків на Тлумаччині вирощують перепілок в домашніх умовах
Ці птахи віддавна були знайомі людині. Ще на Русі до царського столу обов’язково подавали перепелів. Хоча вони здебільшого користувалися попитом як дичина. Першими вирощувати перепелів у домашніх умовах розпочали японці наприкінці 19-го століття, а в Україну таке захоплення прийшло через півстоліття. Проте воно поступово набирає обертів серед шанувальників розведення домашньої птиці, бо не потребує великих затрат.
На обійстя пана Володимира ми потрапили в час обіду. Саме тоді дбайливий господар обходив свою ферму – збирав яйця, котрі знесли перепілки. Чоловік не може натішитися тим, що йому вдалося здійснити давню мрію. Тим більше, що поки що в нього все вдається так, «як книжка пише». За розмовою із Володимиром Орестовичем розумію, що підручниками з вирощування перепілок для чоловіка служать публікації про таких самих як він ентузіастів-аматорів, а також деякі книжки. Зрештою, учень із пана Володимира вдався те що треба. Буквально за декілька місяців він вже зміг добитися бажаного результату. «Із яйця перепілки через 17 днів вилуплюється пташеня розміром із бджолу, але вже за декілька хвилин його неможливо впіймати, – каже пан Володимир. – Спочатку я їх тримаю у паперовій коробці, а вже потім, коли підростають, кладу до клітки».
Дорослою перепілка стає вже у два місяці. Чоловік каже, що таку птицю набагато вигідніше вирощувати, аніж курей. По-перше, перепелині яйця дуже корисні і містять багато поживних елементів, хоча й менші від курячих аж уп’ятеро. Та й м'ясо перепелів вважають делікатесним. На ринку такий продукт годі віднайти, його можна придбати хіба що на замовлення. Чоловік каже, що може тільки приблизно здогадуватися, скільки коштує кілограм перепелиного м’яса, виходячи із витрат на одного птаха. В середньому вартість становить 65-75 гривень. На один кілограм такого делікатесу потрібно шість перепелиних тушок.
«Протягом місяця перепілка може знести 25 яєць. Взагалі перепели можуть жити до 10 років, але з кожним роком їхня продуктивність знижується. Тому найоптимальнішим є вік перепілки до двох років», – розповідає пан Володимир.
У природі самиця може висидіти пташенят без допомоги самця, проте у домашніх умовах самки не сідають вигрівати яйця. Їхнє покликання – нести яйця. На міні-фермі Володимира Собчука понад сто перепілок, котрих він ніжно називає «мої канарейки». Птахів чоловік поділив на різні категорії – одні несуть яйця інкубаційні, а інші – дієтичні. Перші він використовує для подальшого вирощування птиці, а дієтичні готовий реалізувати. Коли заходить мова про реалізацію продукції, Володимир Орестович переконаний, що зміг би таким промислом зайнятися. «Треба тільки знайти можливості для збуту яєць. Щодня їх в мене є майже сотня. А для того, аби ферма нормально працювала, потрібно мати постійно хоча б п’ятсот штук птиці. Це зовсім не важко», – зізнається чоловік. Роботу в напрямку збуту продукції він вже розпочав. «Якось до мене приїжджав один чоловік з Івано-Франківська. Він взяв яйця і кілька кілограмів перепелиного м’яса. Обіцяв, що буде приїжджати ще, бо для когось із його родичів такі дієтичні продукти дуже корисні», – каже пан Володимир.
Свій невеликий бізнес Володимир Собчук розпочав із зовсім невеликої суми – 100 гривень. Чоловік каже, що він тільки придбав перепелині яйця і заклав їх у інкубатор. Так і розпочалося втілення у життя мрії, котру ветеринар за покликанням виношував упродовж 15 років.
Цими днями птахоферма пана Собчука поповнилася новим потомством – вилупилися маленькі пташенята. Натомість чоловік знову закладає свіжі яйця в інкубатор. Кладе по сто штук, хоча можна закладати одразу по двісті. Каже, що навіть в інкубаторі ніяким чином не можна вплинути на природний відбір. Обов’язково знайдеться частина яєць, із котрих не вилупляться пташенята. І так само, як і з вирощуванням курей: ніколи не вгадаєш, скільки самців, а скільки самок вилупиться. «Це все 50 на 50. Перепелів можна розпізнати вже дорослими – у самців грудка трошки червоніша», – пояснює пан Володимир.
Утримання такої птиці обходиться господареві недорого. Перепілки їдять корм, котрий він купує у районній ветеринарній аптеці. Для того, аби птахи добре почувалися, у приміщенні повинна бути стабільна температура та освітлення. За таких умов навіть самці подають специфічні звуки.
Звичайно, є й певні труднощі, про які Володимир Собчук говорить неохоче. Інкубатор постійно підтримує температуру 37,9-38,1 градуса, а от температури під час вилуплення пташенят ніде не вказують. Пан Володимир каже, що дуже шкода тих маленьких пташенят, котрі не мають сили проколупати шкаралупку. Проте чоловік не втрачає оптимізму і переконаний, що його наполегливість і обмін досвідом із іншими птахівниками принесуть позитивні результати у вирощуванні перепілок в домашніх умовах.
Володимир БОДАК
Фото автора
|
