Оксана САВЧУК, депутат Івано-Франківської міської ради, фракція ВО «Свобода»

Роздуми  про перший рік електронної реєстрації дітей в ДНЗ
Івано-Франківськ – місто, яке одне з найперших в  Україні запровадило систему електронного реєстру дітей до дитячих садків. Досвід останніх двох років свідчить, що рішення прийнято правильне, а головне – створена прозора система реєстрації дітей. Як і кожна нова річ, що потребує звикання, вивчення та організації роботи за новими правилами, впровадження нової моделі в життя відбувалося з різними перипетіями.  Та головне – вона стала дієвою і прозорою системою.
Закінчився перший навчальний рік набору дітей в ДНЗ міста за правилами електронної реєстрації, тому можемо підбити і перші підсумки. Найперше – це прозорість у списках і дотримання черги у наборі дітей. Важливим завданням, яке ставили батьки перед депутатами, було розробити чіткі правила, які будуть одинакові для усіх батьків, незалежно від посади, зв’язків і грошей у гаманці. На основі цього і формувалась система реєстру. Таким чином, тепер батьки можуть зареєструвати дитину в Центрі надання адміністративних послуг, який не підпорядкований управлінню освіти. При реєстрації отримують реєстраційну картку із захисною голограмою, точною датою і часом реєстрації. У будь-якому куточку світу можуть зайти на сайт www.dity.if.ua  і довідатися про місце своєї дитини в загальній черзі. Крім того, ознайомитись з усіма садками і вибрати для своєї дитини найкращий садочок. У час комплектації груп (червень-серпень) діти, які виділені зеленим кольором, без жодних проблем автоматично потрапляють в обраний садок. Для батьків це зручно і зрозуміло. Вони підтримують такі прозорі правила. Чи зручно для завідувачів садків? Питання актуальне. На моє особисте здивування, більша частина керівників ДНЗ з великою радістю сприйняла впровадження електронного реєстру і гідно працює за новими правилами. Однак є й такі, які не готові працювати за прозорими правилами і шукають похідних шляхів. Дехто вважає, що їхній заклад для  дітей, в яких «елітні» батьки, а дітки з простих робітничих родин їм не підходять, дехто тремтить від дзвінка з владних кабінетів.  Так, важко змінюватись, коли звик працювати по-старому. Однак післяреволюційний час змінив нас, і зміни варто втілювати у життя. Тільки справедливий і постійний громадський контроль здолає тих, хто неготовий до прозорих правил.
У рік святкування 200-річчя Т. Шевченка хочеться сказати словами Кобзаря: «Борітеся – поборете».  До боротьби з несумлінними керівниками молоді і активні батьки готові. І я неймовірно щаслива від того, що матері впевнено і відкрито готові говорити про порушення прав їхніх дітей при прийомі в садок. Я переконана, що оголена правда змінить усіх, а особливо тих, хто навіть цього не очікував.