Від латок – до полотна
«ЗК» з’ясував, які дороги у місті можна вважати найкращими

ТО ВГОРУ,   ТО ВНИЗ
Стан доріг – одна з найбільших проблем, на яку найчастіше нарікають люди. За цьогорічним загальнодержавним рейтингом найгіршими визнані дороги в Одеській, Львівській та Івано-Франківській областях. В обласному центрі Прикарпаття ситуація з дорогами теж не надто втішна. Водії кажуть, що після щорічних ямкових ремонтів одних і тих же вулиць дорожнє покриття на них рівнішим не стає. Мовляв, де була ямка, з’являється горбик, біля якого знову утворюється ямка. Тому дороги потребують повноцінних капітальних ремонтів чи, бодай, вибіркових капітальних ремонтів, під час яких настеляють суцільне нове, рівне асфальтне покриття. Останніми роками в Івано-Франківську ремонтувати дороги намагаються саме такими методами. Але, на жаль, і на новому покритті незабаром з’являються деформації й ушкодження. Хоча є й такі дороги, які не руйнуються роками. Тож «Західний кур’єр» вирішив з’ясувати, які дороги у місті можна вважати найкращими.

Обласний центр Прикарпаття має доволі розгалужену вулично-шляхову мережу. Як повідомили у департаменті комунального господарства, транспорту і зв’язку, у місті є понад 500 вулиць, які перебувають на балансі дорожнього ремонтно-експлуатаційного управління. Загальна протяжність доріг, разом із селами, що територіально входять до Івано-Франківської міської ради, становить 323,4 кілометра загальною площею 2579,4 тисяч квадратних метрів. З них 227 км доріг мають асфальтобетонне покриття площею 1608,8 тис. кв. м Бруківка площею 68,2 тис. кв. м збереглася на 2,4 км вулиць. Ще 62,2 км доріг мають гравійне покриття площею 450,1 тис. кв. м. А у селах Івано-Франківської міськради залишається ще 31,8 км ґрунтових доріг площею 252,3 тис. кв. метра.
Головною проблемою івано-франківських доріг у галузевому департаменті міськвиконкому вважають те, що їхній транспортно-експлуатаційний стан та загальний стан дорожньої інфраструктури не забезпечує швидкого, комфортного, економічного і безпечного перевезення пасажирів та вантажів. А це, своєю чергою, перешкоджає прискореному соціально-економічному та екологічно збалансованому розвиткові міста, підвищенню конкурентоспроможності автомобільних доріг щодо транзитних перевезень та розвиткові автомобільного туризму й не забезпечує належної безпеки руху транспорту і пішоходів.
Незадовільний стан доріг – одвічна проблема і болюча тема. Кажуть, що це важкий спадок від СРСР і наслідки старих технологій будівництва та ремонту шляхів, які у ті часи часто-густо будували навіть без необхідної основи. Скажімо, основою для проїжджої частини вулиці Хіміків, як недавно з’ясувалося, було… будівельне сміття. Радянські дороги не були розраховані на сучасні навантаження, теперішню кількість транспорту й інтенсивність руху. А весь догляд за дорогами полягав у їхньому прибиранні та поточному ремонті шляхом накладання латок. Ця технологія виявилась настільки «живучою», що її інтенсивно використовували донедавна, а подекуди ще й досі використовують на малих вулицях.
Кожна міська влада з перемінними успіхами намагалася вирішити проблему доріг. На зорі незалежності, за часів першого міського голови Ярослава Тайліха, шляховики впровадили, як тоді вони говорили, передову технологію. Вона полягала у тому, що дефектне покриття вирубували за допомогою відбійного молотка і уже потім, в одному рівні з існуючим покриттям, перекривали новим шаром асфальту. За другого міського голови Богдана Боровича до ремонту івано-франківських доріг вперше залучили поляків з їхньою фрезою. Вони вчили наших шляховиків працювати на новій техніці за новою технологією, яка згодом набула поширення, а колишньому орендному управлінню «Автошлях» навіть вдалося придбати вживану фрезу. Команда третього міського голови Зіновія Шкутяка, як відомо, зробила акцент на реконструкції центральної частини міста, продовжила започаткований попередниками повноцінний капітальний ремонт вулиць із замінами основи доріг та комунікацій. За першої каденції теперішнього міського голови Віктора Анушкевичуса у місті теж капітально відремонтували кілька доріг з влаштуванням нової основи та заміною мереж. Але коли у 2011 більшість у міськраді отримали представники ВО «Свобода», вони вирішили змінити систему ремонту доріг і відмовитись від традиційних ямкових та поточних ремонтів на користь вибіркових капремонтів із заміною  верхнього шару покриття. На жаль, ремонтам підземних мереж належної уваги тоді не надали і відремонтовані впродовж 2011-2013 років дороги уже не раз доводилось розкопувати, щоб усувати пошкодження водогонів, газопроводів і каналізації (зараз цей недолік уже врахували і під час цьогорічних ремонтів доріг ремонтують й мережі під ними).
Останніми роками вибірковим капремонтом відремонтували чимало перехресть і вулиць. З 2012 року під час ремонтів доріг у місті почали застосовувати щебенево-мастикову асфальтобетонну суміш. У ній у півтора рази більше бітуму, є спеціальні мінеральні додатки, вона міцніша, забезпечує краще зчеплення коліс з покриттям дороги і служить довше. ЩМА потрібно укладати безперервним безшовним методом при температурі не нижчій 140 градусів за Цельсієм. Але, на жаль, і на відремонтованих ЩМА дорогах уже з’являються мілкі дефекти, тріщини і напливи. Особливо це помітно на вул. Галицькій, а також у місцях зупинок громадського транспорту і перед світлофорами.
Тож чи є в Івано-Франківську добрі дороги і які з них можна вважати найкращими? Думки щодо цього в автомобілістів та шляховиків різні. Відрізняється і перелік вулиць, які вони вважають кращими серед решти. Але хто краще обізнаний зі станом доріг, як не керівник дорожнього ремонтно-експлуатаційного управління, у якого вони перебувають на балансі і яке їх утримує та ремонтує? Начальник ДРЕУ Володимир Юсипів погоджується, що вулиць з хорошим дорожнім покриттям є небагато. У попередні кілька років, завдяки уже згадуваним вибірковим капремонтам, кількість рівних, без ям, доріг у місті збільшилася. Але й до того були капітально відремонтовані з дотриманням усіх необхідних технологій вулиці, які добре збереглися, хоч пройшло вже чимало літ і зим. Найкраще покриття, за словами В.Юсипіва, наразі мають вулиці Тролейбусна, Короля Данила, Орлика, Сорохтея та Франка. А на думку опитаних автомобілістів, серед кращих (окрім відремонтованих з 2012 року) можна ще згадати вулиці Матейка, Вороного, Панаса Мирного, Максимовича, частково Бандери, Шухевичів, Тарнавського, Пстрака, Миру. Варто зазначити, що всі з названих вулиць свого часу ремонтували місцеві ШРБУ-1, «Автошлях» та ДРЕУ. Так що говорити, що в Івано-Франківську не вміли ремонтувати дороги, не можна.
Стах МІРЧУК

ТОП-5
1. вул. Тролейбусна (рем. 2012-13 рр. «Івано-Франківськавтодор»).
2. вул. Короля Данила (рем. 2006-07 рр. ДРЕУ).
3. вул. Орлика (рем. 2005-06 рр. ШРБУ-1).
4. вул. Сорохтея (рем. 2008-09 рр. ПП з Городенки).
5. вул. Франка (рем. 2001 р; 2013 р. ШРБУ-31 Облавтодору; «Івано-Франківськавтодор»).  

Коментар

Володимир ЮСИПІВ,  начальник ДРЕУ:
– Щоб дорожнє покриття завжди перебувало у належному стані і служило довго, його треба належно експлуатувати. Також треба вчасно проводити планові ремонти. На поточний ремонт доріг цього року згідно з умовами тендеру виділено 4714,8 млн. грн. На підприємстві є три бригади, і ми одночасно проводимо ремонти на трьох вулицях. Згідно із затвердженим міськвиконкомом титульним списком, передбачений поточний ремонт 32-х вулиць, вже відремонтовано 13. Підприємство взяло зобов’язання до кінця вересня завершити поточні ремонти. Але через тривалі несприятливі погодні умови виконання робіт ускладнюється, а також на темпи робіт впливає вчасне їх фінансування.