Перезавантаження Державного бюджету:
яким йому бути чи не бути
31 липня ц.р. Верховна Рада України збирається на своє позачергове пленарне засідання. Головним у порядку дня стоїть питання внесення змін до Державного бюджету України на 2014 рік.  Нагадаю, це вже буде друга спроба знайти більшість народних депутатів, які б проголосували за визначені зміни. Адже після невдалого голосування 24 липня, коли розвалилася коаліція «Європейський вибір», Прем’єр-міністр А.Яценюк подав у відставку. Головна причина цього поступку не емоції, як дехто його трактував, а реальна оцінка фінансово-економічного стану країни на найближчу перспективу та її ігнорування частиною депутатського корпусу. Тенденції розвитку економіки на початку року, а також негативний вплив важкої ситуації, що склалася в Донецькій та Луганській областях, на обсяги виробництва в зазначених регіонах, містять, суттєві ризики недосягнення врахованих у розрахунках бюджету прогнозних макропоказників, а значить, на подальшу життєдіяльність країни в цілому.

Йде скорочення внутрішнього валового продукту, економічної активності, спад промислового виробництва, зменшення обсягів експорту та імпорту товарів і послуг, відтік прямих іноземних інвестицій, збитки підприємств перевищують прибутки, різко впали надходження до бюджету від податків. Це не повний перелік тих проблем, що постали і будуть продовжуватися в країні в найближчому майбутньому. Україна в важкому фінансовому стані, де кожна гривня на рахунку. Фінансовий розрив складає більше 31 млрд. гривень. В зв’язку з цим необхідно вишукати резерви щодо збільшення дохідної та, відповідно, видаткової частин зведеного бюджету. Враховуючи сучасний економічний стан пропонується зменшити показники дохідної частини бюджету на 13,0 млрд. грн., а за рахунок  нових джерел збільшити її на 21,1 млрд. грн.  Основними наповнювачами головного кошторису держави повинні стати: збільшення ставки плати за користування надрами для видобутку нафти і газового конденсату та природного газу – ресурс – 9,1 млрд. грн. Саме цей податок може стати причиною того, що голосування за бюджет буде провалено. Адже у Верховній Раді потужне лобі газовиків і нафтовиків, які аж ніяк не мають наміру ділитися своїми статками з державою. Наведу для підкріплення декілька цифр. В Україні видобувається 21,5 млрд. куб. м газу, з яких 71% реалізується для потреб населення за середньою ціною 362,3 грн. за 1 тис. куб. м, а 29% – промисловості за ринковими цінами, які на сьогодні  складають 4724 грн. за 1 тис. куб. м. Собівартість  видобутку природного газу нині складає 242,3 грн., а чистий дохід при його реалізації 1 тис. куб. м для потреб населення – 47 грн. ( рентабельність витрат – 19%), для потреб промисловості  – 3654 грн. (рентабельність витрат – 1504%). Тому планується збільшити ставку плати за користування надрами для природного газу, що продається для промисловості, до 70% при сьогоднішніх ставках 28% і 15%, залежно від глибини видобутку. Аналогічна ситуація  і з видобутком нафти. Незважаючи на нові умови  оподаткування, видобуток газу і нафти залишаються й надалі високоприбутковими галузями. Важливими компенсаторами дохідної частини від недоотримання податків мають стати також оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів від капіталу (за ставкою 15% – ресурс 3,3 млрд. грн.); введення т.з. «воєнного податку» в розмірі 1,5% від заробітної плати працюючого; скасування звільнення від ПДВ постачання лісоматеріалів, паливної деревини, відходів лісопереробної промисловості; продовження до 1 січня 2015 року режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту зернових та технічних культур та інших.
У видатковій частині бюджету пропонується збільшити видатки на 18,1 млрд. грн. з одночасним їх скороченням на 10,1 млрд. грн. З них 9,1 млрд. грн. планується спрямувати, залежно від ситуації, яка буде складатися на Сході України, Міноборони, МВС, Національній гвардії, Держприкордонслужбі та іншим органам, які задіяні в антитерористичній операції. Ще 7,8 млрд. грн. передбачено на відновлення приміщень закладів освіти, охорони здоров’я та інфраструктури, які зруйновані на Сході України, та для соціального захисту осіб, які вимушені переселитися із Луганської та Донецької областей до інших регіонів держави.
Істотно скоротяться видатки на утримання державних органів (3,1 млрд. грн.), вугільної галузі, державного фонду регіонального розвитку тощо.
Незважаючи на труднощі із збалансуванням державного бюджету, у змінах до нього не передбачено зменшення видатків на соціальний захист дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дорослих інвалідів, інвалідів війни, ветеранів війни, дітей війни, воїнів-інтернаціоналістів, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсіонерів, сімей з дітьми, малозабезпечених сімей, осіб, які задіяні в антитерористичній операції, сімей, які отримують субсидії, пільги, гарантії та компенсації.
Прийняття в четвер відповідних змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України дасть можливість скоригувати Державний бюджет країни на 2014 рік, виконати попередні заходи для отримання наступного траншу від МФВ, вирішити ряд найнагальніших проблемних військових, соціально-економічних питань. Справа за українським парламентом.

Дмитро Шлемко,  заступник голови  фракції «Батьківщина» у  Верховній  Раді України