Гривня, долар, золото…
У чому заощаджувати свої «кровні»?
ХХІ століття характерне новим етапом розвитку світової фінансової системи, частиною якої є і наша, вітчизняна. Але і сьогодні переконуємося в правильності приказки про те, що нове – це часто добре забуте старе. Тому політика Національного банку України, головної державної структури, яка відповідає за стабільність гривні, є по суті комбінацією нових можливостей світових фінансів і старих перевірених банківських методів, які зовсім не втратили своєї актуальності.
Ми розповімо про ті прості і доступні механізми захисту заощаджень громадян, які пропонує Нацбанк.
Населення звикло зберігати свої заощадження в доларах. Правда, ця тенденція почала змінюватися. Надто вже привабливі в більшості банків депозити в гривні. Ставки по них втричі вищі, ніж за вкладами в іноземній валюті. І це справедливо, бо зростання економіки дозволяє платити такі відсотки. НБУ постійно контролює ситуацію з гривневими депозитами.
Для особливо недовірливих наших громадян винайшли ще один механізм: так званий індексований депозит. Він «прив'язаний» до курсу долара. При зниженні курсу гривні вкладнику зроблять перерахунок. Це вигідно кожному власникові такого депозиту: внесок робиш в гривні, а розрахунок при цьому проводиться у відповідності зі сформованим на ринку курсом долара. Ризики при цьому буде страхувати держава в особі Міністерства фінансів.
Чому це важливо? Фактично люди будуть вкладати гроші в державні цінні папери. Експерти вважають, що такі депозити будуть утримувати громадян від дострокового зняття коштів з рахунків, а банківську систему – від коливань валютних курсів.
Ще один механізм. Держава в цьому році вийшла на ринок з абсолютно гарантованою пропозицією – так званими валютними казначейськими зобов'язаннями. На сьогодні це, мабуть, кращий механізм захисту своїх «кровних». Раніше такі зобов'язання називалися ОВДП, облігації внутрішньої державної позики. Їх могли купити тільки юридичні особи. Тепер ці цінні папери доступні і простим громадянам. Прибутковість по них – більше 9% річних у доларах, що з лишком покриває інфляцію. Виплата відсотків – двічі на рік. Але додаткова цінність валютних казначейських зобов'язань у тому, що вони гарантовані всією економікою держави, яка в останні 3 роки демонструє стабільність. Важлива перевага таких цінних паперів – відсутність тяганини. Не потрібно відкривати рахунок, підписувати договори. А для їх покупки на суму до 150 тисяч гривень не будуть потрібні ні паспорт, ні ідентифікаційний код.
Нацбанк випустив першу серію валютних казначейських зобов'язань на 200 мільйонів доларів. Привабливість їх така, що в Києві їх розкупили практично за день.
Серед нашого народу чимало тих, хто з недовірою ставиться до будь-яких банківських депозитів. Люди звикли тримати зароблене «в панчохах». При цьому навіть найдальші від фінансових установ громадяни розуміють, що гроші, за великим рахунком, папір – не більше того. А ось дорогоцінні метали – зовсім інша справа. Скільки існує людство, так і не придумана альтернатива найбільш надійному способу накопичення – покупці золота, срібла, платини. Але не просто злитків, дивлячись на які, неспеціаліст ніколи не визначить, що це таке. НБУ розробив золоті і срібні інвестиційні монети. Це засіб і збереження грошей, і їх накопичення. Адже ціна дорогоцінних металів на світових ринках постійно зростає.
Як радять експерти, найкращий підхід до збереження заощаджень – комбінований. Сьогодні, скажімо, найбільш вигідно покласти гроші на гривневий депозит або придбати валютні казначейські зобов'язання. Це дозволить і зберегти, і примножити капітал. А частину грошей 2-3 роки зберігати в інвестиційних монетах, і за цей час, незважаючи на те, що ціни можуть змінюватися, дохід все одно буде. Головне – не лінуватися, вивчити ситуацію, навчитися користуватися фінансовими інструментами, які пропонує Національний банк України.
|
