Як бути з Донбасом?

Юрій АНДРУХОВИЧ:
— Перш за все нам усім — із київським керівництвом включно — слід іще раз відповісти собі на запитання, якого майбутнього для своєї країни ми хочемо? Що є нашою метою? Куди ми йдемо? Чи наше приєднання до західної демократичної спільноти у формі, скажімо, членства в НАТО та ЄС справді можливе, якщо намагатися зберегти у складі країни Донбас? Особисто в мене така можливість викликає дуже великі сумніви. Будь-яке соціологічне опитування показує вкрай низьку підтримку прозахідного курсу на Донбасі. До того ж ця підтримка, здається, має тенденцію до подальшого зниження, вона прямує до нуля. Цю соціологію загалом підтверджують щоденні новини з Донбасу, розвиток подій у бік загострення та ескалації, – прокоментував «ДТ» Юрій Андрухович. – Тобто зберегти Донбас у складі України можна лише ціною фатальних для нашого європейського майбутнього поступок. Вчергове задобрювати Донбас доведеться таки справді по-великому. Так, зберегти Донбас в Україні все ще можна, але це буде така Україна? Наприклад, я цілком упевнений, що заспокоїти і зберегти Донбас можна було б, покаявшися за Майдан і повернувши до Києва президентом Януковича. Фантастика? А донецькі перемовини між Кучмою та Медведчуком не фантастика? З іншого боку, просто припинити бойові дії, вивести з Донбасу наших силовиків — означатиме капітуляцію. Це дуже поганий початок для нашого нового майбутнього, дуже травматичний. Відокремлення Донбасу від України (якщо до нього все-таки дійде) не мало би створювати враження, що ми його втратили, а мало би — що ми його позбулися. Для цього АТО (чи як там надалі називати цю по суті війну) має бути успішною. Україна має перемогти, повністю взявши під контроль усі міста й селища, і села, й дороги, й магістралі, і все-все-все. Причому демонстративно, під синьо-жовтим прапором. І щойно після цього, налагодивши на Донбасі нормальне мирне життя, запропонувати тамтешньому населенню референдум, у якому чесно, не заграючи з ним і не замилюючи вкотре йому очей, наголосити на ключових моментах, які Донбас особливо дратують: українська як єдина державна, європейська та євроатлантична інтеграція (ЄС і НАТО, відповідно). Приймаєте таку Україну — кажіть на референдумі "так" і залишайтеся з нами. Не приймаєте — ми вас відокремлюємо. Тим часом непогано було б запровадити деякі адміністративні зміни, для початку ліквідувавши Донецьку й Луганську області в їхніх теперішніх межах. Адже північ Луганщини й південь Донеччини переважно не з сепаратистами. Ці райони слід зберегти в Україні. Тобто якщо й відокремлювати, то не повністю дві сьогоднішні області, а лише кілька районів однієї та другої. Важливо пам'ятати про неоднорідність цього регіону і врятувати в ньому все, що за Україну і з Україною.