Неділя, 25.06.2017, 10:47
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2013 » Липень » 11 » ГРОШІ
11:13
ГРОШІ
Вексель в законі
Українські депутати прийняли документ, що дозволяє уряду повертати бюджетні борги векселями


Обговорення у Верховній Раді України трьох законопроектів, присвячених введенню фінансових векселів, ще кілька місяців тому викликало широкий громадський резонанс.
А минулого тижня, незважаючи на категоричне несприйняття ініціативи опозицією, провладна більшість таки ухвалила два із трьох «вексельних» законопроектів. Зокрема й найбільш дискусійний №2290а, яким пропонується реструктуризувати в бюджеті 2013 року фактичну заборгованість за допомогою казначейських векселів. Згідно  з новоприйнятим нормативно-правовим актом, український уряд отримав можливість оплачувати бюджетну заборгованість фінансовими векселями строком до 5 років та дохідністю до 5%, а також видавати такими ж самими векселями ПДВ, що підлягає поверненню експортерам.

Опозиціонери «вексельну реформу» відразу ж охрестили великою аферою уряду, тоді як прихильники новацій навпаки – рятівним кругом для державної економіки.  

Узаконений «відкат»?

За ухвалення законопроекту №2290а проголосувало 246 народних депутатів. Від опозиції «вексельні» закони отримали тільки одне «за» – від «батьківщинівця» Василя Кравчука. Пояснень, чому новації впали у немилість решти опозиціонерів, в опонентів провладної більшості вистачає.
«Цим документом замість розрахунків грошима влада вводить векселі, якими хоче покрити свою заборгованість перед громадянами, яка виникла на 1 січня 2013 року. Це означає, що ця влада банкрутує і веде країну до дефолту, – вважає народний депутат від ВО «Свобода» Руслан Марцінків. – Запровадження векселів – це законодавчо обґрунтований механізм розбазарювання бюджету. І якщо блокування бюджетних грошей на місцях сьогодні є процесом видимим, то «вексельні папірці» можуть одномоментно розв'язати руки «пакращувачам» і створити тіньовий ринок обігу векселів із мільярдними заробітками «для своїх».
Погоджується із колегою нардеп від фракції «Батьківщина» Володимир Шкварилюк. Політик запевняє: закон неминуче спричинить  тиск на платників податків з метою оформлення відшкодування ПДВ векселями. А видача векселів «на добровільних засадах», якою прикривається влада, насправді формальна.  
«Цей вексель – це узаконений «відкат». Підприємці, які не належать до олігархічних кланів, і так вже мають величезні проблеми з поверненням ПДВ. Їм не відшкодовують його рік, два, три, і вони розуміють, що їм всю суму навряд чи колись відшкодують. І, якщо вибирати між векселем і нічим, то вони вибирають вексель, навіть з високим дисконтом. І тут вся добровільність закінчується», – пояснює народний депутат.
Також парламентар прогнозує, що банки, яких влада уповноважить обмінювати векселі, будуть наближені до «потрібних людей» та зароблятимуть мільйони на дисконтних ставках.  

Економічне питання заполітизовується?

Ініціативу впровадження «вексельних» реформ боронить заступник голови облдержадміністрації з економічних питань Ігор Зварич. На його думку, зараз це суто економічне питання заполітизовується. Бо за прогнозами незаангажованих експертів нові закони про векселі принесуть економіці країни зростання ВВП від 3 до 5 відсотків, як наслідок – зростання заробітної плати та зниження ризиків інфляції.
«Вексель належить до тих фінансових інструментів, які дозволяють зробити фінансову систему держави гнучкішою і при цьому менш залежною від інших валют: долара, євро, рубля. Також він зменшує ризики інфляційних очікувань», – наводить аргументи на користь векселів Ігор Зварич. Втім, визнає: мінуси є у кожному починанні. Що стосується, власне, векселів, то тут урядовці намагатимуться знизити можливі ризики до мінімуму. Крім того, за відтермінування фінансового зобов’язання держава несе відповідальність перед підприємцем, нагадує  заступник губернатора.  
«Підприємець має право на судовий позов з відшкодування збитків. У Податковому кодексі зафіксована відповідальність держави за несвоєчасну сплату платежів підприємству. І це ще одна гарантія», – запевняє Ігор Зварич.

Палиця на два кінці

А от думки «аналітиків у штатському» – економістів та, власне, підприємців-експортерів, що знаходяться осторонь від політики та влади, у питанні фінансових векселів неодностайні. Для них новий закон – палиця на два кінці.
«Економіці держави це може принести і відчутну користь, і шкоду. Історії відомі й одні, й інші випадки. Все  залежить  від того, як закон будуть застосовувати на практиці, –  говорить кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів ПНУ ім. Василя Стефаника Омелян Левандівський.  – Але на що я звернув увагу – у законі багато неточних формулювань. А це дає можливість зробити його «зручним» для когось».
Через хитросплетіння та недомовки у текстах нового нормативно-правового акта у перспективі держава зможе проводити розрахунки векселями не лише за ПДВ-заборгованістю, а й за будь-якою іншою. Зокрема, для погашення урядових боргів, в тому числі і місцевим бюджетам, припускає економіст.  
«Якщо векселями почнуть розраховуватися з міським бюджетом, це може довести до банкрутства комунальні господарства, зробити їх нерентабельними. Бо, щоб отримати обігові кошти за векселем, його потрібно продати із дисконтом. А це неминуче призведе до збитків», – пояснює Омелян Левандівський.
А от бізнесмени найбільшим ризиком нового закону вважають імовірну втрату великої  частини коштів.
«Багато залежить від того, який на час розрахунку банки встановлять дисконт. З урахуванням відсоткової ставки та страхуванням банку – він може досягати і 50%, а то і 60%. А підприємству потрібні «живі» кошти і воно буде змушене погодитися, обмінюючи вексель і отримуючи лише половину від суми заборгованості, хоча це просто грабунок», –  поділився думками один з місцевих підприємців-експортерів, що просив не вказувати свого прізвища.
Як бачимо, думки щодо нового «вексельного» законодавства і у підприємців, і в чиновників, і у політиків збігаються, певно, лише в одному: подання таких законопроектів є свідченням того, що казна держави порожніє, а бюджет – не виконується. Хоча цю правду ми й не знаходимо у пояснюючих записках.
Чи виправдають фінансові векселі надії, що на них покладають у Кабміні, – поживемо-побачимо. Головне, аби законодавство, як воно часто буває, не стало «дишлом» у чиїхось владних руках.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ

КОМЕНТАР:
Роман ОНУФРІЇВ,
голова фракції ВО «Свобода»   в міськраді, голова постійної депутатської  комісії з питань планування фінансів, цін та бюджету:

– Офіційна версія ініціаторів «вексельних законів» наступна: впровадження казначейських векселів дозволить уряду реструктуризувати фактичну заборгованість держбюджету, яка виникла на 1 січня 2013 року, а також дозволить здійснювати бюджетне відшкодування ПДВ.
Але, на мою думку, ця версія є не більш як формальністю.
Задаю головне запитання: а для чого, власне, потрібні векселі?
Якщо державна фінансова система здорова, то векселі, як квазігроші, не потрібні.  І навпаки. Це по-перше.
По-друге. Закони, якими впроваджено вексельний обіг, вже кілька місяців безуспішно мусувалися у Верховній Раді. І нарешті «дотиснуті» перед самими парламентськими канікулами. Значить, їх прийняття було критично важливим для уряду Азарова.
І по-третє. Якщо би ми не були свідками системного блокування Держказначейством  коштів місцевих бюджетів, то можна би було говорити про звичайне розширення бюджетних фінансових інструментів. Але якщо станом на перше липня цього року Держказначейство заблокувало близько 14-ти млн. бюджетних коштів Івано-Франківська, то причина – в чомусь іншому. І ця причина проста – уряду не вистачає власних коштів, уряду вже навіть не вистачає коштів місцевих бюджетів, якими він так безцеремонно користується. Саме тому Кабміну потрібні векселі, як квазі-гроші.
А далі, за логікою процесу, векселям готують значно ширші можливості до застосування, ніж це сьогодні передбачено. І, на мою думку, їхнє справжнє призначення – оформляти вже цьогорічні поточні бюджетні зобов’язання та перекривати касові розриви єдиного казначейського рахунку.
Але, на жаль, це ще не все. Бо після того, як бюджет розрахується по зобов’язаннях не грошима, а векселем, його ж треба перевести у реальний грошовий еквівалент. А от тут і виникає головна трудність – скільки відсотків від номіналу векселя втратить той, хто ним володіє, переводячи вексель у реальні гроші (так званий дисконт)? Свого часу, наприкінці 90-х років, мені особисто доводилося працювати з фінансовими векселями. Так от, у той час дуже вдалим вважалося розміщення векселя з дисконтом 30%-40%!!!
 І зрозуміло, що доступ до перетворення казначейських векселів у «живі» гроші по номіналу буде здійснюватися виключно через «правильні» структури. Така от вимальовується легальна схема фінансових спекуляцій, де одні приречені на великі фінансові втрати, а невелике коло «обраних» – на ще одне джерело легкого і швидкого збагачення.
Це – песимістичний прогноз. Але якщо він справдиться, то це означатиме визнання державою бюджетної катастрофи та фактичний технічний дефолт держбюджету. І виникне ситуація, коли формально держбюджет виконуватиметься, але оплата його видатків здійснюватиметься не грошима, а папірцями, ліквідність яких сумнівна.
І оптимістичний – це коли буде створений механізм для максимальної ліквідності векселів, де не буде місця сумнівним схемам при  їх конвертації в реальні гроші з «непристойним» дисконтом. А будуть прописані очевидні і  прозорі умови обігу та погашення цих цінних паперів і буде неможливе існування «обраних» структур-спекулянтів.
Який прогноз справдиться  – за кілька місяців довідаємося.

Переглядів: 521 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Сидить Юлія Володимирівна, інші також сядут. Дело часу!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]