Віртуальна реальність
Поки батьки працюють і живуть «в реалі», їхні діти ведуть
сороміцько-вільне віртуальне життя
Як тільки трапляється можливість, 14-річний Ігор намагається будь-яким способом залишитися вдома і не йти до школи. Там йому чомусь не дуже цікаво. А от посидіти протягом цілого дня біля комп’ютера у хлопця вже не болить ані голова, ані щось інше (хоча ще зранку він батькам скаржився на страшенний біль). Причина була доволі простою – поки батьки на роботі, в Ігоря вільний доступ до світової павутини і ніякого родинного контролю. Якщо ще минулого року хлопця годі було докликатися з вулиці, то тепер його просто неможливо впросити піти погуляти.
Мама хлопця поки що впевнена у тому, що навіть якщо її син заходить в Інтернет, то не блукає недозволеними для його віку сайтами. Разом з тим вона занепокоєна тим, що Ігор так часто сидить біля комп’ютера, і вже навіть частково шкодує, що придбала це чудо техніки. Втім сама себе заспокоює, мовляв, то була життєва необхідність, бо хлопцеві у школі дуже потрібно вміти обходитися із комп’ютером.
А ваша дитина ВКонтакті?
До половини гола сімнадцятирічна Ірина із тоненькою «дамською» цигаркою в руці, тринадцятирічний Владислав в обнімку з літровою пляшкою пива, дванадцятирічна вульгарно розфарбована Оксана у неоднозначній позі – їх та сотні інших малолітніх франківчан можна «зафрендити» у найпопулярнішій серед молоді соціальній мережі Вконтакті.
До сторінок, створених у ВКонтакті, вільний доступ. Треба просто зареєструватися у цій соцмережі. Щоб дізнатися, чим саме цікавляться сучасні підлітки, вирішую «навідатися в гості» в режимі он-лайн. Сказати, що був розчарований, це не сказати нічого. Шок. Саме так можна описати перші хвилини після побаченого і прочитаного.
Справді, тут свій світ у цих дітей, які намагаються видавати себе за дорослих. Загалом ВКонтакті є 30 173 юних мешканців Івано-Франківська, які вказали свій вік від 12 до 18 років. У кожного з них свої інтереси, та майже всі переконані, що там, в Інтернеті, можуть знайти справжніх однодумців, відчувати себе розкуто і невимушено. Дівчина тепер причаровує і «відшиває» кавалерів за допомогою багатозначного статусу, хлопець, котрий соромиться запросити однокласницю на побачення, сміливо «набиває стрілку», сидячи за комп’ютером.
У соціальних мережах є все, що може привабити дитину. Вседозволеність, відсутність батьківського ока, захопливий світ ігор, «повчальне» відео, неймовірна кількість так званих друзів (від ста до п’яти-шести тисяч), навіть віртуальні гроші.
Психологи кажуть: найгірше те, що діти при реєстрації вказують свою домашню адресу, номери телефонів, відверті фото, а з повідомлень «на стіні» можна дізнатися про дитячі захоплення, із статусів – про їхній душевний стан. Зацікавлена у дитячій наївності особа легко може піти з юним користувачем соціальної мережі у реальний «контакт»…
«Забороняти сучасним дітям користуватися Інтернет-ресурсами немає сенсу. Проте контролювати діяльність дітей в Інтернеті варто. І якщо дитина не виходить з дому, бо в неї «важлива робота» за комп’ютером, то робити це, в першу чергу, мають батьки. Діти втікають у віртуальне спілкування, якщо спілкування з батьками зводиться до 15-20 хвилин на день. Зрозуміло, що спілкування з власною дитиною мало би бути тривалішим, – наголошує психолог Уляна Бабій. – Не варто відпускати дитину-підлітка саму на побачення з новими знайомими з Інтернету. Наполягайте, щоб син чи донька йшли туди хоча б разом із друзями чи однокласниками».
Батьківський контроль
Педагоги переконують: слідкувати за поведінкою дитини в Інтернеті повинні саме батьки, адже вчитель має давати знання та виховувати, а не контролювати, чим займаються учні поза стінами навчального закладу.
Прочитавши деякі коментарі до фотографій та записи «на стінах», справді, складається враження, що діти пишуть те, чого совість ще не дозволяє сказати дорослим у вічі, але … дуже хочеться. І якщо діти віком від 10 до 13 років реєструються на подібних сайтах в першу чергу для того, щоб відчути себе частиною віртуального світу, в якому спілкуються тисячі однолітків, а головними темами для них є мода, шоу-бізнес, новинки кіно, сучасні мультфільми та кумедні відеоролики, то «стіни» старшокласників вщент заповнені не тільки веселими, а й непристойними і жорстокими фото та відеороликами. Молодь саме цієї категорії захоплюють бійки та знущання над людьми і тваринами.
Окрім цього, підлітків цікавлять додатки «Фліртоманія» та «Оціни мене», де вони між собою спілкуються і обмінюються «лайками». Цікаво, що статуси у 15-річних подібні: «Якщо дівчина написала тобі першою, вітаю, ти — тормоз!», «Она била красива, и он бил не урот, она єво любила, а он наабарот». Та й мова – суцільні неологізми: днюха, спс, нз, нормик, дяк, кул і подібні, що в перекладі звичайною українською означає день народження, спасибі, нема за що, нормально, дякую, гарно.
«Витягнути підлітка із соціальної мережі можна, якщо перемкнути його увагу на що-небудь інше. Дитина, окрім комп`ютера, мала би мати інші захоплення: відвідування гуртків, спортивних, танцювальних секцій, цікавитися тим, що відбувається в місті чи селі, де вона мешкає», – запевняє Уляна Бабій.
Та скільки б ми не говорили про плюси і мінуси віртуального життя дітей, слід пам’ятати: підлітки завжди шукатимуть світ, де їм цікаво і комфортно. Чому б у цьому світі, нехай і віртуальному, не з’явитися батьківському незримому оку?
Відчути потребу у спілкуванні своєї дитини дуже просто. Для цього достатньо довідатися, під яким вигаданим іменем зареєстровані ваші діти в Інтернеті і під виглядом якогось ровесника «попроситися в друзі». Погодьтеся, ви зможете довідатися про вподобання своєї дитини такі речі, про які навіть не здогадувалися. І якщо насправді ваша дитина некерована, то хоч у віртуальному світі ви зможете стати другом своєї дитини і порадити все те, до чого вона ні в якому разі не готова прислухатися «в реалі».
Дуже прикро, але, на жаль, є й такі батьки, котрі заради задоволення примх свого чада готові йти у дитини на поводу. Подеколи родичі самі створюють сторінки у соцмережах для своєї навіть шестирічної дитини. Можливо, для того, аби та відчувала себе «повноцінним членом суспільства»?!
ВКонтакті був Дмитро ГУСАК
ДО ТЕМИ:
Симптоми залежності від соціальних мереж:
- вибір двогодинного спілкування в мережі з десятьма «друзями» замість зустрічі з однією людиною;
- зміна аватарки на своїй сторінці кожні 2-3 дні;
- «закодування» туди фото про кожну подію;
- стрес через відсутність Інтернету;
- «Увесь день немає листів?», «Ніхто не поставив сьогодні лайк?» – «Я нікому не потрібний», «Мене всі ігнорують!»
|
