П`ятниця, 29.03.2024, 08:40
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Березень » 12 » ЖИТТЯ
11:10
ЖИТТЯ
«Хімічну» воду не відмити
Засоби побутової хімії   – вбивці річок та джерело небезпечних недуг




Кришталева чистота, морозяна свіжість, легкі хмаринки... Саме такі характеристики подає нам реклама побутової хімії. Та чи знаєте ви, що за такими словесними декорами ховається причина катастрофічного збільшення у світі захворювань на рак, алергію та мігрень. Мільйони пар – безплідні. Діти народжуються з вадами... Лікарі б’ють на сполох. Занепокоєні й екологи – водні ресурси України катастрофічно забруднені, кількість якісної питної води поступово зменшується. Науковці ж доводять: винних шукайте у хімічній «зброї». 
Токсичні речовини циркулюють у повітрі, живуть у воді, перенасичують харчові продукти, ховаються у медикаментах та відходах. Засоби побутової хімії – такі ж шкідливі, як і вихлопні гази або викиди заводів. Більше того, найбруднішим повітрям дихаємо... в наших домівках. Байдуже – живете у сільській місцевості чи промисловому районі великого індустріального міста – у вашому домі удвічі, а то й вп’ятеро більше токсинів, ніж за його межами!


Домашній міні-Чорнобиль
Якщо візьмете в руки будь-який засіб для чистки, прання, відбілювання тощо, почуватиметесь повним профаном. Якщо ви не хімік, звісно. Чого тільки не пхає виробник у банки – на етикетці знайдете цілу таблицю Менделєєва! І то було би ще півбіди, якби засіб для миття посуду не осідав на стінках шлунка, пральний порошок – на шкірі, а засіб для миття ванни – в легенях.
«У суботу влаштувала генеральне прибирання, – розповідає знайома. – Купила найдорожчий розрекламований засіб, який видаляє і бруд, і іржу, і наліт. Вбрала гумові рукавиці і кілька разів пройшлась ганчіркою – аж раптом відчула під руками щось мокре. Дивлюсь: а рукавиці усі в дірках. Що ж це за хімія така?!». Типова ситуація.
«Головна ж небезпека синтетичних миючих засобів, а саме пральних порошків, ховається в їхньому складі – фосфатах та поверхнево-активних речовинах (ПАР). Вони руйнують імунітет, призводять до алергії, вражають мозок, печінку, нирки, легені, руйнуючи живі клітини. Вони «чіпляються» за шерсть, напівшерсть і бавовну, контактуючи зі шкірою, потрапляють у кров», – попереджає хімік Юрій Яковенко.
До «чорного списку» шкідливих компонентів побутової хімії входить також хлор, який призводить до захворювань серцево-судинної системи, сприяє розвитку атеросклерозу, анемії, гіпертонії, провокує алергічні реакції. «Небезпечними є і фталати – речовини, які «консервують» запахи, тобто ароматизатори, які використовують для того, щоб приховати запах основи. Вагітним, годуючим матерям і тим, що планують народжувати, контактувати з фталатами не можна. Оптичні відбілювачі – хімікати, що відбивають світло. Вони створюють ілюзію – випраний одяг виглядає чистішим, ніж є насправді. Проблема в тому, що вони навічно «приклеюються» до тканини, постійно контактуючи зі шкірою», – зазначає пан Юрій.
До списку потенційних небезпек вчені відносять також формальдегід, діетаноламін, амоній, фенол, бензол, стірол, толуол, ксилол, ацетон, закис азоту та вуглеводу, хлорофенілфенол, содіум нітрілотріацетат. Більшість з цих назв ви легко знайдете на етикетці свого мийного засобу. 
Що характерно, фосфати присутні майже у всіх пральних порошках, які є на полицях магазинів. Навіть у поширеному серед матусь порошку для немовлят «Ушастый нянь», тільки у меншій кількості (30%). Звичайно, у супермаркетах можна знайти і безфосфатні мийні засоби, але ціна їх майже утричі вища. Та й знають про них не всі, адже рекламують їх, на відміну від різноманітних «Тайдів» та «Арієлів», рідко.      

Та й кінці у воду…
Заступник директора Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів Віталій Пернеровський зазначає: «На Прикарпатті є 4 млрд. кубів питної води. За кількістю її вистачає для потреб населення, але за якістю – ні. Більшість води у нас третьої категорії, тобто такої, що потребує обробки. Ось, наприклад, в Одесі майже вся вода, яку забирають на водозаборах, – першої категорії, адже надходить у річки з підземних джерел. У нас же водні ресурси поповнюються переважно поверхневими водами – від дощу та танення снігу». 
Проблема якості питної води з кожним роком набуває глобального характеру. Науковці доказують, що третя світова буде пов'язана не з ядерною зброєю чи релігійними протистояннями, а саме з боротьбою за водні ресурси.
Головний технолог КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Микола Вабіщев зазначає, що якість води у річках Прикарпаття є чи не найкращою в Україні, адже гірські течії мають чудову природну здатність до самоочищення. Проте втручання людини у природні процеси дає свої результати. Річки зміліли, окремі струмки взагалі пересохли, озера поросли очеретом, болота висохли… Плюс – хімічне забруднення, яке безповоротно вбиває водні резерви.     
«Для очистки стоків водоканали застосовують біологічно активний мул. А токсичний вплив фосфатів призводить до втрати мулом очисних властивостей. Та й очистити стоки від фосфатів можна тільки на 10-20%. Таким чином стічні води потрапляють у навколишнє середовище недоочищеними», – каже Микола Семенович. Якщо це невелика кількість фосфатів, то річки природнім шляхом очищаються самі від них.
Але останніми роками кількість хімічних відходів збільшується. Потрапляючи у воду, фосфати та ПАР провокують ріст синьо-зелених водоростей (ціанобактерій), від яких вода «цвіте». Кожен грам фосфатних сполук із пральних порошків веде до появи 5-10 кг водоростей. Якщо в такій воді купатися, можна щонайменше заробити алергію. І це не найстрашніше. Розкладаючись, вони виділяють багато метану, аміаку, сірководню, які знищують корисні мікроорганізми, що очищають воду. «Така вода стає просто мертвою. Вона непридатна для використання, тут гине все живе», – зазначає спеціаліст.

Позбавить бруду і… здоров’я
У зв’язку з критичним загостренням екології водних ресурсів, спричиненим надмірним використанням фосфатовмісних мийних засобів, ПАТ «Київводоканал» звернувся до всіх водоканалів України підтримати ініціативу письмового звернення до виробників побутової хімії припинити використання фосфатів при виготовленні мийно-пральних засобів, які будуть реалізовуватись на території України.
Основною метою цього листа є прохання до виробників, не чекаючи на заборони на законодавчому рівні України, припинити використання фосфатів при виготовленні мийно-пральної продукції. А також поінформувати населення про шкідливість дешевої побутової хімії як для їхнього здоров’я, так і для навколишнього середовища. Адже сьогодні вже не існує ділянки водойм, де не реєструється наявність фосфатів. Керівництво КП «Івано-Франківськводоекотехпром» долучилось до цієї ініціативи. Більше того, вже протягом цього року планують провести повну реконструкцію очисних споруд на Ямницькій очисній станції, які уже повністю вичерпали свій потенціал.   
Микола Вабіщев впевнено називає воду, яку ми отримуємо з крана, «питною». Проте більшість мешканців Івано-Франківська не ризикують її пити, хіба перекип’ячену та відстояну. Але в природі все взаємопов’язане, та чомусь ніхто не замислюється, які хімічні нечистоти він спускає у каналізаційну трубу.    
У більшості європейських країн вже майже 20 років заборонено виробляти та використовувати фосфатовмісну «хімію». Проте вони успішно реалізують таку продукцію нам за принципом «На тобі Боже, що мені не гоже». Маючи сумний «досвід» Чорнобиля, Україна повинна б першою відмовитись від цієї «мирної» хімії, а не бути відстійником ароматних «вбивць».  
Бабця розповідала, що раніше вони чистили каструлі... розтовченою цеглою. Наліт на горнятках знімали содою. Одяг прали господарським милом. Крохмалили білизну. Дзеркала чистили цибулею. Дієво і безпечно, але сучасні господині розлінилися. Проте сучасний комфорт може повернутись бумерангом – хворобами та екологічним лихом.

Мар’яна РИНДИЧ 

VOX POPULI
Чи задоволені  ви якістю питної води в Івано-Франківську?
Орест,  будівельник:

– Я працюю в Івано-Франківську, отже, змушений пити воду, яка є тут. Вона несмачна, і з масою домішок незрозумілого походження. Правда, чув від інших, що в деяких містах України вода набагато гірша. А от в мене вдома (на околиці села Єзупіль) вода чиста і неймовірно смачна!

Марта,  підприємець:

– Ми живемо в багатоповерхівці, тож змушені користуватись міською водою. Однак вона не годиться для приготування їжі чи для пиття. Для цих потреб ми привозимо воду з криниці Святого Духа, що по дорозі на Галич. Ця вода дуже смачна. І навіть сильні морози минулих тижнів нам не завадили їздити по воду до цієї криниці.

Володимир, лікар:
– Я живу у центральній частині міста. Вода не дуже смачна, та й вміст у ній шкідливих речовин, мабуть, дуже високий. Тож я придбав дорогий якісний фільтр для очищення води і таким чином вирішив проблему.

Софія, технолог:
– Хоча ми живемо в місті, але в приватному будинку, і у нас невелика приватна свердловина. Вода досить добра на смак. Але чи входять до її складу шкідливі домішки, не знаю. Ніколи аналіз не робили. Тому поки що п’ємо без сумнівів, навіть некип’ячену.

Олександр Петрович  пенсіонер:

– Живу в Пасічній. Якістю міської води не задоволений. Якби була можливість, поставив би фільтр. Фінанси не дозволяють. Тому кип’ятимо і п’ємо, а що залишається робити?

Лариса,  музикант:

– Вода несмачна і має якісь хімічні домішки. Вмиєшся такою водою, шкіра обличчя і рук пересихає вмить. Тому для пиття вживаємо фільтровану, ще й опісля кип’ячену, або купуємо в магазині мінеральну воду. 

Опитував Тарас ЯКОВИН
Переглядів: 1008 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]