Вибори чи політична гра в одну дудку?
Ще рік тому, коли парламент прийняв новий закон про вибори, неоднозначні думки експертів-політологів викликали деякі новації цього законодавчого акта, зокрема те, що суб’єктом виборчого процесу за новими правилами стала партія, яка висунула не партійний список, а кандидата у народні депутати. Тобто, новий закон дав можливість партіям, висунувши хоча б одного кандидата по мажоритарному округу, набувати певних прав, зокрема брати участь у формуванні виборчих комісій. Як результат у виборах-2012 взяли участь 87 партій, з яких за списками – тільки 22. А із 19-ти партій, які отримали право делегувати своїх представників до складу окружних комісій, за списком ідуть лише п’ять. Із числа цих партій більшість є взагалі невідомими або ж маловідомими, які не мають реальних шансів боротися за місця в парламенті, і, що важливо, не мають можливості делегувати своїх реальних представників у різні регіони України. Проте, такі політструктури нарівні з впливовими і знаними у народі, отримали квоту на присутність у всіх 225-ти ОВК. Політологи вважають – більшість малознайомих електорату партій мають ознаки технічних, і цілком можливо де-факто «ведуть» за собою зовсім інші політичні сили, аніж де-юре.
Двійники «вилізли боком»
Абсурдно тільки те, що відбувається такий процес цілком законно. Представники партій до списків членів виборчкомів спочатку подали тих, хто «був під рукою», в більшості випадків людей далеких від політичної позиції «своєї» партії, а то і від політики взагалі. А згодом люди, чиї документи були подані при реєстрації і жеребкуванні, змінилися на довірених і перевірених осіб відповідних політсил.
Ця процедура, за задумом «мозкових центрів», мала б залишитися непоміченою, але, за словами голови обласної організації Комітету виборців України Юрія Лисюка, вона таки «виплила» на поверхню через погану її організацію.
«Якби політичні сили, які подали себе на участь у жеребкуванні, мали достатню кількість своїх представників в регіонах, то ми не виявили б у списках виборчкомів таку масу «двійників». Ми просто говорили б про те, що до виборчих комісій потрапили дуже дивні партії, але юридично не було б до чого причепитися. А коли виявилися тисячі включених у списки людей із одною зміненою буквою у прізвищі, це і дало причини підозрювати, що у складах виборчкомів відбуваються якісь маніпуляції».
Саме це в подальшому і привернуло увагу ЗМІ та експертів до списків членів виборчих комісій, і зокрема до представників партій-загадок, про які до виборів-2012 електорат і не чував.
Одним ланцюгом пов'язані
Основна хвиля змін у списках виборчкомів уже давно відбулася, але за законом члени комісій можуть змінюватися навіть в переддень виборів, тобто 26 жовтня.
І хоча сьогодні все ж є багато причин стверджувати, що «оці» й «оці» є представниками «отих» і «отих», але то будуть лише наші суб’єктивні висновки. Кожна маловідома партія себе називає повноцінною і свою «технічність» категорично заперечує.
«Але якщо провести хоча б поверхневий аналіз голів партій, які подавали своїх кандидатів у члени виборчих комісій, «вилізе» їх спорідненість з тою чи іншою політичною силою, – розповідає Юрій Лисюк. – Тобто, партія називається «он так», а її керівник у Києві входить у фракцію «он тої» партії. Тому після нескладних співставлень, стає зрозуміло, що деякі партії фактично контролюються певними структурами».
Але, тим не менше, порушення закону у цьому немає, підкреслює голова обласної організації Комітету виборців України.
Хто у нашій області у ОВК чи ДВК займався чи займається поданням «тих» від «тих», а «інших» від ще «інших», ми можемо здогадуватись лише на рівні чуток, бо, на жаль, прізвища осіб, які «клонували» людей у виборчкомах широкому загалу так і не були озвучені. Навіть на сесії облради, де йшлося про можливі спроби фальсифікацій, вживалися лише розпливчасті поняття, на кшталт «партія влади».
Знайомство зблизька
«ЗК» вирішив ближче познайомитися із членами окружної комісії на 83-му виборчому окрузі. За словами голови комісії Миколи Калайди (заступника директора івано-франківського КП «Водоекотехпром»), від її початкового складу там змінилося п’ять учасників, включаючи його самого. Попередній пішов «у зв’язку з особистими питаннями».
Основною причиною того, чому у певний період масово проходили зміни списків членів виборчкомів, Микола Калайда вважає виключно людський фактор: «Чому проходили заміни? Важко сказати. Усі ми люди, у кожного можуть виникнути непередбачені обставини. Чи то по роботі, чи у сім’ї. І, на мою думку, тут немає нічого дивного».
Микола Калайда в комісії працює за квотою Християнсько-демократичної партії України. «Зараз усі партії пропагують розвиток України і демократії, а у програмі Християнсько-демократичної партії України мені імпонує ще і те, що вона працює на християнських засадах», – сказав голова 83-ї ОВК.
Валентина Урванцева, заступник голови ОВК, є представницею партії «Братство». Маловідомість своєї партії жінка категорично заперечує, каже у Києві ця політсила є дуже відомою: «Навіть коли я була на роботі в Італії, там про «Братство» і Дмитра Корчинського теж чула».
Раніше, зізнається заступник голови, агітувала за «Нашу Україну», хоча членом партії не була, мала лише деякі особисті симпатії. Але від квітня цього року вона стала повноцінним членом «Братства». Свої політичні вподобання, заступник голови ОВК каже, змінила тому, що їй надзвичайно припав до душі голова «Братства» – справжній чоловік Дмитро Корчинський.
Ярослав Максимів, секретар ОВК – регіонал. Пенсіонер, проте на виборчих гонках «з’їв собаку», бо чи не на кожних виборах є у списках комісій на тій чи іншій посаді. Членом Партії регіонів Ярослав Максимів, за його словами, є від самого її створення.
У комісії є представники і від інших політичних сил: Комуністичної партії, Народної партії, «Батьківщини», ВПО «Єдина Родина», «Союзу анархістів», Ліберальної партії, партії «Молодь до влади», «Народно-трудового союзу», «Україна-Вперед!», «Руського блоку», «Руської єдності», Української народної партії, фракції Блоку «Наша Україна-Народна самооборона», партії «Зелена планета» та партії «Русь Єдина».
Не май сто голосів…
Закінчимо статтю словами Юрія Лисюка: «Вибори – це еволюція, яку треба рухати. Але зробити це можна лише одним способом – піти і проголосувати».
Інакше кажучи, активно закликаємо усіх виборців у день голосування 28 жовтня, обов’язково відвідати свою дільницю та поставити «птичку» у бюлетені навпроти обраного кандидата чи партії. Тоді вашим правом голосу не зможе скористатися ніхто із зацікавлених осіб. А бюлетені виборців, що не прийдуть на дільниці стануть «путівками» у парламент для політичних сил, що мають найбільше «своїх» у виборчкомах. Бо, як свідчить практика минулих виборів, не той виграє, хто набирає більше голосів, а той, хто їх рахує.
Антон КРАЙНІЙ
|
