Міфи про асоціацію з ЄС
28-29 листопада у Вільнюсі на саміті «Східного партнерства» планується підписання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом і створення зони вільної торгівлі з ЄС. Угода визначить долю України на найближчі 5-10 років. Що вона несе кожному з нас і країні в цілому?
Маленька економіка проти великого світу
Дехто з наших політиків заявляє, що Україні не треба нікуди йти і ні до кого приєднуватись, мовляв, впораємось власними силами. Але в реальності це практично неможливо. Шлях економічної самоізоляції веде в нікуди, що наглядно демонструє приклад Північної Кореї. Журналісти і туристи, яким вдається туди потрапити, розповідають про надзвичайну бідність людей, відсутність продуктів харчування, жахливу відсталість техніки. Без зовнішньої торгівлі країна зупинилася у розвитку, адже у Північній Кореї немає родовищ паливних матеріалів (нафти, газу, вугілля) і металів, практично зупинилася промисловість, бо немає де і з чого виробляти необхідне устаткування, через відсутність техніки продуктивність агропромислового комплексу дуже низька.
В Україні є різноманітні природні родовища, розвинена промисловість і АПК, проте виробляти всього ми також не можемо. Наша економіка, за оцінками економістів, середньо розвинена. За загальним обсягом ВВП наша країна поступається США більше ніж у 40 разів, Росії – у 6,5 раза, Польщі – вдвічі. За статистичними даними МВФ, рівень ВВП на душу населення в Україні – 7,5 тисячі доларів. В ЄС аналогічний показник – у 4,5 раза більший.
Стимул для розвитку українській економіці може дати зовнішня торгівля, а для цього необхідно домовлятися про вигідні митні тарифи і контроль якості. Саме ці питання вирішуються у межах таких об’єднань, як ЄС і Митний союз.
Між Митним і Європейським Союзом
Коли йдеться про економіку, варто говорити мовою цифр. Згідно з дослідженням Німецької дорадчої групи і українського Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, приєднання до Митного союзу знизить добробут України (на 0,5% у середньостроковій та на 3,7% у довгостроковій перспективі), а створення зони вільної торгівлі з ЄС – підвищить його (на 4,3% у середньостроковій та на 11,8% у довгостроковій перспективі).
Думку економістів підтверджують факти: економіки Казахстану і Білорусі постраждали від приєднання до Митного союзу. Збитки понесла не тільки держава і бізнес, але й звичайні споживачі через збільшення митних ставок. Наприклад, казахам Митний союз приніс подорожчання низки споживчих товарів: гречки – майже у 2,5 раза, м’яса – на 33-40%, вдвічі подорожчало масло і цукор, на 25% підскочив у ціні бензин, на 30-40% – запчастини до популярних у країні авто із сусіднього Китаю тощо.
Приєднання до Митного союзу України може покращити доступ на ті ринки, де вітчизняні товари і так конкурентоспроможні, тоді як зона вільної торгівлі з ЄС надасть доступ на нові ринки. Крім того, ЄС готовий вже у 2014 році дати Україні 610 млн. євро фінансової допомоги.
Зона вільної торгівлі з ЄС
Питання євроінтеграції було актуальним усі 22 роки незалежності України, воно завжди стояло на порядку денному. Те, що Президент України Віктор Янукович вивів його на новий рівень, свідчить про логічність зовнішньої політики України, забезпечення наших національних інтересів.
Дехто намагається поширити думку, що створення зони вільної торгівлі з ЄС перетворить нашу країну на таку собі економічну колонію Євросоюзу, мовляв, на вітчизняному виробництві можна буде «поставити хрест», а українців годуватимуть європейськими недоїдками. Чи так це?
Перш за все, Угодою про асоціацію вводяться технічні регламенти продукції. До речі, європейські стандарти визнані у світі (на відміну від стандартів Митного союзу), тому навіть якщо не вдасться поставляти якусь українську продукцію на європейський ринок, бо там вже є свої виробники такої ж продукції, – її можна буде продати у будь-яку іншу країну. Європейським стандартам у світі довіряють.
Задля того, щоб підвищити якість продукції, доведеться модернізувати виробництво. Так, заводи, які не захочуть перейти на ефективне виробництво, збанкрутують. На зміну непродуктивних підприємств прийде промисловість європейського зразка. Аби це здійснити, у нас є час і допомога від ЄС. Натомість, ми споживатимемо і поставлятимемо за кордон якісну продукцію, матимемо розвинену промисловість, ефективну економіку. І найголовніше – розвинена економіка означає вищі заробітні плати і нові робочі місця в Україні.
Наталія КОВАЛЬ
|
