Володимир Ковальчук,
депутат обласної ради, фракція Української партії
«… проти України»
11 вересня 1997 року для України набула чинності Європейська Конвенція про захист прав і основоположних свобод. Отже, з цього часу громадяни України отримали реальну можливість захищати свої права і свободи в Європейському Суді з прав людини.
За інформацією прес-служби Мін’юсту України, станом на 30 вересня 2013 року на розгляді в Європейському Суді перебувало 13850 заяв проти України. В той же час протягом цього року проти України цим Судом прийнято 42 рішення. А сума коштів, виплачена Україною на виконання рішень Європейського Суду у 2013 році, становить близько 59 млн. грн.
Серед порушених прав, відповідно до статей Конвенції, найбільше це стосується:
ст. 6 (права на справедливий судовий розгляд);
ст. 5 (права на свободу та особисту недоторканість);
ст. 3 (заборони катувань – належні умови утримання в місцях позбавлення волі);
ст. 13 (права на ефективний засіб правового захисту).
Якраз значна кількість справ стосується невиконання рішень національних судів (п.1 ст. 6 Конвенції) – проблеми, яка неодноразово порушувалась й надалі порушується міжнародними правовими інституціями (ПАРЄ чи КМРЄ), при офіційних зустрічах з українськими керівниками різного рівня.
Тривалий час в Україні не існувало спеціального законодавчого акта, який би регулював виконання рішень ЄСПЛ, і тільки 30.03.2006 року набув чинності Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини». ПАРЄ дало позитивну оцінку його прийняттю. А саме його ухвалення підтвердило прагнення України до міжнародного співробітництва, забезпечення практичної реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини на території України. А нещодавно наказом Міністра юстиції від 23.09.2013 року № 1989/5 затверджено Порядок взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини під час забезпечення представництва України в Євросуді та виконання рішень ЄСПЛ.
Відповідно до затвердженої взаємодії, з метою виконання рішення національного суду, у якому передбачається вжиття заходів зобов’язального (немайнового) характеру, державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення з обов’язковим повідомленням суду щодо необхідності залучення до справи Уповноваженого у справах ЄСПЛ. Там же встановлюється кінцевий термін виконання цього судового рішення.
Слід зазначити, що при тривалому невиконанні рішення Суду заявник може повторно звернутись до Євросуду. А при повторному розгляді справи Судом подвоюється сума відшкодування, як це було в справах «Бурдов проти Росії», і можуть присуджуватись ще й компенсаційні виплати з урахуванням упущеної вигоди, пов’язаної з виконанням національного рішення.
Положенням про Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ, затвердженим Постановою КМУ від 31.05.2006 року, на цей інститут покладається обов’язок вживати заходів відповідно до регламенту Суду з метою запобігання порушенням прав людини, відповідно до Європейської Конвенції з прав людини. Також ним подаються запити до судів чи правоохоронних органів, інших органів державної влади з метою вжиття заходів щодо виконання рішень Євросуду з прав людини.
Вже в цьому році Урядовим уповноваженим у справах Євросуду з прав людини через регіонального представника до місцевих судів та інших місцевих органів виконавчої влади надійшли запити про справи громадян нашої області «Д. проти України», «С. проти України», «М. проти України» та інші.
|
