Роман ОНУФРІЇВ, голова фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківській міській раді
Держказначейство перетворює івано-франківські дороги в руїну
Пишучи ці рядки, я не шукаю способу перекласти відповідальність. Я пишу правду. Бо це очевидно.
Казначейство знахабніло і навіть цього не приховує. На момент здачі газети в друк на рахунках Держказначейства заблоковано орієнтовно 9 млн. грн. міських «дорожніх» коштів уже за виконані роботи і таку саму цифру по інших роботах. Слуги уряду «проффесіоналів» реально зупинили всі капроботи в місті. Детальну аналітику подам окремо.
Але, щоби однаково розуміти ситуацію, опишу суть. Іванофранківці сплачують податки, які зараховуються в доходи міського бюджету. Сплачують «живими» грішми, вчасно, справно і слухняно. Ці кошти зараховуються на Єдиний державний казначейський рахунок. А звідти одразу, на вимогу розпорядників міського бюджету, повинні сплачуватися його отримувачам за виконані роботи, надані послуги, поставлені товари тощо. Принцип банківського обслуговування. З чітко прописаними регламентами, термінами і відповідальностями сторін.
Так от, з боку Івано-Франківська ці регламенти, вимоги і відповідальності є виконані повністю і наперед. Кошти на рахунках міського бюджету змобілізовані і чемно спочивають на Єдиному казначейському рахунку. Підрядні організації на замовлення розпорядників бюджетних коштів виконали роботи, надали послуги і т.д. (тобто здійснили РЕАЛЬНІ власні матеріальні затрати). Далі – підрядники нарахували своїм працівникам заробітну плату, показали за фактом реалізації податкові зобов’язання, здійснили в борг закупівлю сировини, матеріалів, товарів тощо. І очікують коштів з бюджету. А коштів нема, і, кажуть, що не відомо, чи будуть.
Що місто отримує в результаті? Зупинені капроботи (дороги, садочки, благоустрій тощо); невиплачена заробітна плата працівникам; не сплачені в бюджет податки суб’єктами господарювання (що тягне пені, штрафи і санкції контролюючих органів); зірвані поставки необхідних місту товарів і послуг; загальна напруга і незадоволення людей, дотичних до вище переліченого.
А за цим – загальна недовіра мешканців до місцевого самоврядування та небажання суб’єктів господарювання «зв’язуватися» з бюджетними замовленнями. А коли це все відбувається ще й на фоні тотального тиску з боку всіх можливих контролюючих та правоохоронних структур – то працювати з бюджетом далі хотітимуть хіба камікадзе.
Оце така сумна і невтішна картина.
Не хочу наганяти суму, фарби не згущую. Всього лиш інформую для того, щоби ми зрозуміли ситуацію і не дозволили поставити місто на коліна. І якщо однаково дивитимемося на цю проблему – то це буде першим нашим кроком. А наступним – об’єднання зусиль і тиск на НИХ. І не в інтересах якихось партій, чиїхось депутатів чи окремих осіб. А задля спільної справи.
|
