Надмірне будівництво ГЕС може зруйнувати унікальні екосистеми
Василь ГОЛОВЧАК, депутат обласної ради, голова фракції УНП
У 2008 році Кабмін України затвердив «Державну цільову програму комплексного протипаводкового захисту в басейнах рік Дністер, Прут і Серет». Програмою, зокрема, передбачено, що до 2025 року в басейнах цих рік мають збудувати 72 протипаводкові ємності, 42 з яких – на Івано-Франківщині, для регулювання стоку води у гірських річках під час паводків, а на їхній базі побудувати міні-ГЕС.
В цілому у рамках державної програми «Енергія природи» в Карпатах планується збудувати 550 ГЕС. Зокрема, на Закарпатті - 330, близько 20 – на Львівщині та від 50 до 150 – в Івано-Франківській і Чернівецькій областях.
Більшість запропонованих проектів малих ГЕС у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу. У цих типах ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на певну відстань (до кількох кілометрів), а далі з труби подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається у річку нижче від місця забору. Такі ГЕС вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу.
Зараз в області діють дві міні-ГЕС, зведені приватним капіталом, одна – будується. Ще декілька ГЕС перебувають на стадії проектування.
Яка доля діючих і майбутніх малих ГЕС у Карпатах?
Карпати — це унікальний регіон України, де ще залишилася відносно недоторкана природа. Саме завдяки природі Карпати відіграють украй важливу роль щодо екологічної безпеки України та Європи. Охорона довкілля і туризм — пріоритети для Карпат, що визнано в державних і міжнародних документах. Проте надмірне будівництво ГЕС може зруйнувати унікальні екосистеми та унеможливить стійкий розвиток регіону.
Більшість малих ГЕС проектується в гірській місцевості у верхів’ях рік. Тут ріки мають невисоку водність, тому для того, щоб виробити якомога більше електроенергії, з них потрібно забирати великі об’єми води. Забір основної частини води може спричинити низку екологічних та соціально-економічних проблем, зокрема, зміну гідрогеологічної обстановки, погіршення середовища існування водних організмів (в тому числі червонокнижних риб), негативний вплив на природоохоронні території, зниження туристичного потенціалу територій і, відповідно, зменшення доходів місцевих жителів від обслуговування туристів.
Нерозумно було б огульно виступати проти міні-ГЕС. Пригадаймо ще недалеку історію – основна маса заготовленої деревини з гір транспортувалася… річками. Свого часу обидва Черемоші, та й ряд інших рік були перекриті так званими «кляузами» (греблями), а береги річок укріплені кашицями. Ці споруди сприяли регулюванню рівня води в річках, захищали їх береги тощо. І ніхто не скаржився, що вони викликають повені. Різниця між кашицею та греблею ГЕС лише в тому, що на ГЕС установлена турбіна. Але навіть найкращу ідею можна довести до абсурду. 550 міні-ГЕС не тільки шкодитимуть довкіллю, але й будуть дискредитувати ідею «зеленого тарифу»: суть міні-ГЕС – забезпечувати місцеве населення якісною дешевою електроенергією.
При будівництві нових електростанцій важливими є кілька чинників. Передусім – регіональне планування. Станції мають бути зосереджені у визначеному річковому басейні. У визначеній кількості. З визначеною потужністю, яка регулюється залежно від водності рік. Необхідно брати до уваги гідрологічний режим проходження води, особливо у посушливі періоди. Гірські річки характерні непостійністю. Тобто в разі паводків турбіни необхідно зупиняти. Коли рівень води знижуватиметься, то ГЕС мають працювати з обмеженням потужності аж до їх зупинки. В такий спосіб можна зберегти те, що ми називаємо незайманою природою, яка ще у нас є.
Треба говорити про сукупний вплив усіх міні-ГЕС. «Зелений тариф» має надаватися лише тим міні-ГЕС, які не наносять шкідливого впливу довкіллю. Для цього необхідно провести повторну незалежну експертизу, в т.ч. діючих ГЕС, а також установити жорсткий контроль з боку державної екологічної інспекції за будівництвом та експлуатацією міні-ГЕС. Крім того, запровадити громадський контроль (діюче законодавство це дозволяє).
Тому розпорядження голови Івано-Франківської ОДА п. М. Вишиванюка від 16 березня цього року про тимчасове призупинення будівництва дериваційних малих гідроелектростанцій на ріках області розцінюю як своєчасний і конструктивний захід.
|
