Попереду ще важка праця
Відзначаючи 20-ту річницю проголошення Незалежності України, маємо всі підстави для святкового настрою. Жертовна боротьба найкращих представників багатьох поколінь увінчалась успіхом.
Звичайно, незалежна держава не охоплює всі свої етнічні землі, які нині належать нашим сусідам, але з цим фактом мусимо змиритись. Можемо лише помріяти, а що було б, якби державна політика тодішньої Центральної Ради, зокрема у військовій галузі, не була б такою недолугою? Очевидно, до складу України входили б її етнічні землі, не було б мільйонних непоправних жертв голодоморів, репресій… Україна була б однією з найбільших і процвітаючих країн Європи. Не судилося.
Виразно пам'ятаю події двадцятирічної давнини, бо сам був активним учасником національного пробудження на зламі 80-х років минулого століття, одним із організаторів Товариства української мови імені Т.Шевченка "Просвіта" на Калущині. Ще в першому турі (єдиний з усіх депутатів від міста Калуша і району) навесні 1990 року став депутатом обласної ради І-го демократичного скликання. Проголошення незалежності зустрів на посаді завідувача відділом охорони здоров'я облвиконкому, отож, вніс і свою маленьку дещицю в проголошення Незалежності.
На жаль, і це мусимо розуміти, Україна сьогодні за змістом ще не є такою, за яку проливали кров найкращі сини і доньки нашого народу. Багато із важливого не вдалося зробити, зокрема, створити потужну політичну силу, яка б об'єднувала найширші свідомі верстви населення, налагодити ефективний інформаційний захист держави, зрештою, побудувати український світ, який би нейтралізовував експансію "русского міра" Путіна і Кірілла.
Навіть у нас, в Галичині, яка завжди пишалася високим ступенем національної свідомості, за роки незалежності було нароблено багато дурниць. Бездумно руйнувались колгоспні споруди, розкрадалась техніка і реманент, замість створення на основі тодішніх колгоспів ефективних сількогосподарських кооперативів. Хаотично забудовувались міста, передусім, веду мову про Івано-Франківськ, де за 20 років суттєво погіршились умови проживання людей через значне зменшення ділянок зелених насаджень, скверів, парків; не вдалося побудувати сучасного сміттєпереробного заводу, і ми далі продовжуємо отруювати шкідливими побутовими відходами землю; не працюють на економіку міста головні муніципальні ринки, які за загадкових, але зрозумілих причин, передані у приватні руки…
Згадую деякі проблеми не для того, щоб якимось чином применшити велич свята, а щоб ми не сплутали форму і зміст. За формою - вже маємо незалежну Україну. Але щоб вона стала такою за змістом - попереду ще важка щоденна праця, розрахована не на один рік. Праця всіх, хто вважає себе українцем.
Володимир Стасюк,
депутат Івано-Франківської
міської ради 5-х скликань
|
