Розвалити не можна зберегти
У міському бюджеті не вистачає чотирьох мільйонів гривень для капітального ремонту Народного дому «Княгинин». Хоча усі в один голос стверджують, що його конче потрібно зберегти для громади міста. І лише від того, де поставить кому в реченні, винесеному в заголовок, рішення депутатів Івано-Франківської міськради, залежить доля споруди.
На одному з нещодавніх засідань сесії міської ради обласного центру прозвучав запит депутата Олега Коржака, в котрому йшлося про руйнування Народного дому «Княгинин». Депутат просив міську владу звернути увагу на цю будівлю і вирішити питання щодо фінансування всіх необхідних робіт для відновлення якісного технічного стану будівлі, а також щодо подальшої його експлуатації.
Зрештою, це вже не вперше питання будинку на вулиці Галицькій, 40 стає причиною депутатських обговорень. Більше року тому воно піднімалося в сесійній залі, але тоді народні обранці обговорювали неможливість приватизації приміщень у «Княгинині». Як результат, сесія міськради затвердила перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади міста, котрі не підлягають приватизації.
Не райський куточок
На центральних дверях Народного дому «Княгинин» напис «Вхід поруч» вже насторожує. Тим більше, що вхід зліва насправді нічого особливого не пропонує. Увійшовши у невеликий відремонтований коридорчик, одразу ж можна відчути неприємний запах сирості. Сходи, котрі ведуть на другий поверх, теж не в найкращому стані. Тут все потребує людських рук і, як виявляється, чималих коштів.
Щоправда, Народний дім так і закінчується глухим коридором на другому поверсі, бо до глядацького залу – зась. Тут у робочому стані тільки декілька кабінетів, один із яких – директора цього закладу Ліліани Сімонович.
Знадвору обидва входи до залу наглухо закриті вже декілька років. Навіть якщо ви попросите директора Народного дому показати зал, вона, звісно, відмовить.
Пані Ліліана, яка вже 11 років є директором цього закладу, каже, що туди нікого не впускають, бо зал у дуже аварійному стані. Там впала стеля. А причину цього директор бачить у недосконалому фундаменті та септиках, що розташовані в підвалах будівлі.
«Згодом своє зробила і побудова нових будинків неподалік. Очевидно, було змінено рух підземних вод, а вони у свою чергу підмили і без того поганий фундамент. У результаті будівля почала просідати і на фасаді утворилася тріщина», – розповідає пані Сімонович.
Спеціалісти стверджують, що є різні виходи із ситуації, що склалася. Втім, у кожного вихід свій. За проведеними розрахунками, на реставрацію приміщення потрібно щонайменше 4 мільйони гривень. Але зрозуміло, що у міському бюджеті таких коштів немає.
«Не для преси» в місті витає й інша думка. Називають навіть такий варіант, що найкраще розвалити «Княгинин», а на тому місці збудувати щось нове і сучасне. Проте чиновники в один голос стверджують, що це не вихід. Варіант цікавий, але є побоювання, що мешканці мікрорайону будуть проти такого рішення.
З історії відомо, що споруда постала на кошти громади у 20-30-х роках минулого століття. А тому надбання народу ніхто не дозволить так просто зруйнувати. Дарма, що там немає ані добротного фундаменту, ані каналізації, що й привело до руйнування.
Декілька років тому директор Народного дому зверталася до міської влади з інвестиційним проектом, проте варіант збереження будівлі із надбудовою декількох поверхів не знайшов підтримки у владних коридорах. На той час у сім’ї Сімонович, очевидно, були кошти, котрі вони готові були витратити на реалізацію проекту.
Втім, у міському управлінні культури нарікають на бездіяльність орендарів, котрі свого часу не виконали навіть вимог угоди та не зробили належного ремонту будівлі. Натомість Ліліана Сімонович запевняє, що здійснити ремонт за кошти, котрі надходили від сплати оренди приміщення, просто нереально. Зробили, що могли. А в квітні цього року основний орендар (Орест Сімонович, чоловік пані Ліліани) написав заяву про відмову від оренди площі у «Княгинині». Тепер Народний дім, за словами його директора, залишився сам-на-сам зі своєю бідою.
Були б гроші…
Заступник начальника міськуправління культури Сергій Каліфіцький зауважує, що будівля на вулиці Галицькій, 40 ще з 1999 року перебуває на балансі управління культури. Буквально з 2000 року там було надано приміщення для оренди. «Місто не могло вкладати багато коштів у будівлі соціального призначення, особливо це стосується і закладів культури. Тому фактично чимала частка будівель були передані в оренду», – каже пан Сергій. Така доля спіткала кіноконцертний зал «Космос», будинок культури «Сучасник», а також ряд інших закладів, серед яких і «Княгинин».
Міська влада у той час, очевидно, сподівалася, що від оренди приміщень будуть якісь доходи, якими можна би було покривати видатки на ремонти.
«Капітальний ремонт глядацького залу, ліквідація септика, капітальний ремонт фасаду були визначені в особливих умовах договору оренди. Хоча насправді були тільки поміняні вікна та двері на фасаді будівлі та частково зроблений ремонт тих приміщень, котрі орендував Орест Сімонович», – зауважує Сергій Анатолійович.
Для того, аби Народний дім «Княгинин» та інші заклади культури не стали жертвами приватизації, управління культури п’ять років тому виготовило нові статути приміщень, де прописали норму про недопущення приватизації таких закладів. Це був вимушений крок, оскільки на той час ще не було закону про культуру.
«У 2000-му році я прийшла сюди на роботу і добилася того, щоби зробити власну котельню та автономне опалення. Також було відремонтовано дах. Орендар зробив косметичний ремонт, після чого у приміщенні Народного дому проводився ряд культурно-мистецьких заходів, – розповідає Ліліана Сімонович. – У 2006-му році комісія визнала зал аварійним. Я зверталася у міську раду із проханням вирішити долю будинку, бо тоді він заробляв сам на себе. Неодноразово піднімалося питання про виділення коштів на проектно-пошукові роботи, була навіть виділена окрема графа «Княгинин». Проте за весь час не виділялося жодної копійки навіть на поточні ремонти. Говорили про те, що будинок потрібно підтримувати у належному стані, але виходило так, що я мала робити ремонт за свої кошти або за кошти орендаря».
Директор Народного дому наполягає на тому, що «Княгинин» треба зберегти як заклад культури. Пані Сімонович також спростовує закиди на адресу її сім’ї, мовляв Сімоновичі прагнули приватизувати частину «Княгинина».
«За законом, ми не мали права приватизовувати «Княгинин». Хоча ми могли приватизувати 120 квадратних метрів і провести реконструкцію всієї будівлі. Зрештою ми вирішили, що це невигідно. Хоча частина будівлі, де знаходиться нотаріус, приватизована. Зараз я як можу, так утримую Народний дім. Розумію, що управління культури не має грошей. Не знаю, чи переживе ця будівля ще одну зиму. Я буду боротися за те, щоби цей будинок дійсно був збережений як заклад культури і функціонував», – запевняє директор.
Нагадаємо, що зараз у приміщенні «Княгинина» займаються відомі івано-франківські гурти «Фліт», «Хвилю тримай», хор «Елегія», квартет саксофоністів та новостворений вокальний ансамбль. Всі вони чекають позитивного рішення про долю споруди, котре може бути прийняте вже на одній з наступних сесій міськради.
Володимир БОДАК.
КОМЕНТАР
Михайло ВЕРЕС,
заступник міського голови:
– Це аварійне приміщення, в котрому потрібно проводити капітальний ремонт. Управління культури розробило цікавий проект про створення на базі «Княгинина» муніципальної філармонії. Тобто тут мали би бути всі наші муніципальні колективи. Проте основним питанням залишається капітальний ремонт. На наступний рік ми будемо пропонувати виділити кошти на реконструкцію. Тримати приміщення в такому стані не можна. Не виключено, що будуть й інші можливі варіанти щодо збереження будинку, але, думаю, що створення муніципальної філармонії – найбільш оптимальний. Влада готова розглядати інвестиційні проекти, котрі би мали на меті збереження будівлі як культурного об’єкта міста. Наскільки мені відомо, роботи там чимало, бо треба поміняти опалювальну систему, відремонтувати дах, провести основні внутрішні ремонтні роботи. Думаю, що в суму чотири мільйони можна вкластися і зробити нормальний ремонт «Княгинина».
|
