Не їсти один одного
Для вірних православної та греко-католицької церков розпочався Великий піст
Для ревних християн це особливий період підготовки до одного із найбільших свят – Великодня. Протягом сорока днів Церква пропонує дотримуватися посту. Але не завжди люди знають, як правильно постувати і що означає піст.
Окрім різниці в постах церков східного і західного обрядів, є відмінності і в тому, коли святкувати найбільші християнські свята. Чи святкуватимуть вони Великдень разом?
Постуємо по-різному…
Як правильно поводитися під час посту, що можна робити, а чого не варто, ми попросили розповісти віце-ректора Івано-Франківської духовної семінарії ім. священномученика Йосафата отця Миколу Семенишина.
«У Великий піст не стільки потрібно обмежувати себе в їжі, скільки перебувати у духовному зосередженні. У цей період віруючі присвячують вільний час пізнанню Творця, розмірковуванням про сенс життя, про душу, про добро і зло. Церква закликає зосередитися на своєму внутрішньому стані, боротися з проявами гніву, образи, засудження. У піст головне не їсти один одного», – каже отець Микола.
Чи не найбільшою пожертвою для Бога від людини під час посту може стати щира молитва. Священик радить не намагатися показувати перед кимось те, яким чином ви себе обмежуєте. Піст має бути духовним, а тому отець Микола радить у цей час відмовитись від чогось такого, що заважає духовному зростанню. «Якщо людина може відмовитись від користування Інтернетом чи якимись іншими речами, то вона пожертвує свій вільний час на молитву і роздуми про Бога», – зауважує священик.
Під час посту потрібно дотримуватися приписів церкви щодо утримання від їжі. Церква встановила різні за строгістю пости і тому перелік продуктів, від яких потрібно відмовитися, залежить від конкретного посту, який ми переживаємо. Не варто розглядати тілесний піст, як дієтичний засіб, і постити, щоб схуднути чи поправити здоров’я. Це більше схоже на егоїзм, бо такий піст спрямований не на Бога, а на власні потреби та бажання.
Отже, якщо ви вирішили постувати, краще почати з малого – із середи та п'ятниці кожного тижня. Середа – день, коли Юда зрадив Христа, п’ятниця – день розп’яття та смерті Христа. Є категорія людей, котрі не можуть дотримуватися посту. Тому для них існують полегшення.
Від посту звільняються важко хворі люди, вагітні жінки, матері, що годують, воїни, робітники, котрі займаються важкою фізичною працею, а також люди, що перебувають в дорозі. Звільнення від посту можна отримати у єпископа або отця-пароха. Піст спрямований на боротьбу з пристрастями. Це означає, що навіть якщо ви отримали дозвіл не постити занадто суворо, за час посту вам обов'язково потрібно обмежити себе в тому, що ви надмірно любите. Наприклад, діти можуть спробувати їсти менше солодкого, підлітки – не так часто грати у свої улюблені комп’ютерні ігри, а дорослі – менше лінуватися.
Зовсім по-іншому поводяться європейці під час посту. Скажімо, піст у римо-католиків значно відрізняється від того, який притаманний церквам східного обряду. Як правило, римо-католики постують лише два дні – у перший день посту, тобто у так звану Попелеву середу, та у Страсну п’ятницю.
…по-різному й святкуємо
Окрім різниці в постах, є відмінності і в тому, коли святкувати найбільші християнські свята. Останніми роками дедалі частіше можна почути думки про спільне святкування як Різдва, так само і Великодня, бо поки що виходить так, що Христос двічі народжується і двічі вмирає. Таке питання виникає, як правило тоді, коли Великдень за григоріанським календарем збігається із Великоднем за юліанським. До речі, цього року римо-католики святкуватимуть Паску на тиждень швидше від східних церков. А торік і позаторік відзначали разом. Для багатьох людей немає зовсім ніякої різниці у тому, коли святкувати.
На початку цього року вже говорилося про можливе відзначення Різдва 25 грудня двома церквами – УГКЦ та УПЦ КП. Але, зрештою, було вирішено, не робити поспішних кроків. Нагадаємо, що глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук наразі не є прихильником кардинальних змін. «В Україні наша церква святкує Різдво і Великдень за старим стилем разом з нашими православними братами, тут ми абсолютно не відрізняємося. І коли ми будемо щось змінювати, то хочемо це змінювати разом, щоб не дати можливості для утворення нових якихось поділів або акцентування якихось протистоянь. Ми й далі будемо вести цю дискусію, котра триває вже не один рік», – заявив Святослав Шевчук.
Духовенство сподівається, що першим особам Церков вдасться домовитися і почати відзначати найбільші релігійні свята разом.
Втім, якщо із датою Різдва ще можна домовитися на церковному рівні, то щодо спільного святкування Великодня, на їхню думку, треба звертатися до науковців-астрономів. «Коли я був декілька років за кордоном, то був змушений святкувати Різдво разом із римо-католиками. У цьому немає нічого страшного. Так, я пам’ятав про те, що в Україні Різдво святкують 7 січня, але тоді в Італії для мене то був звичайний день», – каже отець Микола Семенишин.
Втім, якби українцям дали волю, то, здається, святам не було би меж. Ми могли б відзначати великі свята, напевно, по декілька разів протягом року, незважаючи на календар.
Володимир БОДАК
З ІСТОРІЇ
На початку ери більшість християнських церков мали власні пасхалії. На I Вселенському Соборі в Нікеї було запропоновано всім християнам святкувати Пасху в один день.
З цієї миті на християнському світі стала поширюватися олександрійська пасхалія як найбільш проста система, що відповідає вимозі: Пасха має бути в перший недільний день після першого весняного повного місяця (повний місяць після весняного рівнодення). У VIII столітті цю пасхалію цілком прийняла і Римська Церква. У 1583 році Римо-католицька Церква при папі Григорії XIII виробила реформу календаря, перейшовши на григоріанську пасхалію. Відтоді й почали по-різному вираховувати Великдень.
|
