Кадрів «вирішують» всі?

Прикарпатська міліція відзначає прикрий «ювілей» – місяць без керівника. Днями у довгограючій кадровій епопеї таки намітилась імовірна розв’язка: серед претендентів на посаду знайшлися компромісні фігури, здатні влаштувати і київську верхівку, і місцевих активістів. Від вирішення кадрового питання, що, без перебільшення, стало для області наріжним, нині залежить, початком чого для регіону воно стане: взаємного примирення між владою та народними силами чи нового раунду конфлікту?  

Місце вакантне
Силове відомство Прикарпаття взірцем кадрової стабільності не було ніколи. Одначе бурхлива зміна облич на керівних посадах в останні тижні поставила «на вуха» міліцейську громадськість від низу і до самої верхівки. Генерал міліції Василь Фелик,  призначений начальником обласного УМВС у грудні минулого року (високим званням, до речі, обзавівся саме на останній посаді), новою владою був звільнений на початку березня, поступившись місцем своєму заступнику – Володимиру Сміху, полковнику за званням, начальнику кримінальної міліції області. Але не встигли висохнути чорнила під наказом про призначення 38-річного міліціянта, як місцеві активісти Правого сектора «зарубали» кандидата (у переносному сенсі, ясна річ). Причина – працював заступником екс-начальника Фелика, а значить «прислужник режиму». Вулиця Сахарова – місце дислокації конфліктного відомства, наступного ж дня після призначення завібрувала від громадської активності: хлопці в камуфляжі на кілька діб заблокували там проїжджу частину, влаштувавши  під обласним УМВС акцію протесту. Втриматись на посту Володимирові Сміху не допомогли ані публічна підтримка міліцейської профспілки, ані «одобрямс» в навколополітичних колах. Активісти натомість висунули власну креатуру на керівника УМВС – Володимира Бандуру – адвоката, що допомагав у суді представникам Правого сектора, працював правоохоронцем у минулому. Однак тут проти виступили уже міліціянти, кадрова «каша» заварювалась все густіше…  
У кінці березня місцеві «люди у синьому» отримали нового претендента у очільники – генерал-майора Сергія Піддубного із Рівненщини, що очолював тамтешнє УМВС у 2005-2007 роках. На посаду Піддубного лобіювало безпосередньо київське керівництво. Та «парашутиста» з іншого регіону місцеві активісти теж зустріли у багнети – мовляв, призначенцем на керівну посаду силової структури в Івано-Франківську може бути тільки прикарпатець. Тож, хоч як не старався генерал-майор – і з громадою на пікетах зустрічався, і на засідання Координаційної ради ходив – представникам громадськості не подобався і край, хоч вовк траву їж. Активісти продовжували наполягати на кандидатурі Володимира Бандури.
Врешті Київ капітулював, прийнявши соломонове рішення: керівника УМВС в Івано-Франківській області та кількох інших регіонах (вперше в історії української міліції!) призначать шляхом відкритого конкурсу. Остаточний список претендентів на головного силовика Прикарпаття громадськості представили минулого тижня – вісім кандидатур. У переліку – ані Володимира Бандури, ані Володимира Сміха. Із «засвічених» попередньо персон до переліку увійшов лише Сергій Піддубний. Інші семеро прізвищ міліцейських кадрів обивателю навряд чи відомі: Михайло Кушнірик, Володимир Лемчак, Ярослав Манжелей, Андрій Рогалевич, Ігор Сав’юк, Василь Христін. Серед них «співбесіду» на предмет відповідності званню кандидата на посаду в місцевій Координаційній раді пройшли тільки двоє – Василь Христін та Ярослав Манжелей.
 «Ми вислухали всіх і дійшли висновку, що саме ці два кандидати є найбільш достойними», – пояснив «ЗК»  результати «пропісочування» претендентів представник Народної ради у Координаційній раді Роман Островський.  

Залишиться тільки один
Поки, упускаючи деталі методики вичленування кандидатур (про це ітиметься пізніше), зупинимось на біографії достойників, котрим вдалося пройти крізь сито жорсткого відбору.
Ярослав Манжелей, 1959 р.н., полковник міліції у відставці. Службу в органах починав рядовим «даїшником» у місті Калуш, по щаблях дійшовши до посади заступника начальника Івано-Франківського відділу ДАІ. У 2003 році змінив профіль – став заступником начальника відділу кримінальної міліції у місті Тлумач. Того ж року і начальником міліції цього ж району, де працював рівно рік – до 2004-го. Вищих посад в органах Манжелей не обіймав. У громадській раді при обласному УМВС був представником  Всеукраїнського об’єднання «Голос» (позапартійна ГО, що підтримує проєвропейський курс), яке і лобіювало Манжелея в середовищі місцевих активістів, представників народної самооборони та Автомайдану. Під час революції у лютому громадська рада при УМВС призначила Манжелея координатором міліції громадської безпеки та громадських формувань щодо охорони  порядку на території Івано-Франківської області.
Василь Христін, полковник міліції, наймолодший серед авангардної вісімки претендентів (1974 р.н.). До призначення у 2011 році старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах обласного УБОЗу працював заступником начальника цього відділу. З «бандитського» відділу також починав службу – з посади оперуповноваженого, на яку був призначений у 2001 році. Керівних посад в органах не займав ніколи. «Світитися» кандидат не любить, проте авторитетом в колективі користується. Очолює профспілку атестованих працівників УБОЗу.   
«ЗК» вирішив дізнатися, які «кадрові» симпатії домінують серед рядових працівників УМВС, кого із кандидатів підтримують міліціянти та чи не сумніваються у кадровій прозірливості членів Координаційної ради. Однак на диктофон висловити свої думки з цього приводу не наважився жоден силовик. Тому те, якою бачиться ситуація зсередини самою міліцією, ми попросили прокоментувати незалежного експерта, журналіста, добре ознайомленого з проблематикою, а крім того, члена громадської ради при УМВС Ігоря Никоровича:  
– Ну, звичайно, в середовищі людей, котрі керівника звикли, так би мовити, брати під козирок, те, що їм начальника призначає хтось збоку, сприймається вельми неоднозначно. В окремих випадках – навіть неприйнятно. Але це можна зрозуміти. Коли почалися усі ці речі, міліціонери були проти Володимира Бандури. Тут, очевидно, проти нього спрацював той факт, що він займав доволі специфічну позицію, коли працював в інспекції з особового складу. Сміха підтримували, тому що вважали «своїм». Щодо інших кандидатур – мені важко сказати, кого підтримує більшість. Манжелей – відставник, про іншого кандидата я узагалі ніколи не чув. Але знаю, що його Координаційна рада підтримує більше. Знаю, що багато хто підтримував  Ігоря Васильовича Баб’юка – начальника управління карного розшуку. Але він свою кандидатуру не пропонував.

бліц-інтерв’ю

Детальніше про те, як відбувалася співбесіда із кандидатами, чому члени Координаційної ради достойними обрали саме Христіна та Манжелея та чому серед вісімки претендентів немає лобійованого активістами раніше Володимира Бандури  – у бліц-інтерв’ю «ЗК» з Романом Островським:
– Де і у якому форматі відбувалися зустрічі, так звані співбесіди із кандидатами?
– Усі вони відвідали засідання Координаційної ради – органу, в який входять представники всіх активних структур, які брали участь у майдані: Правий сектор, Самооборона, Народна рада, ВО «Майдан», Штаб спротиву, громадські організації. Співбесіди відбувалися згідно із чітким регламентом – десять хвилин на доповідь людини, п'ятнадцять – на запитання.
– Що саме брали до уваги: біографії, заслуги? За якими чіткими критеріями  «оцінювали» претендентів?
– За всіма! Біографія, участь у революційних подіях. Почнемо з того, що вся міліція у нас корумпована зверху донизу. Знайти «чистого» міліціонера – це майже неможливо. Тому ми десь покладалися на те, що Франківськ – маленьке місто, всі один одного знають, збрехати не дадуть. А взагалі-то ми мали обрати три кандидатури і подати в Київ. Але третьої ми навіть не знайшли.
– До кого із двох схиляєтесь ви?
– Я особисто за Христіна, бо вважаю, що молодим треба давати дорогу. Але на це запитання я вам відповів не як член Координаційної ради, а як громадянин. І ще одне – вони на камеру обидва підтвердили, що той з них, хто стане керівником, іншого візьме своїм заступником.
– Чому серед претендентів немає «громадського» кандидата Володимира Бандури?
– Це силова структура, у Києва відповідно є свої стандарти. Видно, він за ними не пройшов. Не за нашими.  
- Тобто свою кандидатуру він подавав?
– За моєю інформацією – так.
– Кого, за вашою інформацією, сьогодні підтримує влада?  
– Думаю, як і раніше, Піддубного.
– Якщо начальником УМВС буде призначений не Манжелей і не Христін, а хтось інший, що тоді?
– Як що? Шини знов будуть горіти!  
Андрій ХМАРА