Юрій СОЛОВЕЙ:
«У нас часто керівниками стають люди не за професійною ознакою, а за партійною»
Чи готова фракція УДАР проголосувати за відставку виконкому, якщо
ініціатива виходитиме не від них, а від їхніх політичних опонентів; про
нинішні непрості реалії в опозиційному таборі; «нові обличчя» та
«лобістів» розповів голова міської організації партії УДАР, лідер
міськрадівської фракції «УДАР-Громадський форум» Юрій Соловей, який у
вівторок був гостем редакції «Західного кур’єра».
– Пане Юрію, на минулій сесії лідер ВО Свобода» Роман Онуфріїв заявив:
якщо місто матиме проблеми з реалізацією інвестиційного проекту фірми
«Сен Гобен», то міська рада відправить виконком у відставку. Чи готова
фракція УДАР проголосувати за відставку виконкому, якщо ініціатива
виходитиме не від вас, а від ваших політичних опонентів?
– Ще у
березні я робив відповідний депутатський запит щодо необхідності
проведення звіту членів виконавчого комітету міської ради, оскільки
засідання виконавчого комітету відбувається на межі кворуму. Як правило,
з 18 членів виконкому на засіданні присутні 11-12 чоловік. Однак
відповіді на депутатський запит так і не було. На минулій сесії Роман
Онуфріїв порушив питання про можливу відставку виконкому. Але, як на
мене, це не має нічого спільного з інвестиційним проектом. Це просто
політична ковдра, яку тягають між собою міський голова і голова
більшості міської ради, перетягуючи важелі впливу від одного до другого.
Якщо міський голова виходить з-під контролю фракції «Свобода», то
міськрадівська більшість гостро порушує питання про відставку членів
виконкому або про можливість дострокового припинення повноважень
міського голови. Або якщо «Свобода» починає себе поводити не у форваторі
міського голови, то часто бачимо певні дії у відповідь з боку міського
голови.
– Тобто, якщо питання відставки виконкому порушуватиме «Свобода» – ви голосувати не будете…
–
Перш ніж за щось голосувати, треба послухати звіт. Заслухавши звіт
кожного з членів виконавчого комітету, які хто рішення приймав, яку
ефективність приніс громаді міста, перебуваючи на тій чи іншій посаді,
тільки після цього можна приймати рішення щодо того чи іншого члена
виконкому. Для нас немає значення, хто вносить відповідний проект
рішення: чи «Свобода», чи інші фракції в міській раді. Якщо людина
працює у виконавчому комітеті ефективно на користь громади – така людина
потрібна місту і буде працювати. Якщо голосує за рішення, які грубо
суперечать інтересам громади, або систематично пропускає засідання
виконкому – то, вважаю, що така людина повинна бути достроково
відкликана.
– Побутує думка, що в Івано-Франківській міській раді є
група депутатів, яка (як би це парадоксально не прозвучало) у певних
питаннях орієнтується на міського голову Калуша Ігоря Насалика. До таких
зараховують, зокрема, вас як потенційного кандидата на парламентських
виборах. Мовляв, вашу кандидатуру у столичних кабінетах лобіює саме Ігор
Насалик, в якого хороші стосунки з представниками як опозиції, так і
влади…
– Думаю, що ця інформація не відповідає дійсності. Ігор
Насалик не лобіює мою кандидатуру. Чесно кажучи, я не зустрічав у
міській раді такої групи людей, яка би відстоювала інтереси Ігоря
Насалика. А що стосується самого Насалика, то я, наприклад, особисто
дуже позитивно ставлюся до цієї людини. Це сьогодні один з
найуспішніших міських голів в Україні, який не на словах, як це часто
буває в інших міських голів, а на ділі показує ефективність своєї
роботи. Якщо Насалик буде балотуватися до Верховної Ради, то вважаю, що
це достойна кандидатура.
– Нещодавно голова обласної організації
УДАР Роман Чернега заявив про ймовірність балотування на парламентських
виборах від УДАРу екс-голови ОДА Миколи Палійчука та голови фракції
«Наша Україна» в обласній раді Тараса Парфана. У політичних колах також
обговорюється можлива зміна голови обласної партійної організації...
–
Про можливу зміну голови обласної організації говорити не варто. Роман
Чернега хороший керівник, молодий, сучасний, з досвідом. УДАР – це нова
політична сила і їй потрібні нові політичні лідери. Що стосується
Палійчука і Парфана… Вони були присутні на з’їзді партії УДАР в
м.Запоріжжі як запрошені. Особисто я з повагою ставлюся до Миколи
Палійчука і Тараса Парфана. Це люди, які працювали на керівних посадах в
області, які показали ефективність своєї роботи, наприклад, під час
повені 2008 року, і це не найгірші люди, які могли би представляти нашу
область в наступному скликанні Верховної Ради. Але наразі зарано
говорити чи будуть вони брати участь у виборах від політичної партії
УДАР, адже до кінця не зрозуміло саме форматування участі партії УДАР по
мажоритарних округах. Партія УДАР ще 22 січня підписала угоду про
спільні дії опозиції на майбутніх парламентських виборах. Зокрема, одним
з пунктів цієї угоди визначено, що від опозиції повинен бути єдиний
кандидат на кожному мажоритарному окрузі. Більше того, на останньому
з’їзді партії нами прийнято відповідну стратегію, яка передбачає
узгодження кандидатів на мажоритарних округах від опозиції. Проте
сьогодні жодних консультацій для прикладу на рівні області щодо
узгодження єдиних кандидатів з партією УДАР ніхто не веде. Неодноразові
мої дзвінки, голови обласної організації до керівників найбільших
опозиційних сил області, таких як «Батьківщина», «Фронт змін»,
«Свобода», результату не дають. Сьогодні практично неможливо зустрітись,
поговорити про узгодження єдиних мажоритарних кандидатів в області.
Мене дивує інформація про те, що сьогодні поділили область за квотним
принципом, не запитуючи людей. За інформацією, яка є в мене, три округи
віддані «Фронту змін», два округи віддані «Свободі» і два округи віддані
«Батьківщині». При цьому всупереч угоді, яку підписав УДАР, з нами
ніхто жодних консультацій з цього питання не проводив. Порушено також
принцип, за який виступала партія УДАР. Ми вважаємо, що не партійні
лідери в Києві повинні вирішувати, хто і як повинен балотуватися на тому
чи іншому мажоритарному окрузі. Ми вважаємо, що на основі незалежних
соціологічних опитувань повинні визначитися два-три кандидати, які
володіють найбільшим рейтингом підтримки серед громадян на тій чи іншій
території і в результаті узгодження повинна бути вибрана найдостойніша
кандидатура. Сьогодні цей принцип грубо ігнорується тими політичними
силами, які декларують об’єднання.
– А яка кішка пробігла між опозиціонерами Прикарпаття 9 травня?
–
Перед Днем Перемоги під головуванням голови обласної ради Олександра
Сича відбулася нарада з мотивів того, що є заявка від Комуністичної
партії України, яка мала бажання здійснити пішу ходу від Вічевого
майдану до Вічного вогню. На цій нараді, де були присутні представники
«Нашої України», БЮТу, «Фронту змін», НРУ, була домовленість про те, що
на «стометрівці» ми викладаємо намети і 10-20 активістів розповсюджують
відповідні друковані матеріали. Якщо ж буде піша хода комуністів, ми по
місцю будемо узгоджувати, як в законно встановлений спосіб протидіяти
ході Комуністичної партії України центральною вулицею з червоними
прапорами. Але коли ми прийшли на цей захід, ситуація була прямо
протилежна. Всі домовленості, які було досягнуто під час наради під
головуванням Олександра Сича, було зірвано. По суті відбувався
імпровізований мітинг «Свободи». Ми бачили, що ніякої червоної ходи не
було. Це не вперше «Свобода» дозволяє собі зривати ті домовленості, які
були досягнуті. Чи це в них викликано внутрішніми дисонансами в партії,
чи це була вказівка голови обласної ради – не знаю. Але, вважаю, що так
поводитися із своїми партнерами як мінімум – некоректно. Поряд з цим на
9 травня партія УДАР зробила хороший крок: ми вшанували загиблих у
Великій Вітчизняній війні, поряд з цим вшанували пам'ять загиблих вояків
УПА. Вважаємо, що ключове питання, вирішення якого потребує українське
суспільство, – це примирення.
– Як би ви охарактеризували нинішню
ситуацію на водоканалі. Керівники там змінюються з калейдоскопічною
швидкістю. До речі, коли на посаду директора був призначений Роман
Шестопалов, з різних політичних орбіт доводилося чути чимало критики, на
кшталт, хіба в місті немає достойних фахівців, а потрібно призначати на
таку посаду людину зі столиці? Нещодавно до виконання обов’язків
директора водоканалу приступив теж не місцевий фахівець. Однак на цей
раз з цього приводу не висловилася жодна політична сила, навіть ваша –
опозиційно налаштована до міської влади…
– Що стосується Романа
Шестопалова, то, напевно, ні для кого не відкрию секрет, що це була
плата Віктора Анушкевичуса за перемогу в минулій мерській кампанії
Партії регіонів в місті Івано-Франківську. Мені дуже імпонував на той
час порив «Свободи», яка спільними зусиллями з іншими фракціями в
міській раді все ж таки домоглась того, щоб Роман Шестопалов був
відправлений у відставку. Звичайно, тепер мене дещо дивує ситуація, коли
знову кулуарно призначена людина, з якою особисто я навіть не знайомий,
попри те, що я є членом житлово-комунальної комісії і згідно з
положенням про житлово-комунальну комісію кандидатура на кожного
керівника комунального підприємства повинна попередньо бути узгоджена з
комісією. На жаль, я не спілкувався з цією людиною, але однозначно, що
фракція УДАР в міській раді приділить велику увагу призначенню керівника
на КП «Водоекотехпром». У нас чомусь складається така ситуація, що як
тільки підходять нові вибори, то на таких «ласих кусочках», як,
наприклад, водоканал призначаються люди, про минуле яких сказати дуже
складно. Можна лише здогадуватися, з якими цілями відбуваються ці
призначення на такі серйозні комунальні підприємства.
Загалом в нас
часто керівниками стають люди не за професійною ознакою, а за партійною.
Сьогодні важливо не вчитися, вдосконалюватись в менеджерському плані, а
важливо просто вскочити в потрібний партійний вагон, пройти на виборах –
і після того маєш гарантоване забезпечене майбутнє. Оце бажання
догодити всім і вся, в тому числі – призначення на комунальні
підприємства – в кінцевому результаті призводить до того, що
підприємства опиняються на межі банкрутства. А в мене є підозра, що їх
спеціально підводять до межі банкрутства, щоб в подальшому передати у
приватні руки. От візьмемо той же ж водоканал. За останні роки там
змінилося дев’ять керівників. Іванишин, Саєвич, Ткачук, Бабич,
Шестопалов, Калайда, Прокопів, Марич, сьогодні – Чеповий. Чи може
підприємство за таких обставин успішно працювати? Мабуть, ні. І це при
тому, що у 2007 році водоканал закінчив рік з прибутком в 1 млн. грн.,
тоді як сьогодні маємо щорічний збиток в розмірі 10 млн. грн.
– Ваша
політична сила критикує реформу ЖКГ у місті. Втім, це не заважає одній з
ваших соратниць працювати заступником директора ЄРЦ, втілюючи у життя
те, що ви критикуєте…
– Я вам скажу, якщо б не було Руслани Василюк – розвалився б той ЄРЦ вже на наступний день (посміхається – ред.).
– А якщо серйозно?
–
Кажу серйозно. Професійні якості представниці УДАРу на порядок вищі від
інших працівників цього ЄРЦ. По-друге, Руслана Василюк почала працювати
в ЄРЦ до створення фракції «УДАР-Громадський форум». У нас партія не
фюрерського типу, що якщо людина працює в комунальній установі і вона з
іншого політичного табору, то треба звільнятися. Ні! Нехай працює.
А реформи бачимо: окрім підвищення комунальних тарифів, жодних реформ практично немає.
Записав Антін ТИМУРА
|
