Майдан потребує тигрЮЛІ,
а Президент – опозиції?..
У вівторок прем’єр-міністр Микола Азаров подав у відставку, а Верховна Рада України скасувала нещодавно прийняті «диктаторські закони». Якщо порівняти напружене політичне протистояння в країні з грою у шахи, то ще минулої суботи Віктор Янукович зробив «хід конем». Чи то відчай і страх перед «новою Коліївщиною» таки дотисли Президента, чи то черговий хитрий підступ його соратників втілюється в життя, але несподівана пропозиція опозиціонерам сформувати новий уряд на чолі з прем’єром Яценюком та віце-прем’єром Кличком, без сумніву, спантеличила опонентів. Втім, пропоновану ініціативу без п’яти хвилин «опортфелені» опозиціонери не підтримали. Спочатку начебто до виконання Януковичем «усіх вимог» (звільнення та закриття кримінальних справ майданівців, скасування «ручних» законів 16 січня та дострокові президентські вибори), а пізніше відмовилися остаточно. Лідери, певно, й не проти осісти у високих кріслах хоч сьогодні. Але розуміють: опозиційне «так», необачно сказане Президенту, може спровокувати новий шквал народного обурення в бік політиків, які й без того з дня на день втрачають рейтинги.
А яким воно може бути, те народне обурення, наочно показала потужна хвиля протестів по всій Україні, що в одинадцяти регіонах (в тому числі й Івано-Франківську) завершилися захопленням місцевих адмінбудівель та створенням місцевих Народних рад – органів, які фактично перебрали на себе повноваження обласних держадміністрацій. Вочевидь, втрата влади на місцях і стала тим мотивом, що змусив Януковича запропонувати політичним опонентам солідний посадовий «медяник». Хоча й «батіг» у вигляді підпорядкованих йому «вертикальних» держструктур, а отже, і усіх фінансових ресурсів, в тому числі й в «окупованих» регіонах, Президент продовжує міцно стискати у своїй поки ще владній руці.
Тож діалог між владою і опозицією, хоч і з рукою «на кобурі», триває. І викликає все нові й нові запитання. Пролити світло на декілька із них ми запросили осіб, які і словом, і ділом приклалися до останніх політичних подій, перебуваючи кожен зі своєї відстані в їхньому епіцентрі.
– Якщо Віктор Янукович несподівано погодиться на повне перезавантаження влади і на дочасних президентських виборах, знову ж таки, несподівано для протестувальників за рахунок свого мобілізованого електорату отримає перемогу – що тоді?..
Василь Попович, депутат Івано-Франківської обласної ради, ВО «Свобода», голова та координатор Штабу національного спротиву в області:
– Я думаю, що люди, які зараз беруть участь у всіх політичних процесах, не змиряться з таким результатом. У тому, що Януковича не будуть підтримувати навіть на Сході, я впевнений однозначно. Але ми не можемо займатися трактуваннями на майбутнє.
Дмитро Шлемко, народний депутат України, голова обласного осередку ВО «Батьківщина», член президії НГО «Майдан» в Івано-Франківській області:
– Я впевнений, що Янукович навіть гіпотетично не може мріяти про перемогу на дочасних виборах. Бо навіть на його батьківщині рівень довіри до нього сьогодні впав до такого рівня, що якщо електорату будуть представлені інші кандидати, Янукович просто не пройде у другий тур. А про якесь зростання його рейтингу можуть говорити хіба що його «придворні» політологи.
Тарас Случик, політолог, громадський активіст, активний учасник івано-франківського «Майдану»:
– Якщо в Україні відбудуться вибори, то згідно з даними усіх соціологічних опитувань, Віктор Янукович програє в другому турі практично будь-якому опозиційному кандидату. Тому якщо вибори пройдуть чесно, то Віктор Янукович точно не стане переможцем. Але якщо почнеться процес фальсифікації, і він все-таки виграє вибори, то я переконаний, що процес єврореволюції не зупиниться і ми знову побачимо масштабні акції протесту і мітинги.
– Чи може Майдан, що дедалі частіше ігнорує лідерів опозиції, перемогти без єдиного координатора, без яскраво вираженого лідера? Майдан потребує Юлії Тимошенко?..
Василь Попович:
– В Івано-Франківську я бачу наступне: якщо немає єдиного координатора, людини, яка в останній інстанції приймає рішення і бере на себе відповідальність, якщо «відповідальних» багато, то справа приречена. Тобто хтось має брати на себе відповідальність. А якщо є тріумвірат, то це дуже важко. Кожен думає про свої запити, про вибори, про те, що саме він має стати єдиним кандидатом. Зараз Майдану потрібен єдиний координатор, але не єдиний кандидат у Президенти. Чи це буде Юлія Тимошенко, чи хтось інший, але Майдан потребує людини, що буде приймати остаточні рішення.
Дмитро Шлемко:
– Те, що Майдан потребує Юлію Тимошенко, – це однозначно. Тому що 2004 рік мав практично такий самий розвиток подій. Коли уже були домовленості між Януковичем, Кучмою і Ющенком, щоб оголосити Януковича переможцем, а Ющенкові дати крісло прем’єр-міністра, тільки Юлія Володимирівна врятувала тоді ситуацію, закликавши людей до радикальних дій та блокування адміністрації. Але, на жаль, сьогодні немає одного політичного лідера, тому треба виходити з тих реалій, які є. Штучно створювати проблему одного лідера нині означає працювати на владу. Штучно породити лідера Майдану практично неможливо. Треба з гідністю вийти із нинішньої ситуації усім разом, а тільки після цього шукати принципи визначення одного політичного лідера.
Тарас Случик:
Майдан не потребує ні Юлії Тимошенко, ні якогось конкретного вождя. В тому-то і особливість цього Майдану, що він побудований за принципом самоорганізації. Він потребує збереження цієї самоорганізації, чітких поставлених цілей і плану. Лідерство тут, по суті, потрібне тільки «сервісне». Тобто опозиція надає Майдану пропозиції до плану, а Майдан втілює їх, або не втілює. Політики тут виконують «сервісні» функції. Але зараз опозиції треба взяти на себе сміливість, взяти відповідальність, запропонувати конкретний план, який узгоджується і з позиціями Майдану, і громадськості, і міжнародних груп тиску, і разом почати працювати над його втіленням.
– Який механізм здійснення управління економікою у новоствореної Народної ради, що взяла на себе функції ОДА? Чи може вона реально впливати на такі «вертикальні» структури як управління Міндоходів та казначейство в області?
Василь Попович:
– Питання з каверзою. Воно більше до голови обласної ради. Я в питанні, звичайно, орієнтуюся. Але справа в тому, що проти нас сьогодні застосовується так зване «діюче законодавство». От обласна рада прийняла рішення про створення Народної ради, а прокуратура відразу оскаржила, оголосила нас заколотниками. Я можу сказати наступне: небезпеки, що область залишиться без фінансових ресурсів, зараз не існує. Фінансове управління працює, казначейство також. Якщо ж проплати не будуть здійснювати, ми (депутати обласної ради – ред.) покличемо представників казначейства і фінансового управління пояснити в прямому ефірі телебачення, що до чого. І будемо вживати відповідних заходів.
Дмитро Шлемко:
– Безперечно, що сьогодні Народні ради не мають цього впливу. Ці органи – перша спроба розпочати процес забезпечення народовладдя на місцях. Зрозуміло, що для того, щоб впливати на ті структури, які збирають та розподіляють податки, забезпечують проплати, мусить відбутися зміна цих органів у Києві і, відповідно, зміна формування дохідної і видаткової частини на місцях. Ясно, що сьогодні ми залежні від влади. Але з іншого боку, податки у бюджет на місцях сьогодні продовжують збирати, і невиконання якихось проплат з боку державних структур означатиме, що ці кошти присвоюються. А за це передбачена кримінальна відповідальність для цих структур, тому, думаю, вони цього робити не будуть.
Тарас Случик:
– Народні ради – це перехідний орган влади, який повинен просто забезпечити функціонування області і підвищити рівень довіри до влади загалом. Питання впливу на фінансові інституції сьогодні не стоїть на першочерговому порядку денному. В Україні відбувається революція! А під час революції питання функціонування органів державної влади не стоїть. Стоїть питання про зміну політичної системи. Втім, я переконаний, що Народні ради в областях можуть при ефективно налагоджених управлінських процесах створити виконавчі комітети і перейняти на себе відповідальність за управління областю замість обласних державних адміністрацій. Але на даний момент механізм впливу на вертикальні структури ще не налагоджений.
Опитувала Оксана ГЛУШКЕВИЧ
|
