Запрягають хлопці коня
Неординарне «притирання» політичних сил, яке ми побачили у перші дні роботи нової Верховної Ради, потрібне для повернення парламентської більшості у законодавче русло, вважають новоспечені народні депутати Олександр Сич і Руслан Марцінків.
У понеділок ці два вже дещо споважнілі представники ВО «Свобода» дали в рідному Івано-Франківську прес-конференцію, на якій поділилися враженнями від початку парламентської діяльності. Незважаючи на простудженість і хриплість, говорив здебільшого колишній голова облради, а екс-секретар міськради або додавав пропущене колегою, або ж підтакував.
Увага журналістів повністю переключилася на молодого нардепа тільки тоді, коли його спитали про «всесвітню славу», яка буцімто звалилась на нього після того, як Інтернетом розійшлося фото, на якому він витягає за вухо Табалова-молодшого з сесійної зали. Не вловивши іронії, пан Марцінків почав абсолютно серйозно запевняти, що «у той момент не думав про ніяку славу». «Ми стояли не за себе, депутатів, ми стояли за тих українців, яких вони обманули, фактично перейшовши в стан ворога», – заявив він.
Більшу частину свого півгодинного монологу присвятив темі парламентського протистояння і пан Сич. Але насамперед він поділився радістю з приводу того, що «вперше в історії незалежної України націоналістична партія сформувала фракцію у Верховній Раді». За його словами, це є великою перемогою українського політикуму. І хоча фракція ВО «Свобода» налічує наразі лишень 37 (з 450) депутатів, нардеп назвав її «достатньо впливовою».
Очевидно, розуміючи, що нардепи-«свободівці» наразі проявили тільки свій фізичний вплив, О.Сич зайнявся тривалим роз’ясненням «неординарних подій у Верховній Раді». Ось його тлумачення у сконцентрованому нами викладі.
Перше. Тата й сина Табалових гнали з сесійного залу, бо вони зрадники, «тушки» – представники «Фронту змін» з Кіровоградщини, які входили до ОО «Батьківщина», перейшли в табір Партії регіонів. Друге. «Регіонали», яким потрібен союзник в Раді, допомогли комуністам незаконно утворити фракцію, на яку ті не мали права, бо не провели до парламенту жодного мажоритарника. Третє. У фракції ПР і далі практикують кнопкодавство, незважаючи на ухвалений і підписаний Президентом закон, яким передбачено особисте голосування депутата. Четверте. У парламенті не дотримуються навіть того недосконалого «колесніченко-ківаловського» закону про мови – виступи депутатів російською не забезпечують синхронним перекладом на державну мову. П’яте. Порушення було і при обранні спікера, якого обрали простим, а не таємним голосуванням, і при затвердженні прем’єр-міністра, котре відбулося без присутності Президента, як це передбачено законом про Кабмін.
Пан Сич каже, що опозиційні фракції жорстко реагували на всі порушення законодавства з боку провладної більшості, але уточнює, що це була «не бійка, а штовханина». Її мета, за його словами, показати, що не можна грубо ігнорувати чинне законодавство у ВР, застосовуючи при цьому фізичну силу, тому що «на фізичну силу є інша фізична сила». «Наша мета – поставити «регіоналів» на місце і змусити їх вернутися в законодавче русло Верховної Ради», – заявив О.Сич.
Нардеп передбачає, що ще декілька днів буде тривати подібне «притирання» політичних сил у парламенті, а відтак все стане на свої місця і почнеться робота. «Зрештою, народне прислів’я каже: як коня запряжеш, так він і поїде. Ми хочемо допомогти запрягти парламентського коня таким чином, щоб він їхав по строго напрацьованій колії чинного законодавства України», – пояснив він.
Своєю чергою Р.Марцінків розповів про здійснений задля забезпечення відкритості законодавчої влади демонтаж частини паркану, що відгороджував Верховну Раду від народу. «Ми впевнені, що чесним, порядним людям, які є народними депутатами України, нема що ховатися від українців», – наголосив нардеп.
Тарас ТКАЧУК
Парламентські квіточки...
А якими будуть ягідки?
Перші дні роботи Верховної Ради України сьомого скликання сколихнули весь медіапростір не тільки в Україні, а й за її межами. Новий «призов» народних обранців приступив до виконання своїх обов’язків бурхливо. Свої позиції парламентарі відстоювали зовсім не «по-депутатськи» – потом, кров’ю і навіть стусанами. Попри це, у перервах між політичними «розбірками» та майстер-класами у боях без правил, нардепи все ж встигли створити фракції, обрати прем’єра та спікера з заступниками.
Чи так уявляли собі українці роботу нової Ради – питання скоріше риторичне. Але чи передрікали самі новоспечені нардепи такий «активний» початок своєї каденції? «ЗК» поцікавився у народних депутатів з Прикарпаття діючого, а також попередніх скликань, як, на їхню думку, з огляду на перші дні роботи, розвиватимуться грядущі події у стінах парламенту?
Отже, «квіточки» роботи парламенту Україна вже побачила, а якими ж будуть «ягідки»?
Володимир Шкварилюк, новообраний народний депутат України, «Фронт змін»:
– Якою буде ця каденція, прогнозувати складно. Усі бачили – перші дні у Верховній Раді більше нагадували не роботу депутатів, а «поле бою». Ми блокували трибуну, коли не виконувались норми Конституції і закону (зокрема щодо голосування чужими картками), коли українські нардепи розмовляли російською мовою. Так, ми виконували функції, притаманні не депутатам в принципі, але ми захищали не свої персональні цінності, а наших виборців.
Що буде далі? Так, зараз «регіонали» і КПУ мають абсолютну більшість у Верховній Раді, але ми не стоятимемо осторонь справедливості у будь-якому випадку. Ми робили і робитимемо все можливе, щоб у стінах парламенту був порядок. І, якщо знадобиться, будемо діяти їх власними – «силовими» методами.
Олександр Сич,
новообраний народний депутат України, ВО «Свобода»:
– Можна, звичайно, казати «ой як неконструктивно розпочала роботу Верховна Рада», «як жорстко діяла «Свобода». Але ці декілька днів були, власне, такою собі «притиркою» – хто є хто і хто на що спроможний. Але вона закінчиться дуже скоро, і от тоді й почнеться справжня робота, а не штовханина. Відоме українське прислів’я: «як коня запряжеш, так він і поїде». Отож, наше завдання запрягти «парламентського» коня таким чином, щоб він їхав по суворо напрацьованій колії чинного законодавства України, чим ми і займатимемось у подальшому. А в тому, що сьогодні у Верховній Раді переважає не проукраїнська більшість, я не бачу великої трагедії. Хай це не буде моїм «оракульством», але, на мою думку, ця перевага втримається максимум до президентських виборів 2015 року.
Дмитро Шлемко,
народний депутат України 6-го і 7-го скликань, ВО «Батьківщина»:
– На мою думку, те, що погано починається, навпаки, має добре закінчення. Так, початок – це предмет того, як встановиться подальша робота Верховної Ради, хто які позиції займе. Але останні дві каденції чомусь стало вже звичкою, що та політична сила, яка має більшість у Раді, незалежно від того, яким чином вона сформована, має необмежену політичну владу. Цього разу така система зіткнулася з відкритим опором. Усі фракції-члени опозиції показали, що вони готові діяти навіть за тими внутрішніми законами, які встановила провладна партія у Верховній Раді. Більше того, те, що ми спостерігали в сесійній залі, це початок наведення порядку в парламенті, не інакше. Будемо наводити і надалі.
Ігор Зварич,
народний депутат України 6-го скликання, Партія регіонів:
– Неозброєним оком видно, що початок роботи нового скликання Верховної Ради був складний. Але, так чи інакше, є й деякі успіхи, а саме: сформовано фракції, обрано прем’єр-міністра. Так, ця каденція, беззаперечно, буде більш активною, ніж усі попередні, але у своїй роботі вона не уникне тих складних нюансів, які вже встигли проявитися. А хотілося б, щоб робота парламенту, відтак і уряду, і Президента була злагодженою. Адже протиріччя у стінах Верховної Ради особливо небезпечні саме зараз, коли Україна стоїть на порозі фінансово-економічної кризи. Хоча, зазначу, те, що головою парламенту обрано представника саме від Партії регіонів, дає певне заспокоєння… А щодо нових віце-спікерів, то, думаю, проблем не буде. Плюси і мінуси ж притягуються.
Зіновій Шкутяк,
народний депутат України 5-го і 6-го скликань, блок «Наша Україна – Народна самооборона»:
– Такий «старт» роботи парламенту особисто для мене був очікуваним. Більшість у Раді створила Партія регіонів, а комуністи, як завжди, продали свої голоси. Зокрема те, що першим віце-спікером став саме представник від КПУ – не що інше, як результат вдалого торгу і своєрідна обіцянка того, що комуністи і надалі співпрацюватимуть з «регіонами». Звичайно, опозиція намагалася чинити цьому хоч якийсь опір і, прогнозовано, робитиме це і надалі. Зрозуміло, що це далеко не остання конфліктна ситуація такого роду у роботі новообраної Верховної Ради. Думаю, далі, на превеликий жаль, буде ще гірше.
Коментарі записала Оксана ГЛУШКЕВИЧ
P.S. А тим часом українці перебувають в очікуванні того, як далі розвиватимуться події у головному політичному «шоу» країни. Сьогодні ж ситуація в парламенті нагадує народну приказку: «собака гавкає, караван іде»…
|
