Нам всім треба зрозуміти, кого захищають силові структури
25 квітня у Верховній Раді відбудуться відкриті парламентські слухання про стан та перспективи розвитку Воєнної організації та сектора безпеки України. Про це у прямому ефірі телеканалу «Рада» повідомив голова Комітету з питань нацбезпеки та оборони Анатолій Гриценко.
Мета слухань – у відкритому режимі оцінити, що таке Воєнна організація, чому в Україні існує велика кількість силових структур і понад 700 тис. людей в погонах, коли війни немає. Комітет запрошує до участі не тільки представників виконавчої влади, депутатів та силовиків, а й журналістів, громадські неурядові організації тощо.
Треба зрозуміти, на що націлені ці силові структури? Кого вони захищають? Тому що є закон про основи національної безпеки України, прийнятий у 2003 році, де чітко записано, кого держава повинна захищати. На першому місці – людина, її права і свободи. На другому місці – суспільство, 46 млн. українців як спільнота. І тільки на третьому місці – держава, тобто влада.
Сьогодні ж, вказує лідер «Громадянської позиції», лише одна третина людей в погонах – це армія, структура, яка націлена на захист народу від агресії ззовні. Решта – це сили внутрішньої безпеки, які мають пріоритет у фінансуванні, технічному забезпеченні і насправді захищають владу, незалежно від прізвищ, від свого народу.
Ми бачимо: якщо якийсь мітинг протесту, то там стоїть міліція, «Беркут», спецпідрозділи в сучасному оснащенні, шоломах і т.д. А якщо треба піймати бандитів в Одесі, то виявляється, що ті самі міліціонери, «беркутівці» не мають належної зброї, гинуть. «Подивіться на останні призначення: СБУ, Міністерство оборони. Тут навіть нема що коментувати. На такому складному етапі, коли треба реформувати ці структури, поставити їх в рамки закону, щоб там не було ні бізнесу, ні політизації, призначаються люди, які не мають досвіду роботи на такому рівні, або ті, хто ламав носи й щелепи депутатам у парламенті».
За підсумками слухань будуть сформовані завдання для парламенту, уряду, президента.
За умов позаблокового статусу України армію треба не скорочувати, а посилювати.
«Коли став міністром у 2005 році, зупинив масове скорочення армії, яке до мене здійснювалося по 70 тис. щороку. Тому що не можна, по-перше, викидати людей на вулицю без соціального захисту, а по-друге, не можна втрачати боєздатність», – зазначив голова Комітету з питань нацбезпеки та оборони Анатолій Гриценко.
У 2010 році прийняли позаблоковий статус. Простими словами це означає, що в нас більше не буде союзників, ми будемо самі захищати свою країну. Значить, армія має бути більш чисельна, бюджет мінімум в два-три рази більший, інший склад озброєнь, інші завдання. Їх ніхто не визначив за ці два роки президентства Януковича, і ніхто не фінансує виконання цих завдань.
Микола ЛАДОВСЬКИЙ,
голова Івано-Франківської
ОО ПП «Громадянська позиція»
|
