Четвер, 28.03.2024, 11:35
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Березень » 31 » Переводимо «внутрішні стрілки»
10:35
Переводимо «внутрішні стрілки»
Більше світла, більше активності – у цьому сенс щорічного березневого переведення стрілок годинника. «Жайворонки» кажуть, що це їм дуже підходить, а «сови», навпаки, нарікають: зайва година для них – що ціла ніч повноцінного сну.
Хоча стрілки годинника на «зимовий» та «літній» час переводять більш, ніж у 110-ти країнах світу, не затихають суперечки між прибічниками і противниками цієї системи. Ті, хто «за», стверджують, що це суттєво економить енергоресурси, ті, хто «проти», вважають, що цієї економії не порівняти з тими втратами, яких зазнає людський організм. Наразі Росія – єдина з пострадянських держав, яка відмовилась від маніпуляцій з годинниковими стрілками.


Слоники заснути не допомогли
Перехід на літній час є величезним стресом для франківчанки Ольги. Оскільки дівчина – невиправна «сова», то зранку любить довго спати. Каже, що після березневого переведення стрілок мінімум два тижні ходить, наче сонна муха. І щоранку підраховує, скільки можна було б ще поспати, якби годинники не перевели.
«Я завжди лягаю спати пізно, після півночі, а потім виспатися ніяк не можу. Коли сон найсолодший, раптом дзвонить будильник, – розповідає дівчина. – Ще з півгодини я «встаю» – то дрімаю, то лежу з закритими очима нерухомо. І так  до останнього. Збираюсь в інститут хвилин за 10-15. На сніданок часу немає, інакше на пари запізнюсь».
Дівчина каже, що всіляко намагалася вбити в собі «сову», щоб швидше адаптуватися до літнього часу: «Лягала о 22-ій, налаштовувалася на позитивний лад, вмикала приємну музику, а сон все одно не приходив. Крутилася з боку на бік і засинала у «свій» час – після півночі». Зате перехід на зимовий час дівчині до душі – це чудова нагода поніжитися довше в ліжку.
«У кожного з нас є свій режим. Для прикладу, людина звикла вставати зранку о 6.00, обідати в 13.00, а о 18.00 іти додому з роботи. Їй так комфортно, це біоритм її життя. А тут переводять стрілки вперед, і звичний графік зсувається на годину, – каже лікар-терапевт Вікторія Бойків. – Аби людина повністю адаптувалась, потрібно щоб минуло два-три тижні».
За її словами, зміна біоритмів – це стрес, внаслідок якого виділяється надлишок гормонів. Вони підвищують артеріальний тиск, порушують серцебиття, ритми серця. Не кажучи вже про те, як на перестановку внутрішнього годинника реагують парасимпатичні і симпатичні відділи вегетативної нервової системи.
«Починається тремтіння в організмі. Люди стають більш нервозними, дратівливими, збудливими. У декого з’являється депресія, пригніченість, нудьга. Людині не хочеться йти на роботу, бо організм ще не адаптувався до нових умов. Перехід на літній час відбувається ще й на тлі весняного гіповітамінозу, загальної втоми після зими», – продовжує лікар. 

Тільки б не проспати!
Головним індикатором часу звичайно є світло. Але окрім сонячного, людиною керує ще й соціальний годинник, який підказує, коли йти на роботу чи переглядати вечірні новини. Біологічний годинник найчастіше дає про себе знати під час далеких подорожей літаком, позмінної роботи або після сезонної зміни часу.
«Особи, які працюють у нічні зміни, а сплять вдень, все одно не можуть «втекти» від природного циклу. Спосіб життя, який вони ведуть наперекір природі, призводить не лише до поганого самопочуття. Через кілька років такої роботи або інтенсивних далеких переїздів та перельотів погіршується пам’ять і послаблюється імунітет. Такі люди мають постійні проблеми зі сном, з’являються серцеві хвороби, вони вдвічі більше ризикують захворіти на діабет», – застерігає терапевт.
А ось у франківчанки пані Вероніки дискомфорт від зміни часу на годину вперед мінімальний. «Для мене переведення стрілок ніколи не було великою проблемою. Виникають деякі незручності, та це дрібниці, – пояснює жінка. – Головне – лягати спати за графіком, в один і той же час. Вранці приймаю контрастний душ і йду пішки на роботу. На свіжому повітрі залишки сонливості як вітром здуває».
Хоча курйози трапляються. Цифри, що висвічуються на табло годинника, щоранку збивають Вероніку з пантелику. Перша думка в голові: «Тільки б не проспати».
Мар’яна РИНДИЧ
Переглядів: 860 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]