Вузьке місце малого кільця
Вулиця Січових стрільців – одна з головних магістралей так званого малого внутрішнього транспортного кільця за будь-якої схеми дорожнього руху і його напрямку по ній – потребує капремонту.
Суворий температурний режим минулої зими в черговий раз негативно вплинув на стан проїжджих частин міських вулиць і доріг, який і так був далеко не ідеальним. А тут ще під час відлиги разом зі снігом з помереженого тріщинами дорожнього полотна буквально «за колесами» авто «пішов» розкришений морозами і водою асфальт, залишивши по собі на дорогах вибоїни і ями. І хоч минулого року міська влада й відмовилась від практики ямкових ремонтів, цьогоріч без них, схоже, не обійтися. Дуже вже багато ям різної величини і глибини залишилось після зими. Та й про поточні та капітальні ремонти доріг варто подумати вже зараз, щоб потім знову не виправдовуватись, що запізно провели тендер і зашвидко розпочалися осінні дощі з приморозками.
Ямкові ремонти, звісно, тимчасові. Тому набагато важливіше ретельніше виконувати поточні, середні й капітальні (якщо хочете – вибіркові) ремонти доріг. Минулого року так званими вибірковими капремонтами були охоплені найкритичніші, як стверджували депутати міськради й чиновники міськвиконкому, перехрестя й ділянки доріг. Цьогоріч ремонти доріг, за їхніми ж словами, теж залишаються серед головних пріоритетів для міської влади. А тому передовсім хочеться привернути увагу депутатського корпусу міськради та її профільних виконавчих органів до ще одного вузького місця внутрішнього транспортного кільця – вулиці Січових стрільців, яка вже давно потребує ремонту. Особливо на ділянці від вул. Мельника до вул. Коновальця, де до того ж по окремій смузі назустріч загальному транспортному потоку організовано рух маршрутних транспортних засобів.
З капітальним ремонтом вулиці Січових стрільців якось не щастило. Щось подібне востаннє тут провели у 1996 році. Тоді старе покриття зняли за допомогою орендованої в Польщі дорожньої фрези і асфальтоукладачем спеціалізованого управління механізації будівництва настелили нове асфальтобетонне покриття. Згодом інтенсивний рух транспорту доволі швидко почав його деформувати і руйнувати. У 2006 році вулицю Січових стрільців на всій її довжині запланували у капремонт. Однак саме тоді відбувалися вибори міського голови, і після зміни влади новий склад міськвиконкому плани попередників так і не втілив. Тож щороку на весні ямковість на вул. Січових стрільців усували ямковим ремонтом і видимі дефекти дорожнього покриття перекривали новим асфальтом під час щорічних поточних ремонтів, яких вистачало акурат до наступної весни. Така тенденція, на жаль, залишається незмінною і досі. Можливо, настав вже нарешті час покласти їй край?
Відповідь на це питання можуть дати ті депутати міськради й посадовці міськвиконкому, які складатимуть, погоджуватимуть й затверджуватимуть так звані титульні списки на проведення поточних і (вибіркових) капітальних ремонтів доріг. При цьому їм також варто було б звернути свою увагу на початок вулиці Коновальця, яку востаннє теж ремонтували у 2006-2007 роках, і дорожнє полотно якої на ділянці до вул. Сахарова, здається, взагалі втратило свою несучу здатність. Колеса автомобілів з-під асфальту повитискали там глинисту землю. Доцільно було б продовжити розпочате й вибрати ще одну ділянку для капремонту на вул. Галицькій з перехрестям вулиць Василіянок і Північного бульвару імені О.С. Пушкіна. Логічно було б відремонтувати й перехрестя вулиці Тичини, яке з’єднує обидві відремонтовані у попередні роки частини вулиці Новгородської. Зрештою, не варто забувати, що минулого року навіть не розпочались заплановані «вибіркові» капремонти частин вулиць Івана-Павла ІІ та вул. Гординського. Не кажучи вже про те, що, допоки зовнішні об’їзні вулиці Івасюка та Набережна імені Стефаника не передані на баланс облавтодору, їх теж щороку доведеться ремонтувати містові.
Стах МІРЧУК
Фото Тараса ЯКОВИНА
|
