Друга половина січня заповідається холодною
На календарі – середина січня, а за вікном – ні снігу, ні справжнього морозу. Зазвичай на Водохреща тріщать морози, а цього року стовпчик термометра не опускається нижче нуля. Проте нічого феноменального тут нема, запевняють синоптики. Ще цього тижня жителі Прикарпаття тішилися теплом, але вже з 20 січня очікується похолодання. У лютому навіть на ковзанах зможемо покататися та й Сніговика зліпити, бо цей місяць обіцяє бути «врожайним» на мороз та снігопади.
Як «сечовий міхур»
Начальник Івано-Франківського обласного центру гідрометеорології Володимир Фригович запевняє, що для нашої області взагалі характерні м’які зими з частими відлигами.
«Якщо порівняти нашу державу з організмом людини, то Київ – це буде «серце», а Івано-Франківщина – «сечовий міхур» України. Так часто і багато у нас опадів», – говорить пан Володимир.
Найвищі екстремальні температури в середині січня досягали 12-130С тепла. Аномально теплим був 2007 рік, коли середньомісячна температура була на 7,1-8,40С вища за норму. Так само теплими в Івано-Франківській області були 2000, 2002 та 2008 роки, коли середньомісячна температура перевищила норму на 6,4-7,70С. Останнє десятиліття вища температура була і у лютому, який зазвичай є найсуворішим серед зимових «побратимів».
За словами метеоролога Івано-Франківського обласного ЦГМ Тетяни Думнич, цього тижня на температуру західного регіону впливав циклон із Атлантики, що й спричинило такі високі, як для січня, температури – + 5-100С, відлиги, часті тумани та хмарність.
«За останнє десятиріччя в Україні простежується тенденція до плюсових аномалій середньої температури повітря: 58% місяців холодного періоду виявилися теплими і дуже теплими, 25% – звичайними і лише 17% – прохолодними й холодними. За останні 10 років середньомісячна температура повітря січня, за даними практично всіх метеостанцій області, у 80-90% випадків була на 1,4-8,40С вища за норму», – зазначає пані Тетяна.
Не треба тішитись завчасу
Теплий січень цього року став неочікуваним подарунком для українців, адже всі остерігались морозів, які добряче пощипали носики нам минулого року. Є можливість добре зекономити на отепленні житла (якщо це можна назвати «економією» з такими цінами на газ і світло!). Але тепла зима, крім загрози паводку, багата й на інші приховані ризики.
Через відсутність снігу різко зменшилась кількість туристів на гірськолижних курортах, який є справжньою «золотою жилою» нашого регіону. Не менше нервують будівельники та водії. Часте промерзання та розмерзання різних металевих конструкцій і будівельних споруд знижує їх стійкість, перешкоджає виконанню будівельних робіт. Під час відлиги підмокають підвали та стіни будівель, а з наступним похолоданням – замерзають і як результат – тріщини, грибкові захворювання, руйнування.
Густі тумани, відлига, як і ожеледиця, спричиняють незручності на дорозі, що і є причиною більшості ДТП. Різкі зміни теплої погоди морозами знижують імунітет людини, тому саме під час зимової відлиги спостерігається найбільша кількість простуд, серцево-судинних та неврологічних захворювань.
Наша область відноситься до лавинонебезпечних територій. А саме її високогір’я. На висоті 1455 м над рівнем Балтійського моря розташована метеостанція «Пожежевська», яка виконує спеціальні сніголавинні спостереження, дослідження та розрахунки. Випадання дощу на сніговий покрив є причиною утворення лавин. Під час відлиги на поверхні свіжовипавшого снігу можуть утворюватися снігові валики, равлики, рулони, які якраз і є ядрами зародження лавин.
Тепла зима додала головного болю і аграріям. У полях, де засіяно озимі культури, немає снігового покриву. Найкращий сценарій для землевласників – щоб спочатку вдарили морози, а потім випав сніг. Якщо ж відбувається навпаки, то виникає загроза захворювання озимих. Дощ після морозу негативно впливає на перезимівлю озимих культур. Знижується їхнє загартовування, різко підвищуються витрати вуглеводів, у верхніх шарах ґрунту утворюється льодяна кірка, що може призвести до вимерзання озимини. Інтенсивне танення снігу зумовлює вимокання та випрівання посівів.
Погода має норовливий характер
«Йой, страшні колись були зими, – каже пенсіонерка Марія Волочій. – Ми дивимося за бджолами – вони ніколи не збрешуть. Якщо щільно заліплюють дірку в вулику, то зима буде дуже холодною. Цього року дивилась, нібито й не сильно». Та й синоптичні документи зазначають світову тенденцію до потепління.
Володимир Фригович запевняє, що за сторіччя температура у світі підвищилась майже до 20С. Причиною потепління є збільшення вуглекислого газу в атмосфері, що стало результатом безвідповідальної діяльності людини.
«Погода змінила свій характер. Зараз вона міняється уже не циклічно, як було колись, а стихійно. Тому робити прогнози стає все важче, – зазначає головний синоптик області. – Аби скласти прогноз погоди бодай на одну добу, необхідно зібрати та проаналізувати дуже багато даних».
Для прогнозу погоди, скажімо, лише по території Івано-Франківська необхідні дані з усієї Європи. В цьому процесі беруть участь не лише синоптики, а й спостережники – працівники метеорологічних станцій, яких можна назвати «очима синоптиків». На території Прикарпаття розташовано 5 метеорологічних станцій. Спостережники кожні три години за будь-якої погоди виходять на метеомайданчик і знімають показники основних метеорологічних елементів, таких як: хмарність, температура повітря, напрям і швидкість вітру, вид, інтенсивність опадів, видимість тощо. Всі ці дані відправляються в Український гідрометцентр, де їх опрацьовують, накладають на карту, а потім створюють прогноз.
Синоптики зізнаються: консультативним прогнозам, які складаються за місяць-два, вірити не можна. Більше того: ймовірно завбачити погодні умови не можна навіть на тиждень вперед, попередити з точністю про надходження грози чи шквалу неможливо за якихось сім-вісім годин. Не спрацьовують і народні прикмети.
«Тепер спрогнозувати навіть завтрашній день за допомогою прикмет стало важче. Порушення в атмосфері призвели до змін формування погоди. Тому й прикмети, яким вірили впродовж століть, втрачають своє значення, – говорить Володимир Фригович. – Погода – це, мабуть, єдине явище, яким не може управляти людина. І ніякий прогрес не зможе підкорити силу неба і сонця».
Мар’яна Риндич
|
