Міста-побратими. Порівняння

Український Івано-Франківськ та румунське Бая Маре, між якими вже майже чверть століття діє угода про партнерство, зможуть порівнювати статистичні показники свого розвитку у різних сферах і використовувати їх для визначення пріоритетів. Така мета спільного проекту «Транскордонна база даних індикаторів моніторингу процесу сталого розвитку на території міст Бая Маре та Івано-Франківськ», який виконують Асоціація розвитку спільнот «Околиці Бая Маре» та громадська організація «Центр регіонального і муніципального розвитку – ресурсний центр» за участі управління економічного та інтеграційного розвитку Івано-Франківського міськвиконкому і головного управління статистики в області. Фінансується проект Програмою транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Минув перший рік його виконання, і у червні на сервері ресурсного центру будуть розміщені для порівняння майже півсотні показників.

У пошуках промовистих і співмірних цифр
Міста Івано-Франківськ і Бая Маре, центри прикарпатської області і Марамурешського повіту, багато у чому схожі. Як мовиться, «з однієї вагової категорії»: за кількістю населення, за економічним потенціалом, навіть за налаштованістю на європейськість. І водночас істотна відмінність власне у цьому останньому: ми називаємо себе європейським містом і хочемо таким бути, а Румунія вже є членом Євросоюзу.
– Ідея проекту в тому, щоб мешканці двох міст могли порівнювати підібрані і затверджені двома сторонами показники культурного, соціального, економічного розвитку, заходячи на сайт в Інтернеті, спостерігаючи, як змінюються індикатори в той чи інший бік, – розповідає начальник управління економічного та інтеграційного розвитку Богдан Білик.
Замінимо слово «індикатори» на звичніше і зрозуміліше більшості з нас поняття «статистичні показники». За рік підібрано більше п’ятидесяти таких показників. Передбачаю сумніви декого з читачів: наскільки співмірні, порівнювальні ці показники для українського і євросоюзівського міст? Мовляв, різні умови, різний підрахунок, різні цифри.
– Наша вітчизняна статистика адаптовується до міжнародних стандартів, – наголошує в.о. начальника головного управління статистики в області Олена Бліннікова. – За оцінкою міжнародних експертів, середовище функціонування органів державної статистики в Україні в основному відповідає міжнародним стандартам, в тому числі фундаментальним принципам офіційної статистики ООН.
Хоча Олена Бліннікова визнає, що робота над вибором показників була кропіткою і не завжди простою. Бо чи раз бувало так, що розуміли: різні підходи і до назви показника, і до його наповнення, змісту, і до методології обрахунку. Від деяких доводилося відмовлятися, деякі узгоджували, щоб вони були порівняні, наповнені одним змістом.
Серед відібраних 50 індикаторів – усі сфери життєдіяльності: економіка, фінанси, соціалка, освіта, медицина, культура, туризм. Назву лише деякі, вибрані майже навмання: надходження до місцевого бюджету, динаміка імпорту-експорту, кількість студентів у вишах чи кількість лікарняних ліжок, дані про відвідування туристами, охорону навколишнього середовища, інфраструктуру. Румуни, приміром, попросили і про такі показники, як протяжність газопроводів чи довжина вулиць.
При цьому виконавці наголошують: всі показники офіційні, відібрані відповідно до методології, а не якимись кустарними методами і головне – співставимі і адаптовані.
І всі ці цифри повинні порівнюватися і аналізуватися – це наступний крок проекту.

Статистика як матеріал для роздумів
Олена Бліннікова каже, що зростає довіра міжнародної спільноти до української статистики. Водночас додає, що мала би бути довіра з боку всіх, насамперед органів влади і суспільства.
– Є цифра, і не цифра має піддаватися сумніву, а мають бути проведені аналітичні заходи і відповідно зроблені висновки: чому саме така цифра? Справа не в тому, щоб просто оприлюднити цифри, а вони після того «зависли в повітрі», їх потрібно аналізувати.
Як відомо, основний користувач статистичної звітності – органи влади. Вони повинні використовувати надані органами статистики цифри для прийняття управлінських рішень. Саме це бачать наступним кроком проекту: аналіз отриманих показників, порівняння їх з румунськими. Такий аналіз візьмуть на себе спеціалісти управління економічного та інтеграційного розвитку.
– Кожна статистична звітність повинна давати матеріал для роздумів, – наголошує Богдан Білик. – Це основа для аналізу, моніторингу, розробки відповідних заходів. Ми зможемо порівнювати економічний розвиток міст-побратимів, а також вишукувати свої «вузькі місця».
І виокремлює ще один напрямок, умовно кажучи, «для внутрішього користування».
– Згідно з угодою про місцеве партнерство, порівняльні цифри ми повинні викладати на сайт ресурсного центру раз на рік. Але ж їх можна використовувати, аналізуючи цифри, щоб оперативно перебудовувати економіку, підприємництво, соціальний напрямок. Для прикладу, нинішній кризовий період для бізнесу, пов’язаний з втратою російського ринку. Якщо для Прикарпаття в минулому році торгівля з Росією перевищувала мільярд гривень, то за три місяці цього року – лише 25 мільйонів гривень. Потрібно шукати резерви переорієнтації на внутрішній ринок, поки вийдемо на європейський. Без аналізу статистичних даних щодо інноваційної продукції, залучення інвестицій, динаміки імпорту-експорту таку переорієнтацію важко зробити.
Богдан Білик наводить ще одну тему для поглибленого вивчення, але уже масштабнішу. Статистичні цифри свідчать про відтік інвестицій. І це підстава для аналізу, чим це викликане: побори з інвесторів, нав’язування їм невластивих обов’язків, неприйняття закону щодо власності на землю? І так далі… Не функція статистики давати відповіді на такі питання, але цифри повинні примусити фахівців зробити такий аналіз.
На сайті ресурсного центру індикатори повинні розміщуватися раз на рік – як порівняльна база для двох міст. Для місцевих органів влади і широкого загалу доступ до цих статистичних даних буде постійним. Спеціалісти щорічно узагальнюватимуть дані моніторингу.
А водночас буде можливість контролю з боку мешканців міста за реальним станом справ у різних сферах, приміром, використання бюджету за призначенням чи сталість розвитку міста.
Бо цифри, та ще коли бачиш їх у порівнянні – річ вперта. І для думаючих людей – промовиста.
Галина ДОБОШ