Попит на мистецтво
Ще півроку тому керівництво Мінкульту запевняло, що ніякого підвищення за навчання у мистецьких закладах України не буде. При цьому чиновники запевняли, що це забаганка Міністерства фінансів. Мовляв, таким чином ті намагаються залучити до бюджету кошти, яких не вистачає. Втім, очевидно, у профільному міністерстві важелі впливу на долю підлеглих структур не настільки вирішальні. Тому вже із початку цього навчального року мистецькі заклади України були змушені підняти плату за навчання.
«ЗК» вирішив з’ясувати, чи не зменшилася цьогоріч кількість охочих розвивати свої таланти у післяурочний час, та яким чином збільшення оплати вплине на подальший розвиток мистецьких шкіл Івано-Франківська.
Відвідуючи дитячий садок, теперішній першокласник Олег ледь не щодня вмовляв маму, що дуже хоче навчитися грати на піаніно. Йому дуже подобалося, як це робить музкерівник у садочку. Хлопець під час занять із музики навіть підкрадався поближче до інструмента, намагаючись бодай торкнутися клавіш. Але мама переконувала сина, що до музичної школи віддасть хлопця тільки тоді, коли він піде у школу. Але вже з перших днів навчання у школі Олегові перехотілося грати на піаніно – тепер він марить баяном. Мама першокласника трохи здивована, бо, спілкуючись із батьками, переконалася, що більшість малюків до музичної потрапляють тільки завдяки бажанню дорослих. «Я не хочу, щоби мій син примусово відвідував уроки музики, тому й не поспішаю відводити його туди. А що стосується оплати за таке навчання, то я не маю нічого проти, лиш би не даремно ходив», – зізнається жінка.
Щоб дізнатися реальну картину із попитом на мистецтво, телефонуємо у декілька мистецьких навчальних закладів міста. Для чистоти експерименту беремо до уваги школу, котра підпорядкована управлінню культури. Директор Івано-Франківської дитячої музичної школи №1 Ганна Кецало повідомила, що у їхньому навчальному закладі немає ніякого браку охочих здобувати ази музичного мистецтва. Навпаки, переконує, що, незважаючи на збільшення оплати за навчання, школа не може забезпечити уроками усіх охочих. «У нас є черги дітей, котрі хочуть навчатися грати на музичних інструментах. В основному це стосується гри на гітарі та фортепіано», – зізналася Ганна Володимирівна.
Зауважимо, що вихованцями цього навчального закладу є 708 учнів обласного центру. У той же час щомісяця за навчання гри на гітарі потрібно оплачувати 130 гривень. А на фортепіано – 120 гривень відповідно.
Про великий попит на навчання у позашкільний час говорять і у дитячій художній школі. Оплата за навчання тут зросла всього на 20 гривень, а тому директор школи Михайло Щерб’як переконує, що це не є значне збільшення. Зрештою, за його словами, цього року спостерігається дуже великий наплив учнів. Тут не можуть прийняти усіх охочих як у перший клас, так само і у підготовчу групу. «У нас діти навчаються протягом чотирьох років на професійному рівні. Станом на 1 вересня у нас нараховувалося 320 учнів як основний контингент та 60 учнів у підготовчій групі», – говорить пан Михайло. Бажання малечі розвивати свої навики до малювання саме у цій школі її директор коментує лаконічно: «Ми професійна школа, а не гурток «Умілі ручки».
У той же час у нашому місті є чимало приватних мистецьких закладів, у яких також навчається чимало школярів. От тільки різниця в оплаті за навчання дуже відчутна. Скажімо, за місяць навчання у дитячій хореографічній школі потрібно викласти 100 гривень. А за той самий період навчання у Танцювальній школі Влада Ями – 300 гривень. Отож, вибір є у кожного.
Керівники мистецьких навчальних закладів у розмові із нами навіть не хотіли торкатися питання фінансування. Мовляв, самі знаєте, на якому рівні фінансується уся культурна галузь загалом. Щодо використання коштів, котрі отримують школи від плати за навчання у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах міста Івано-Франківська, то управління культури запропонувало, а сесія міської ради затвердила, що левова частка цих фінансових надходжень припадає на заробітну плату та нарахування на фонд оплати праці – аж 92%. На комунальні послуги школи мають право витрачати 4%, на ремонт і придбання матеріальних цінностей по 1%, а на службові відрядження 2% від батьківських надходжень.
Володимир БОДАК
Фото Тараса Яковина
|
