Одні платять, інші – ні, бо нема на них пені
Пеню за неоплачені комунпослуги не нараховуватимуть, але переплату мешканців колишнім ЖЕО ЄРЦ не зарахує
Щоб стимулювати вчасну і повну оплату споживачами наданих їм комунальних послуг, комунальні підприємства ще торік отримали право на прострочені платежі нараховувати пеню. Однак через відсутність механізму нарахування та підзаконних актів щодо її розміру вони ним не скористались. Недавно з’явилася інформація, що галузеве міністерство розглядає можливість нарахування пені за несвоєчасно сплачені комунальні послуги на рівні 100, 200, а то й 300%. Щоправда, Прем’єр-міністр України майже одразу її спростував і закликав не вірити таким чуткам. Тож, не сумлінні платники компослуг наразі можуть бути спокійними. А ось сумлінні іванофранківці, які вчасно оплачували комунальні послуги і платили навіть більше, ніж за рахунками, стурбовані. Єдиний розрахунковий центр, який під час комунальної реформи став єдиним управителем житлового фонду міста, не зараховує їм переплати, які вони мали у ліквідованих житлово-експлуатаційних організаціях, у фонд оплати за утримання будинків і прибудинкових територій.
Тимчасова заборона
Колись пеня за невчасно оплачені житлово-комунальні послуги нараховувалася у розмірі 0,01% за кожен день прострочення, але не більше суми заборгованості. Такий розмір її ставки визначався постановою Кабміну, а нараховував пеню «Ощадбанк», який на той час був єдиним банком, що приймав у населення платежі за компослуги. У 1996 році парламент ухвалив закон «Про тимчасову заборону стягнення з громадян пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги». Такий крок був продиктований тим, що держава не виконувала своїх зобов’язань перед громадянами з виплати їм заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат.
У 2010 році Верховна Рада його відмінила і фактично дозволила комунальним підприємствам з 2011 року нараховувати пеню на несвоєчасно оплачені комунальні послуги. Вона мала б знову стимулювати споживачів вчасно розраховуватися за надані компослуги. Але ні ставки пені, ні механізму її нарахування та стягнення законодавець не передбачив, обмежившись стандартною фразою, що все це має робитися у встановленому законодавством чи договором порядку. Хоча вже тоді говорили про ставку у розмірі 0,1% (тобто вдесятеро більшy, ніж до 1996 року) за кожен день несплати, закладену у проекті Житлового кодексу. До ухвалення Житлового кодексу розмір пені та порядок її нарахування на законодавчому рівні мав бути встановлений шляхом внесення змін до існуючих законів.
Поки цього не зроблено, нараховувати пеню практично не можливо, – в один голос заявляли представники місцевої влади.
Нереалізований дозвіл
«Законодавець відмінив мораторій на нарахування пені і дозволив її нараховувати, але якби ми це робили, одразу б прийшли люди з контролюючих органів і спитали, на підставі чого ми це робимо. А механізму, який би мав визначити Кабмін чи галузеве міністерство, нема. Тому ніхто не ризикує і пеню не нараховує», – пояснює заступник директора департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Михайло Смушак.
Він каже, що мешканці Івано-Франківська за житлово-комунальні послуги загалом платять справно і навіть більше, ніж їм нараховують. Тобто люди оплачують поточне споживання і потроху погашають попередні борги. На підтвердження своїх слів М. Смушак наводить статистику. Рівень розрахунків населення за тепло становить 109%, за газ – 106,2%, за електроенергію – 102%, за водопостачання і водовідведення – 98,3%. Водночас, заборгованість населення за надані житлово-комунальні послуги загалом сягає 31-го мільйона гривень. Зокрема, найбільше як платять, так і боргують іванофранківці за тепло – 28 млн. 139 тис. грн. Борги за газ становлять 9 млн. 129 тис., за воду – 6 млн. 836 тис., за світло – 3 млн. 921 тис., за вивезення сміття – 2 млн. 792 тис. грн.
Судові накази
Санкції за несвоєчасну оплату комунпослуг таки повинні бути, – вважає М.Смушак. Однак ставка пені у розмірі 0,1%, на його думку, завелика. «Якщо вона залишиться на рівні 0,01% за кожен день прострочення, але не більше суми боргу, як було колись, це нормально, – каже М.Смушак. – Коли люди бачать, що вони платять, а сусід ні і це йому проходить безкарно, то і вони перестануть платити. Якщо ж до сусіда застосують якісь штрафні санкції, арештують майно чи стягнуть заборгованість через суд, то інші сусіди вже будуть боятися цього і платитимуть вчасно».
Між іншим, зараз, коли пеню не нараховують, комунальні підприємства існуючу перед ними заборгованість споживачів стягують саме у судовому порядку. Цивільно-процесуальний кодекс передбачає спрощений порядок розгляду вимог про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Заборгованість з врахуванням індексу інфляції і 3% річних на її суму стягується у наказовому провадженні. За словами М.Смушака, досвід показує, що не платять за комунпослуги саме багаті люди. А пенсіонери чи соціально незахищені громадяни, які користуються субсидіями, роблять це вчасно. «Не платять заможні, які живуть в особняках і ще мають по кілька квартир у місті, за які не хочуть платити. Дехто не платить принципово. А бідні люди комунальні послуги здебільшого оплачують у першу чергу», – зазначає він.
Їхня хата скраю
Найменший рівень розрахунків населення – 75,3% – у цьому році наразі зафіксований за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій КП «Єдиний розрахунковий центр». М.Смушак це пояснює тим, що ЄРЦ – новостворена структура, але наголошує, що, попри всю критику, різноманітні чутки і плітки, рівень довіри людей до ЄРЦ зростає. Зростає і рівень проплат. В останні місяці він перевищив 90%.
Однак люди скаржаться, що ЄРЦ, який під час комунальної реформи став єдиним управителем житлового фонду міста, не зараховує їм переплати, які вони мали у ліквідованих житлово-експлуатаційних організаціях, у фонд оплати за утримання будинків і прибудинкових територій. Колишні ЖЕО свого часу пропонували мешканцям самостійно оплачувати чи виконувати окремі роботи з утримання будинків. Наприклад, вкладати власні кошти у заміну вхідних дверей, санітарну побілку під’їздів, частковий ремонт внутрішньобудинкових мереж, дахів тощо, які потім зараховували їм як квартирну плату.
Спершу начальники ЖЕО робили це самостійно, згодом – за погодженням з колишнім управлінням житлово-комунального господарства. Але хто, що і на яку суму у будинку зробив, ні ЖЕО, ні УЖКГ, за словами М.Смушака, особливо не контролювали. Офіційно загальна сума так званих переплат мешканців перед дев’ятьма ЖЕО становить 927,3 тис. грн., в тому числі зарахування за виконані коштом мешканців роботи – 516,7 тис. грн. «Люди хочуть, щоб ЄРЦ їм ці гроші зарахував, але є юридичний висновок, що для цього нема жодних юридичних підстав. Тому ЄРЦ цього робити не буде», – повідомив М.Смушак.
Мешканцям, які мають переплату квартирної плати у колишніх ЖЕО (які тепер фактично боргують ці кошти людям), М.Смушак порадив звертатися у ті ж ЖЕО, щоб вони їм повернули кошти, або вирішувати питання про стягнення боргу з ЖЕО у судовому порядку. «Мешканці можуть звертатися у ЖЕО. Вони ще є, працюють ліквідаційні комісії. Можуть позиватися, – каже М.Смушак. – ЖЕО мають приблизно 15 мільйонів дебіторської заборгованості, яку теж можуть і мають стягувати з дебіторів через суд. Таким чином ЖЕО можуть отримати кошти, щоб повернути людям їхні переплати». Однак у дієвості такого шляху М.Смушак сам сумнівається: «Суто теоретично це реально, але практично дуже складно».
Трохим ЛЮДЕРА
VOX POPULI
Чи сплачуєте ви комунальні платежі вчасно?
Ірина Василівна, підприємець:
– Звісно, вчасно сплачую і комунальні платежі, і податки. На це йде чимала сума, зате спиш спокійно. Не хвилюєшся, що тобі припинять постачати енергію чи нарахують пеню. Адже платити все одно треба, від цього нікуди не дінешся.
Марія, закрійник:
– У мене зі сплатою комунальних платежів завжди складно, а в зимовий період особливо: лишень за газ мені нараховують понад чотириста гривень, а є ще інші платежі. Якщо б я платила все вчасно, то з моєю зарплатою навіть на їжу мало що б залишилося. Тому я плачу за газ щомісяця частково, а в теплий період року, коли нарахування значно менші, щомісяця потрохи перекриваю свій борг.
Валерій Іванович, пенсіонер:
– О, так! Я отримую пенсію і в той же день плачу першим ділом за комунальні послуги. Ми, старші люди, до цього звикли – те, що винен державі, віддати в першу чергу, бо можна і без світла чи тепла залишитись, а взимку це особливо небезпечно.
Валентина, студентка:
– Я живу з батьками, всі платежі вони здійснюють. Але я навчаюсь на платному відділенні, інколи ми збираємо мало не по гривні, де тільки можна, щоб заплатити за мій черговий семестр, і в той місяць, буває, не платимо за комунальні платежі. Зате через місяць батьки сплачують все до копійки, за два місяці одразу. А що робити? Якось треба виживати.
Ніна Михайлівна, робітник:
– У мене своя хата, своя вода і каналізація, тож я плачу тільки за газ і за світло. Намагаюсь вчасно платити, бо борги не люблю. Економлю газ в зимовий період, як тільки можу: якщо день тепліший, одразу зменшую задану температуру в приміщенні, та й світло економлю. Дітей з внуками привчаю, що копійка до копійки – та й гривня назбирається. А взагалі жити можна, якби не гірше.
Опитував Тарас ЯКОВИН
|
