Новим тренером прикарпатця став Рууд Гулліт
Він нагадав про себе у той час, коли ми вже потроху стали про нього забувати. Два холості сезони у «Крилах Рад» з Самари, невдала спроба закріпитися в київському «Динамо», просиджування на лаві запасних грозненського «Терека». Здавалося, Ярославу Годзюру фатально не щастить...
Аж ось після 19-го туру чемпіонату Росії-2010 тамтешні видання в один голос заговорили про екс-голкіпера «Чорногори». 25-річний футболіст тріумфально дебютував у воротах чеченського клубу в поєдинку з московським «Спартаком» (2:0), замінивши іншого українця – Андрія Диканя, який буквально напередодні перейшов у… той таки «Спартак».
– Чи хвилювався перед матчем?
– Лише трохи, бо був у добрій формі (виступав за молодіжний склад). Коли свого часу дебютував у «Чорногорі», то переживав набагато більше.
– А як взагалі тебе занесло на Кавказ?
– Агент запропонував поїхати на перегляд. Мене залишили. Але довелося чекати свого шансу, поки ворота команди захищали албанець Ліма і Дикань. До речі, приклад Диканя, якого запросили до національної збірної у 33 роки, доводить, що ніколи не треба втрачати віри. Хоч доля й розвела нас, ми часто телефонуємо один одному.
– Якою є Чечня сьогодні?
– Грозний відновлюється швидкими темпами. Центр вже впорядкували, працюють супермаркети, збудована велична мечеть. Цікаво, що головна автомагістраль міста носить ім’я Владіміра Путіна... Підходить до завершення бу-дівництво нового 35-тисячного стадіону. Арену зводили з прицілом на чемпіонат світу-2018, але в остаточну заявку на мундіаль він не потрапив. А от на окраїнах ще помітні сліди війни. Загалом, це край з іншою культурою.
У самому Грозному ми буваємо зрідка, оскільки базуємося за 300 км в курортному Кисловодську. Мешкаємо в пансіонаті серед чудової природи. На домашні матчі добираємося на автобусі майже 5 годин, селимося у готелі на стадіоні, а після футболу одразу вирушаємо у зворотну путь. Правда, за часів тренерства українця В’ячеслава Грозного ми користувалися літаком. Якихось півгодини лету – і вже на місці. До речі, дуже приємно було чути з вуст наставника рідну мову.
– Про щедрість президента «Терека» складають легенди.
– Рамзан Кадиров (глава Чеченської республіки – прим. ред.) направду дуже багато робить для команди. «Терек» – інтернаціональний колектив – латиноамериканці, африканці, європейці... Якщо президенту подобається наша гра, то він може розщедритися не лише на преміальні, але й на подарунки. Приміром, презентувати гравцю позашляховик.
– У тебе вже є такий?
– Мабуть, ще не заслужив (сміється).
– Рідню у гості не запрошував?
– Ні, краще я до них. Маршрут досить складний: Івано-Франківськ – Київ – Москва – Мінеральні Води. Доводиться тричі змінювати літак. Це важко навіть мені, звиклому до перельотів. Чого лиш варті подорожі на матчі у Владивосток чи Новосибірськ...
З рідними спілкуюся телефоном або за допомогою комп’ютера. Вирватися додому вдається нечасто, переважно у міжсезоння. Цього разу встиг побувати у знайомого в США, покататися в Австрії на лижах. В Івано-Франківську був днів десять, не більше. Але за українським футболом стежу. Останнім часом вболівав за «Карпати».
– Окрім відстаней, чим ще здивувала тебе Росія?
– Тим, що тут майже на всіх стадіонах постелені штучні газони. Вони ідеально рівні, але мені більше до душі природне покриття. До речі, на новій арені Грозного буде натуральний газон.
– Що чекаєш від нового сезону?
– Очікувань багато. Росія переходить на європейську схему «осінь-весна», тож наступний чемпіонат триватиме півтора року, а кожен клуб проведе по 44 матчі. В міжсезоння в «Тереку» змінився наставник. Команду очолив іспанець Віктор Муньос. Цікаво, як зміниться гра при ньому? Мій контракт з грозненцями розрахований ще два роки. Хотілося б частіше тішити своїх симпатиків, тим паче на новому стадіоні.
Записав Ігор КОСТЮК
Р. S. Контракт Муньоса з «Тереком» так і не був укладений. Провівши кілька тренувань, іспанець відбув на батьківщину. Відтак грозненці стали шукати нового тренера. У вівторок ним став славнозвісний голландський футболіст Рууд Гулліт, володар Золотого м’яча 1987 р.
Прикарпатці в чемпіонатах Росії
Максим’юк Р. («Зеніт», 1996-97) 45 (10)
Русановський Р. («Чорноморець» Н, 1996-98) 45 (1)
Гарас О. («Локомотив» М, 1996-2000) 30 (7)
Русак П. («Чорноморець» Н, 1996-97) 21 (3)
Рипан О. («Россільмаш», 1996-99) 11
Годзюр Я. («Крила Рад», «Терек», з 2006) 11
Ковальчук Т. («Локомотив» М, 1995) дубль
Русак Р. («Крила Рад», 1996) дубль
В 1 лізі виступали С. Романишин («Нєфтєхімік») – 78, Р. Григорчук («Сатурн») – 29 (9), Т. Ковальчук («Арсенал» Т) – 27, В. Ковалюк («Уралан», «Кубань») – 62 (11), І. Лагойда («Уралан») – 23, І. Стахів («Торпедо» В) – 18, А. Редушко («Уралан») – 7, О. Рипан («Динамо» Ст) – 1.
Примітка. Після прізвища футболіста вказано клуб, кількість зіграних матчів та забитих голів.
Ярослав ГОДЗЮР. Народився 6 березня 1985 р. в Івано-Франківську. Займався у ДЮСШ «Прикарпаття», ДЮФК «Галичина», ДЮСШ №3. Перший тренер – В. Поптанич.
Клубна кар’єра: 2002-04 рр. – «Чорногора» – 46 матчів (50 пропущених голів), 2005-06 рр. – «Газовик-Скала» – 44 (-48), 2006-07 рр. – «Крила Рад» (дубль) – 24 (-18), 2008 р. – «Динамо-2» – 4 (-10), 2008-10 рр. – «Терек» (мол.) – 14 (-17), «Терек» – 11 (-19).
|
