У квітні знову подорожчають газ, світло і проїзд
1 квітня можна говорити все, що завгодно, навіть правду – все одно не повірять. Бо й вірити не хочеться у те, які сюрпризи підготував нам другий весняний місяць.
І спостерігаючи за повідомленнями ЗМІ, українцям буде точно не до сміху. Дорожчає все – від шнурка до мила…
2011 рік став для українців роком суцільних тарифних стресів. Сяк-так протягнули зиму, не відводячи тривожного погляду від лічильників. На додачу до підвищення цін на газ і світло зросли ціни на пальне. І як наслідок – подорожчання проїзду у громадському транспорті. Цього року він став досить популярним, адже більшість власників авто не в змозі «прогодувати» своїх залізних коней.
Тарифний нокаут
Зашморг на комунальній шиї вирішили трохи попустити, відтермінувавши подорожчання газу на 50% ще на квартал. Зате з 1 квітня НКРЕ збільшила тарифи ПАТ «Івано-Франківськгазу» на транспортування та постачання газу для побутових, промислових та технічних підприємств. Поговірка: «Все в руках Божих» поступово втрачає сенс. Українці стали маріонетками тарифних експериментів, які проводить влада «для нашого ж добра».
Ще один першоквітневий «презент» – чергове подорожчання електрики на 15%. Мабуть, доведеться перейти на лампи. Не минуло і двох місяців від лютневого збільшення тарифів на світло. Але НКРЕ аргументує свої дії тим, що «тарифи на електроенергію для населення призводять до економічно обґрунтованого рівня». Адже українці, бачте, оплачують лише чверть фактичних витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії. Як бачимо, це ще не межа. Можливо, зарплати і пенсії теж варто підняти до того ж рівня?
Це вже не сміх, а гріх
На ринок краще не потикайтесь. Ціни на продукти – непристойно високі. Спершу зникла з полиць гречка. Це як би в Африці банани пропали. І стали українці в чергу за крупою вартістю як червона ікра. До цього часу і дивитися на неї не дивилися, а тепер вона як справжній делікатес.
Дивно тільки те, що наступними дефіцитами стали саме ті продукти, якими вдосталь наділяє нас щедра українська земля – соняшникова олія і борошно.
Буквально за місяць олія подорожчала на 5 грн. Антимонопольний комітет вкотре почав судитися і соняшниковими магнатами, але ціни на ринку, звичайно, не впали. На фоні тогорічного картопляного неврожаю ціни на «другий хліб» уже нікого й не дивують. Та й «насущний» стали українці більше поважати. Адже країною повзуть чутки, що вже й борошна не вистачає!
Нещодавно я стала свідком конфлікту у приміській маршрутці «Івано-Франківськ – Богородчани». Пасажири обурювались у відповідь на оголошення: «З 1 квітня 2011 року проїзд коштуватиме 5 грн. ». Про те, що ціни на проїзд будуть рости, здогадувались всі, але ніхто не міг передбачити збільшення аж на 1 гривню.
«До Богородчан – 5 грн. і ще раз так до Івано-Франківська. Це треба 10 гривень проїхати лише в один бік, – обурюється жителька с.Солотвина. – П’ять днів по 20 грн. – виходить 100 грн. на тиждень мені потрібно тільки на проїзд. Це якщо нічого не їсти й не пити. Оплатити світло, газ, телефон… А за що жити?» У відповідь водій тільки роздратовано відповів: «Ви бачили, які ціни на солярку? Хто буде вас возити за копійки?»
А, можливо, це такі жарти? Адже 1-го квітня – День сміху. Краще сказати – День дурня. Бо, схоже, саме за таких нас мають наші реформатори-можновладці.
Мар’яна РИНДИЧ
|
