ЗМІ – не прапор, ЗМІ – дзеркало
Минулого тижня в Івано-Франківську, як і в інших обласних центрах України, пройшла журналістська акція «Ні насильству!». На площі перед облдержадміністрацією працівники прикарпатських ЗМІ висловили протест проти побиття журналістки, активної учасниці столичного Євромайдану Тетяни Чорновол та мирних громадян. В акції взяли участь і журналісти «Західного кур’єра». Все логічно і правильно. Та дуже прикро, що в результаті акцію журналістської професійної солідарності перетворили на політичну.
Хіба можна інакше розцінювати відкрите звернення журналістів, в якому ідеться: «Ми, представники ЗМІ Прикарпаття, спільно з обласним Штабом національного спротиву…». Логічно, що Штаб національного спротиву, різноманітні партії (незалежно від політичної забарвленості), громадські організації роблять звернення, заяви, заклики. Але не логічно, коли вони є спільними з журналістами. Якщо журналісти розуміють вагу і суспільну вартість професії. Думаю, більшість з присутніх на акції розуміють, адже на площі перед «білим будинком» можна було побачити чимало професійних журналістів з різноманітних ЗМІ (державних, комунальних, приватних). Втім, «маємо те, що маємо». Варто пам’ятати з студентської лави, що ЗМІ – це дзеркало суспільних процесів. Повинні рівномірно надавати можливість для виступу і одним, і іншим представникам політичного процесу, скрупульозно дивитися як на нинішню владу, яка є завтрашньою опозицією, так і на нинішню опозицію, яка є завтрашньою владою. Інакше – дзеркало буде кривим.
Сьогодні журналісти, мабуть, як ніхто краще мали б розуміти (розуміють): картинка, яка розігрується в країні, є доволі неоднозначною. Від влади очікують адекватних дій, а спостерігається суцільний неадекват. Ситуацію потрібно стабілізувати, а її радикалізують. Хто, навіщо?.. І відповідь наразі неоднозначна. Саме журналістам потрібно намагатися розібратися в тому, що відбувається, і подавати людям тверезу, а не емоційну інформацію. На нас покладена неабияка відповідальність, бо ми володіємо словом. А воно, як відомо, іноді стріляє голосніше гармати.
Нещодавно в інтерв’ю журналу «Кореспондент» відомий російський журналіст, головний редактор радіостанції «Эхо Москвы» Олексій Венедиктов сказав: «Проблема українських журналістів – вони не можуть подолати психологію громадянської війни: потрібно обов’язково бути за білих або червоних. Слухайте, а хто народу буде об’єктивно висвітлювати? Повинні залишатися видання, яким довіра аудиторії важливіша, ніж любов. Люди переважно люблять тих, хто думає, як вони. А довіра – це коли людина знає: вони мені розкажуть все як є!».
Під такими словами варто підписатися.
Руслан УГРИНЧУК
P.S.: Нижче подаємо текст «відкритого звернення» місцевих журналістів, яке ми, за винятком вищеозначеного моменту політичної ангажованості, підтримуємо.
Прокурору області
О.Хряпі
Начальнику управління СБУ в області
А.Кміті
Начальнику управління МВС України в області
В.Фелику
Голові облдержадміністрації
В.Чуднову
Відкрите звернення
Ми, представники ЗМІ Прикарпаття спільно з обласним Штабом національного спротиву та громадськістю краю, обурені брутальними фактами побиття журналістів працівниками правоохоронних органів, а також невідомими особами, які, на нашу думку, діють на замовлення представників чинної влади.
Лише у період із 28 листопада 2013 року до сьогодні у Києві від рук силовиків постраждали понад 50 журналістів, операторів і фотографів українських та іноземних медіа. Тиск на незалежні ЗМІ уже давно став нормою політичної системи імені Януковича, а переслідування журналістів, застосування насильства проти них — невід’ємною рисою злочинного режиму.
Останньою краплею стало жорстоке, просто таки звірське побиття журналіста, громадського активіста Тетяни Чорновол.
Такі безпрецедентні випадки насильства над журналістами свідчать, що свобода слова та право суспільства знати правду заважають владній верхівці. Куди комфортнішим для чинного режиму є жорстка цензура, дозування інформації, маніпулювання, репресії та терор.
У цьому винні всі, хто причетний до цієї влади, яка створює в державі атмосферу залякування — від президента Януковича, прем’єра Азарова, міністрів, глав обладміністрацій і до пересічних представників влади на місцях та рядових членів Партії регіонів.
Вимагаємо:
1. Негайного публічного, об’єктивного розслідування та справедливого покарання винних у брутальному побитті Тетяни Чорновол, покаранні інших осіб, винних у застосуванні насильства проти журналістів, громадських активістів та інших громадян України.
2. Негайного звільнення міністра внутрішніх справ Захарченка.
3. Притягнення до відповідальності всіх працівників правоохоронних органів, винних у перешкоджанні журналістам здійснювати професійні обов’язки.
3. Не допустити жодних утисків чи переслідувань журналістів у Івано-Франківській області та Україні загалом.
4. Припинити кримінальні провадження проти журналістів, громадських активістів, будь-яких інших осіб, єдиною причиною відкриття яких стала активна громадянська позиція щодо відстоювання конституційних прав і свобод.
У вигляді попередження оголошуємо інформаційний бойкот офіційних заходів і повідомлень — ОДА, прокуратури, МВС, СБУ, центральних органів влади і всіх представників Партії регіонів — терміном на один місяць. У разі невиконання наших вимог залишаємо за собою право продовжити інформаційний бойкот, а також вдаватися до інших форм протесту, які не суперечать законодавству.
26.12.2013
|
