П`ятниця, 23.06.2017, 20:51
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Вересень » 27 » ТРИБУНА ДКПУТАТА
19:19
ТРИБУНА ДКПУТАТА
Василь ГОЛОВЧАК,

депутат обласної ради, голова фракції УНП


Екологічні ризики видобування сланцевого газу

Успіх США у збільшенні добування сланцевого газу та розвиток технологій горизонтального буріння привів до дедалі частіших розмов про перспективи добування сланцевого газу в європейських країнах та Україні.
США до 2030 року забезпечуватимуть свої газові потреби, в основному, за рахунок видобутку сланцевого газу. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, про це йдеться в квітневому "Прогнозі розвитку енергетики до 2030 року", підготованому ExxonMobil. А країни Європи, відповідно до прогнозу, – за рахунок трубопровідних поставок газу з Росії та прикаспійських країн.
Видобування сланцевого газу в США зросло із 7,6 мільярда метрів кубічних у 1990 році до 93 мільярдів у 2009 році, забезпечуючи 14,3% всієї потреби США в природному газі. В Україні також існують родовища сланців на кордоні Кіровоградської та Черкаської областей, в західному регіоні та в інших місцях, однак на сьогоднішній день не має ні точної оцінки запасів сланцевого газу, що може бути добутий з них, ні розрахунків економічної доцільності видобутку сланцевого газу.
Чому Україна не може замінити хоча б частину імпортного природного газу своїм сланцевим? Саме у видобутку сланцю вбачаються можливості для зміни геополітики природного газу і зниження глобальної залежності від Росії та Близького Сходу.
Приблизна оцінка вітчизняних запасів сланцевого газу – 15-20 мільярдів кубометрів видобутку на рік. Разом із тим, на цей факт дивитися треба об’єктивно: сланцевий газ можна видобувати, але це мільярдні витрати. До того ж в Україні немає докладних техніко-економічних і геологічних досліджень доцільності видобутку сланцевого газу.
Аби хоча б частково повторити американський досвід, необхідно інвестувати мільярди доларів протягом тривалого часу. Проте державному бюджету це не під силу. Як і з економічних причин, так і з політичних. Тому український сланцевий газ отримає шанс вийти назовні тільки завдяки приватним коштам.
Разом з тим, добування сланцевого газу пов’язане із значними екологічними ризиками. До основних екологічних ризиків добування сланцевого газу відносять ризик забруднення підземних вод речовинами, що застосовуються при гідравлічних розривах, та забруднюючими речовинами, які накопичилися у підземних породах, забруднення земель та поверхневих вод, велике споживання води та утворення стічних вод, а також вплив на природні ландшафти.
Під час видобування сланцевого газу використовується технологія так званих гідравлічних розривів – вода разом із хімічними добавками та піском під великим тиском нагнітається у свердловину для подрібнення сланцевих порід і вивільнення газу, який у них міститься. Свердловина має спочатку вертикальний напрямок, але на глибині переходить у горизонтальний і простягається на кілометр чи навіть більше, що дозволяє видобувати газ із тонких шарів сланцевих порід. Від 15% до 80% води, яка використовується, відкачується потім на поверхню. Для виконання гідравлічних робіт на одну свердловину знадобиться від 9 до 29 тис. кубометрів води. Потрібні постійні джерела водопостачання, система очищення. Звідки можна взяти таку велику кількість води? Де її очищуватимуть?
За оцінками дослідження, для видобування 9 мільярдів сланцевого газу на рік протягом 20 років необхідно від 2600 до 3000 свердловин, які можуть займати площу від 123 до 396 кілометрів квадратних.
Галичина стала заручником власних нарікань на монополію російського «Газпрому». Якщо проект почнуть реалізовувати, то упродовж найближчих років на її території планують пробурити близько трьох тисяч свердловин. Йдеться про величезні площі. Наприклад, на Львівщині, територія якої займає 21,833 тис. кв. км, під майбутні розробки Мінекології просить виділити 2,992 тис. кв. км, тобто майже сьому частину території області. Видобуток сланцевих газів заплановано у дев’яти районах. Найбільші площі у Жовківському районі – 581 кв. км, найменші – у Миколаївському – 13 кв. км.
Але територія західних областей України найбільш густонаселена, а запропонований проект несе серйозні екологічні загрози. І на додаток до вже існуючих екологічних проблем, як, наприклад, у Стебнику, Яворові, Калуші, можемо отримати ще одну.
Втручання у природні екосистеми завжди тягне за собою певні зміни, як правило, негативні. Тому має бути передбачене фінансування наукових досліджень можливих наслідків розробки газу зі сланців. Необхідно вивчити стан екосистем на цих територіях, організувати ретельний державний моніторинг.
Безумовно, видобувати газ зі сланців потрібно, але робити це слід цивілізованим способом. Інакше це буде другий Чорнобиль з точки зору порушення природної рівноваги у регіоні.
Переглядів: 315 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]