Вівторок, 12.12.2017, 06:40
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Березень » 17 » Собачому роду нема переводу
11:22
Собачому роду нема переводу
З настанням весни зграї бездомних псів заполоняють місто

Про безпритульних тварин Івано-Франківська написано стільки матеріалів, що впору укладати окрему книгу. Проте настає весна, пригріває сонечко і знову виникає та сама проблема – явне нашестя на міських вулицях бродячих псів. Часто вони збираються у великі зграї і тоді ходити містом страшно. Міська влада роками намагається вирішити цю  проблему, проте собак на вулицях не меншає.

Зачистку замінили виклики
Відловлюванням безпритульних тварин в Івано-Франківську займається комунальне підприємство «Полігон». На його базі створено дві бригади, які складаються з водія і ловця. Ці бригади працюють в основному з 5-ї години ранку до 5-ї вечора.
Якщо раніше відбувалися регулярні об’їзди по місту, які називалися „плановими зачистками мікрорайонів”, то після появи закону щодо жорстокого поводження з тваринами такі зачистки стали неможливими. Тепер бригади працюють тільки за викликами мешканців міста.
„Частину тварин ми залишаємо в місті, адже вони допомагають з відходами, які є неодмінним атрибутом людської діяльності. Головне – регулювати кількість цих бездомних тварин”, – розповідає директор КП «Полігон» Богдан Тимочко.
Під час таких виїздів частими є конфліктні ситуації, коли старші люди годують тварин у дворі, а молоді батьки з того ж двору бояться за безпеку малих дітей. Тоді тварин забирають, відвозять на пункт стерилізації, що знаходиться на вул. Чорновола, у віварій медуніверситету. Там тварин стерилізують, проводять усі необхідні щеплення і привозять назад у двір.
У віварії є спеціальні бокси, де тримають собак після операції стерилізування. Стерилізованим псам одягають білі нашийники, хоча часто мешканці міста знімають їх або замінюють на інші. Тому щоб розрізнити таку собаку, їй роблять мітки на вухах – розрізи у формі трикутника.
Але це стосується собак спокійних, доброзичливих, неагресивних. Інших доводиться присипляти. Мертвих собак везуть до морозильної камери, а звідти – на Коломийський ветсанзавод, який переробляє трупи тварин на м’ясо-кісткову муку, що використовується як добрива.

Ціна собачого життя
За рік з бюджету на стерилізацію бродячих тварин витрачають приблизно 90 тис. грн.  Приблизно така ж сума необхідна для їх відловлювання. Звісно, стерилізація значно дорожча, ніж евтаназія, адже, крім ліків, за прооперованою твариною потрібен догляд. Та й спеціальні щеплення забирають чималі кошти.
Відловлювання однієї собаки коштує місту приблизно 70 грн. А стерилізація самки, адже така операція значно складніша, потребує приблизно 200 грн.
Фахівці скаржаться, що з боку держави не те, що не надходить необхідна допомога, а й створюються штучні проблеми. Скажімо, віднедавна з аптек міста зникли препарати, які ветеринари використовують для проведення евтаназії. Тепер їх треба замовляти в Києві, а це додаткові клопоти і витрати.
„Та й, зрештою, – каже Богдан Тимочко, – жодна держава не опікується тваринами, цим займаються громадські організації. А в нас цю проблему вирішують чомусь за державні кошти, яких у бюджеті часто не вистачає. Зараз Івано-Франківськ включили до програми, яку фінансуватиме Євросоюз. Програма стосується зменшення популяції безпритульних тварин. Всі питання ще будуть винесені на обговорення і поки що невідомо, як саме розподілятимуть кошти і які аспекти проблеми вирішуватимуть насамперед. Але робота триває і, можливо, проблему з бродячими тваринами частково вдасться подолати”.

Допомогти чи зашкодити
За минулий рік у місті було виловлено 3721 тварину, з них стерилізували 405. З початку цього року вже зловлено 162 тварини, з яких стерилізовано  64. Тільки одиниці з упійманих собак знайшли нових господарів. Для решти випала евтаназія. Ці цифри шокують.
Хоча існують й інші, не менш вражаючі цифри. В.о. заввідділом особливо небезпечних інфекцій обласної санепідемстанції Надія Галюк розповіла, що торік до медиків з приводу укусів собак звернулося 494 іванофранківці, 111 з яких постраждали саме від безпритульних тварин. По області таких випадків сталося 2066, з вини безпритульних тварин – 282. Кожному п’ятому потерпілому довелося пройти спеціальне лікування.
Та, незважаючи на все це, безпритульних тварин в місті не меншає. Спеціалісти стверджують, що їх кількість в Івано-Франківську є приблизно однаковою. І найбільша проблема тут у свідомості громадян.
Поки в домі чи дворі є цуценята, їх оберігають, ховають по підвалах тощо. А потім вони підростають і виникає проблема з утриманням величезної кількості тварин. Адже доросла самка може дати приплід до 8 цуценят.
Посилюють і без того складну ситуацію мешканці приміських сіл, які часто привозять до міста собачу малечу і залишають їх у чиємусь дворі. Та й у самому місті вистачає ентузіастів, які не надто добре розуміють, як правильно підходити до утримання тих же собак.
Богдан Тимочко розповідає про одну жінку, яка в районі дач (неподалік супермаркету „Арсен”) на території недобудованого дачного будиночка годує тварин. Вони не стерилізовані, тому кількість їх збільшується. Більшість їх не сидить на місці, а бігає по дачах, по мікрорайону. Вмовити любительку собак на стерилізацію тварин  неможливо. І такий випадок далеко не поодинокий.
І тут випливає найголовніша проблема: відсутність законопроекту, який мав би регулювати всі ці нюанси. Необхідне створення спеціальних служб, які перевірятимуть, в якому стані такі тварини, визначатимуть, скільки їх можна дозволити утримувати в таких  умовах і контролюватимуть, чи усі вони щеплені і стерилізовані. Тоді така опіка є цілком виправданою.

Затратна справа
Коли йде мова про безпритульних тварин Івано-Франківська, часто згадують притулок, що знаходиться неподалік міста в Павлівці. Його директор Юрій Чорний розповідає, як у 2007 р. за сприяння тодішнього голови ОДА Романа Ткача були виділені кошти на придбання матеріалів для будівництва притулку. Проте зі зміною влади проект було призупинено і притулок так і не збудували до кінця. Правда, нещодавно на нараді в першого заступника голови ОДА Василя Плавюка було вирішено продовжити фінансування притулку і виділити кошти з обласного екологічного фонду на будівництво вольєрів.
У міському бюджеті обласного центру на цей рік закладено 90 тис. грн. на притулок для  утримання тварин, хоча і досі жодних коштів ще не надходило. А щоденне годування та догляд за багатьма собаками є дуже затратною справою і потребує постійних фінансових надходжень. Тим більше, що як тільки мешканці міста й області почули про початок будівництва притулку, то почали звозити до Павлівки собачих безхатченків. Так і виникла абсолютно ненормальна ситуація: на території, де ще потрібно звести вольєри, карантинний блок тощо, вже проживає майже 120 собак. А лише на годування однієї тварини потрібно щонайменше 5 грн. на день. Отож, сотня собак – це 500 грн. щодня, а то  великі гроші.
За словами Ю.Чорного, за час існування притулку через нього пройшло понад тисячу собак. Багато їх, на жаль, гине. Люди часто привозять інфікованих цуценят, котрі, як неодноразово траплялося, вже не піддаються лікуванню. Чимало собак знаходять нових господарів, але таких випадків мало.
Пан Чорний також наголошує на необхідності законодавчого врегулювання проблеми, на створенні спеціальної інфраструктури, що передбачатиме побудову мережі притулків по області. Такі притулки не мають бути пожиттєвими пансіонами для покинутих тварин, з допомогою спеціальних працівників вони мали б отримувати нових опікунів.
Дещо може змінити ситуацію і робота з населенням. В Івано-Франківську є велика кількість гаражів, складів, баз, підприємств, де чергують сторожі, які підгодовують тварин, що проживають на довіреній їм території. Варто було б таких тварин „закріплювати” за цими працівниками як за опікунами.
«До вирішення проблеми треба підходити всеохопно, – каже Ю.Чорний. – Необхідне створення окремої спеціалізованої організації, котра б займалася і стерилізацією, і обліком, і роботою з людьми, і мала юридичний супровід. І зрештою, якщо людина хоче завести собаку, вона мусила б отримувати дозвіл в кінологічній службі. Необхідні перевірки: чи є в людини потрібні умови для утримання окремих порід собак, чи є в неї письмові дозволи від тих, хто проживає поряд. І варто простежити, щоб тварин продавали не на стихійних ринках, а в кінологічних службах або віддавали на утримання з притулку. Тоді можна прослідкувати долю кожної тварини і знати, доглядають за нею, чи погралися і викинули на вулицю”.
Та поки що, собаки зустрічаються нам на кожному кроці і очима благають про милосердя та опіку…
Любов ЗАГОРОВСЬКА
Переглядів: 849 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]