Четвер, 19.10.2017, 18:36
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2013 » Жовтень » 3 » МІСТО
10:29
МІСТО
Драма через браму
Брама в одному із дворів на вулиці Шевченка розсварила жителів будинкового кооперативу  і новобудови та наробила галасу у місцевих держструктурах


Мешканців новобудови на вулиці Шевченка, №34-а не влаштовує хвіртка між торцями сусідніх будинків (№32 і №34), яку встановили їхні сусіди – жителі будинку №34. Зі слів невдоволених, замкнена огорожа заважає їм безперешкодно виходити на свою вулицю – Шевченка. Оминати залізний бар’єр доводиться закапелками сусідніх дворів. Люди, які встановили браму, знімати її відмовляються, мовляв, тоді їхній двір перетвориться у притон для п’яничок та курилку місцевого вишу, як це було раніше, та нарікають, що новозбудована висотка №34-а взагалі знаходиться на вулиці Гординського, а прописку на Шевченка отримала не інакше, як «по блату».

Три роки спокою

«Раніше в нас тут був просто прохідний двір, – показує відгороджений дворик жителька Шевченка, 34 Ілона Олійник, дружина голови будинкового кооперативу (ЖБК №5). – Не можна було у вікно виглянути – то «по-маленькому» ходили, то «по-великому». На тих лавочках що лише не було: і пили, і курили, і що не хочеш робили. Ні дитину на вулицю вивести погуляти, ні літній людині на свіжому повітрі посидіти», – скаржиться жінка.
Пані Ілона розповідає, як колись у закавулок, де сьогодні висить брама, внадились «гоп-стопники».  
«Там стояли злодії, які відбирали у жінок сумки, і відразу втікали на Мазепи. Ми і наші сусіди бачили це зі своїх вікон. То був жах», – пригадує Ілона.  
Поступово непрохані завсідники двору переламали там усі лавки та загидили дитячий майданчик. Коли три роки тому людям стало несила терпіти казна-що в себе під вікнами, жителі будинкового кооперативу скинулися та встановили металеву браму.   
«Ця брама стала для нас справжнім порятунком, – веде мову Ілона Олійник. – Відтоді тут перестали збиратися алкоголіки, малолітки. Та й наш двір став дружнішим. Раніше ми на своїх лавочках не могли вийти посидіти – тепер кожен вечір збираємося всі гуртом».
Три роки спокою – ось як називає цей період в житті свого подвір’я пані Ілона. Протягом усього цього часу встановлена хвіртка ні у кого не викликала нарікань, окрім дворових завсідників, що позбулися місця «тусовки». Але кілька тижнів тому мешканців Шевченка, 34 поставили до відома державні виконавці: їхню браму незабаром демонтують за скаргою жителів сусідньої новозбудованої висотки – Шевченка, 34-а.
Невдоволені сусіди скаржаться на те, що через зачинену браму, аби вийти на вулицю Шевченка, мають обійти кілька дворів. До того ж вони мають у своєму арсеналі «залізні» аргументи – дозвіл на браму, який мешканці отримали у 2010 році, і який дозволяв її встановлення лише за умови, що хвіртка протягом дня буде відчинена.
«Але лишити браму відчинену означає те саме, що б її не було взагалі,– виправдовується пані Ілона. – В нас народ такий, що він і закриту пробує виламати, а відчинена його аж ніяк не спинить».
Як компроміс жителі Шевченка, 34 запропонували усім невдоволеним сусідам видати ключі від брами. Але на пропозицію пристало лише кілька людей. Проблема не вирішилася.
«Якщо браму демонтують, наш двір знову перетвориться на туалет, курилку і улюблену «точку» алкоголіків, – переймається жителька Шевченка, 34. – Ми тут за три роки встановили нові лавочки та двері у під’їздах, відремонтували дитмайданчик. Причому все за власний рахунок. Де це все буде, якщо знову тут почнуть ходити всі, кому не ліньки?»

Адреса – «липова»?

Головним винуватцем конфлікту з сусідами мешканці Шевченка, 34 вважають забудовника, якому належить висотка №34-а. І ось чому.
«Основний аргумент жителів Шевченка, 34-а той, що вони через нашу браму не можуть комфортно, без обходу, вийти на вулицю Шевченка, де вони, згідно з пропискою, проживають, – пояснює Ілона Олійник. – Але якщо подивитися з точки здорового глузду, то ця адреса – «липова». Їхній будинок розташований фактично на вулиці Гординського, – вказує на висотку пані Ілона. – Виходити їм ближче на Мазепи. Чому їх прописали до Шевченка?».
За версією Ілони Олійник, будинок отримав прописку саме на вулиці Шевченка, аби квартири у ньому вважалися престижнішими, і, відповідно, дорожчими.  
«Якби все тут було по-чесному, до нашої брами, і взагалі до нашої вулиці той будинок  ніяких претензій висувати б не мав, – обурюється Ілона. – Сліпому видно, що будинок стоїть ближче до Гординського, навіть до Мазепи, але аж ніяк не до Шевченка».  
За словами жінки, про «хімію» з адресами свідчить ще один казус – номер новобудови 34-а уже належить одному з приватних будинків поряд. Тож тепер на вулиці Шевченка два будинки з номером 34-а.
Зникла голова
Але і це ще не всі колізії довкола міжторцевої брами та її противників. Ситуація що не день, то обростає новими непорозуміннями. Голова будинкового комітету «Шевченка, 34-а, корпус №1» Галина Герега, за підписом якої до Муніципальної інспекції з благоустрою було подане звернення на демонтаж брами, нині зникла з поля зору і сусідів, і держвідомств. За словами сусідів, вдома жінка не з’являється вже більше тижня, телефон також «поза зоною». Не можуть відшукати головну скаржницю і державні служби міста, задіяні у справі.  
Мешканці Шевченка, 34 подейкують, що звернення про демонтаж брами – це своєрідний акт помсти за те, що жителі будинкового кооперативу свого часу відгородили своє подвір’я від новобудови окремим парканом. Мешканці висотки лишилися без дитячого майданчика та лавочок.
«Ми це зробили, бо наш двір – це приватна власність нашого будинкового кооперативу, – пояснює Ілона Олійник. – Брама, яку ми встановили, знаходиться уже на землях загального користування. І голова будинкового комітету разом із забудовником вирішили, можливо, таким чином якось помститися чи натиснути».
Але оскільки загадкову голову будинкового комітету розшукати не вдалося, питання лишається відкритим.
Зрозуміло одне: ця історія, як і сотні подібних, могла б стати черговим прикладом «тупикової» ситуації, вирішення якої або знайшлося б дуже швидко, або розтягнулося на довгий час – залежно від того, як було б вигідніше «зацікавленим». Якби не одне але:  мешканці так завзято взялися обстоювати свою браму та оббивати пороги державних органів, що врешті  міська влада пообіцяла знайти компроміс. Наразі жителі Шевченка, 34  направили відповідні звернення до головного архітектора міста та міського голови. Тепер, як пояснили городянам, на їхню браму чекає ще довга «коломийка» – аж до винесення питання на сесію міської ради.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
Переглядів: 480 | Додав: bond | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]