Якщо високий очний тиск
Від глаукоми потерпають 2-3 % населення земної кулі, незалежно від статі, раси і національності. Сьогодні кількість хворих на глаукому в світі становить майже 70 млн. людей, 8 млн. з яких осліпнули в результаті цього захворювання. Також вважається, що 70 млн. – це тільки половина хворих, яким відомо про своє захворювання. Як мінімум ще стільки ж пацієнтів не знають, що вони хворі на глаукому, та продовжують повільно і непомітно втрачати зір. З віком ризик виникнення глаукоми підвищується. Проте це захворювання буває навіть у новонароджених. Захворювання найчастіше розвивається після 40 років, і в середньому поширеність глаукоми становить 1,5-2,0%.
«У нашій країні 170 тисяч людей вражені цією хворобою, – говорить головний позаштатний офтальмолог Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Ігор Вітовський. – В Івано-Франківській області на диспансерному обліку перебуває 4068 хворих на глаукому. Кожен рік ми виявляємо понад 400 хворих. Досі невідомо, що є причиною виникнення глаукоми. Однак доведено, що підвищення внутрішньоочного тиску є провідним чинником ризику прогресування та втрати зорових функцій».
Головний офтальмолог області називає дві основні причини, внаслідок яких може підвищуватись очний тиск: надмірне утворення внутрішньоочної рідини та порушення відтоку внутрішньоочної рідини через дренажну систему ока внаслідок її зміни.
Високий тиск призводить до порушення кровопостачання зорового нерва, перебуваючи в такому стані тривалий час, зоровий нерв атрофується і зір погіршується. Загибель нервових волокон призводить до звуження поля зору. У стадії, що зайшла далеко, залишається «трубчастий зір», хворий дивиться наче крізь вузьку трубку. Таким чином, якщо у пацієнта рівень внутрішньоочного тиску залишається високим, захворювання прогресує значно швидше.
Також існує ряд факторів, що підвищують ймовірність розвитку глаукоми: вік більше 40 років – чим старша людина, тим вищий ризик; наявність глаукоми у найближчих родичів; наявність супутніх захворювань серцево-судинної системи: артеріальна гіпер- і гіпотонія, вегетосудинна дистонія, мігрень; короткозорість; тривале застосування стероїдів.
На сьогоднішній день глаукома – це невиліковне захворювання. Сліпота, породжена глаукомою, носить незворотній характер. Пов’язано це з тим, що відбувається загибель зорового нерва і нервових клітин сітківки. Повернути зір тому, хто осліпнув, вже неможливо.
Через те, що глаукома розвивається поступово і часто протікає безсимптомно, багато пацієнтів дізнаються про свою недугу тільки тоді, коли погіршується зір. Це робить глаукому доволі небезпечною і підступною хворобою.
Людям, що входять в так звані «групи підвищеного ризику», рекомендується перевіряти зір і внутрішньоочний тиск щонайменше двічі на рік. Це особливо актуально для пацієнтів з історією сімейних захворювань глаукомою, тих, хто страждає на короткозорість або далекозорість, а також людей, старших 60 років.
«Все, що необхідно робити пацієнту з діагнозом «глаукома», це щоденно дотримуватися режиму закапування крапель, виконання рекомендацій лікаря та регулярно обстежуватися в офтальмолога, – радить обласний офтальмолог. – Тільки лікар на підставі багатьох чинників може обрати оптимальний метод лікування і лікарський препарат в кожному конкретному випадку. Самолікування тут неприпустиме».
|
