Лікарняні пристрасті
Навколо міської клінічної лікарні №1, що на вулиці Матейки, розгорілися справжні пристрасті, ба навіть війна за приміщення. На ласий шматок претендує як місто, так і держава. Втім, кому дістануться матеріальні блага міської лікарні, вирішить час та спеціально утворена комісія.
Про непевні часи цієї медустанови говорять вже давно. Час від часу містом ширяться чутки, буцімто лікарню на Матейки хочуть закрити, перенести, скоротити кількість ліжок чи окремі відділення. Втім, правдоподібного завжди катма.
Останньою краплею стало звернення ректора Івано-Франківського національного медичного університету Миколи Рожка з приводу можливої передачі майнового комплексу лікарні з комунальної у державну власність. Як запевняє сам ректор університету, на базі цієї лікарні можна би було розгорнути пристойну університетську клініку. За його словами, «добро» дали і голова ОДА Михайло Вишиванюк, і міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова під час перебування на Прикарпатті. Кажуть, що зараз саме час створювати університетську клініку. До слова, такого роду клініки поки що є в Харкові та Одесі, у Львові така клініка поки що перебуває у стадії створення.
Подейкують, мовляв, ректор медуніверситету «поклав око» на міську лікарню. Щоправда, той спростовує закиди і як приклад наводить власні аргументи щодо доцільності перепрофілювання лікарні в підрозділ університету.
«Це не наша ініціатива. Із входженням України у так званий болонський процес виникла гостра потреба і необхідність створення при університетах сучасних клінік, як це зараз є у всій Європі, – каже Микола Рожко. – Сьогодні ми маємо університетську клініку, але вона є малопотужною. А реформа, котра зараз проводиться у пілотних регіонах, передбачає створення таких закладів. Я би хотів акцентувати увагу на тому, що ми не просто не маємо що робити і хочемо у когось щось забрати».
Зважаючи на не дуже хороший стан самого приміщення міської клінічної лікарні, ректор університету ділиться досягненнями свого навчального закладу і розвитком матеріально-технічної бази, яку їм вдається піднімати на вищий рівень. Одночасно він відстоює власну позицію щодо лікарняного майна: «Ми готові брати на себе відповідальність і працювати з лікарнею на Матейки. Хочу запевнити, що ніхто цю лікарню не збирається перепрофільовувати у якісь напрямки, які би йшли всупереч розвитку охорони здоров’я міста».
Микола Рожко переконує, що саме на правах живої конкуренції між медичними університетами України, вони мають усі шанси стати одними із найкращих в Україні. Отож, за словами пана ректора, на базі міської лікарні має бути створено лікувальний заклад, котрий би надавав медичну допомогу на третинному рівні, оскільки там будуть наявні медичні кафедри, професори тощо.
З ним не зовсім згідний головний лікар Івано-Франківська Тарас Масляк. Він переконує, що у місті повинні залишитися ще заклади первинного і вторинного рівнів, бо інакше неможливо буде надавати мешканцям Івано-Франківська медичну допомогу.
«Лікарня третинного рівня – це така, як зараз Обласна клінічна лікарня. А проста лікарня має бути в місті? Я прихильник того, що має бути лікувальний заклад первинного рівня, тобто поліклініка, і лікарня вторинного рівня, тобто міська лікарня, де лікуються всі», – апелює ректорові університету головний лікар міста.
Допоки спеціальна комісія вирішує, що ж робити із лікарнею, медики міста і ректорат університету залишаються по обидва боки барикад медичної реформи. «Коли ми зустрічаємося, то всі «за», але позаочі кожен має свою точку зору, – зауважує Микола Рожко. – Нам треба виходити з того, що і університет, і лікарні не є приватною власністю. Нам треба розвивати базу і ми це можемо зробити».
Що скаже з цього приводу комісія, достеменно невідомо, адже своє рішення вони мають покласти на стіл міського голови до 10 лютого. Чекати залишилося зовсім недовго. Втім, як переконує Тарас Масляк, місто не готове робити такого кроку назустріч медичному університету.
«Ми маємо своє бачення розвитку медицини. У місті і так немає відділень. До мене зверталися працівники цієї лікарні, вони категорично проти передачі лікарні у державну власність. У місті треба буде створити лікарню невідкладної допомоги. Десь мають лікуватися і проходити реабілітацію прості звичайні люди. Минулого року у лікарні №1 ми спеціально відкрили відділення реанімації, там є травматологія», – зазначає Тарас Масляк. Сьогодні у лікарні працює майже 400 медичних працівників, 70 із них – лікарі. З міського бюджету лікарня отримує понад 15 мільйонів гривень щороку.
Своєю чергою Микола Рожко запевняє, що ніякого скорочення працівників міської лікарні не передбачається. Всі працюватимуть на своїх місцях, але на трохи «вищому рівні».
«Ходять чутки, що ми реформуємо тільки Міську клінічну лікарню №1, проте це не так. Медичну реформу у Івано-Франківську було розпочато із ЦМКЛ. А на сьогодні у нас діє наказ, згідно з яким із 1 лютого 40 ліжок терапевтичного відділення Міської лікарні №1 будуть оптимізовані і на їхній базі ми розгорнемо 40 ліжок денного стаціонару при міській поліклініці №1. Ці місця працюватимуть у дві зміни. А наступним нашим кроком буде відкриття відділення відновного лікування при Міській лікарні №1», – каже заступник головного лікаря Володимир Вовчук.
Володимир БОДАК
VOX POPULI
Чи вистачає вам коштів на лікування від сезонних захворювань?
Роман, музикант:
– Ми з дружиною не скаржимося на здоров’я, отже, на лікування зовсім не витрачаємось. Для профілактики сезонних захворювань та зміцнення імунітету їмо лимони, часник, цибулю і, слава Богу, не хворіємо! Правда, трішки витратили на краплі для киці і на їжу з вітамінними додатками для неї ж, та це на бюджеті особливо не позначилось…
Світлана, багатодітна мама:
– Мої дітлахи не особливо хворобливі, хоча всі відвідують або школу, або дошкільний заклад, отже, бувають у місцях скупчення людей і, відповідно, мікробів. Ми з чоловіком теж тримаємось. Та нежить, кашель і гострі респіраторні захворювання нас цієї зими не минули, тож на ліки (cиропи від кашлю, назальні краплі) ми витратили приблизно до ста гривень за кожен зимовий місяць. Вважаю, що це небагато.
Галина Михайлівна, лікар:
– Мою сім’ю сезонні хвороби поки що минули, але по роботі постійно стикаюсь зі значною кількістю пацієнтів, особливо, похилого віку, які з жахом дивляться на список призначених ліків, розуміючи, що це їм не по кишені. Просять виписати щось найдешевше, або лишень найнеобхідніше. А про тих, котрі лежать у лікарні із запаленням і тому подібне, і говорити нічого: все купити мають самі – від шприців до ліків. Недешево хворіти у нас, ой, недешево!
Валерій Степанович, пенсіонер:
– Ой, і не питайте! Вся пенсія іде на ліки і на комунальні послуги! Якби син не допомагав, то не було б що їсти, мабуть. Правда, ліки я купую не тільки через сезонні хвороби, а ще й серце підліковую і тиск високий збиваю.
Ігор Васильович, інженер:
– Приблизно чотириста гривень за січень витратили ми на ліки, що складає приблизно п’яту частину моєї зарплати. В основному хворіли син-студент і дочка-старшокласниця. Добре, що зима іде до закінчення, хоча навесні, в період міжсезоння вірусні захворювання можуть спричинити навіть епідемію. Надіємось, що цього не станеться.
Опитував Тарас ЯКОВИН
Щоб ліки не стали отрутою
Отруєння медпрепаратами виникає в результаті самолікування. Практично передозування будь-яких ліків може викликати отруєння, тому ліки потрібно приймати тільки за рекомендацією лікаря. Саме він вказує дозування прийому медпрепаратів. При зберіганні лікарських препаратів необхідно точно дотримуватись умов, зазначених в інструкції (наприклад, зберігати препарати необхідно тільки при визначеній температурі та захищеному від світла місці, потрібно уважно дивитися на термін зберігання). Після закінчення терміну зберігання лікарських препаратів їх необхідно викинути і при потребі замінити новими. По закінченні терміну зберігання ліки можуть викликати зворотній вплив, що також може призвести до отруєння.
Причинами отруєння лікарськими препаратами є вживання їх після закінчення терміну зберігання, самолікування, передозування, індивідуальна чутливість.
Ознаки отруєння лікарськими препаратами:
• сонливість, млявість при отруєнні снотворними препаратами і транквілізаторами;
• блідність шкірних покривів і слизових оболонок, занепокоєння, тремтіння, пришвидшене серцебиття, нерівномірний пульс при отруєнні адреналіном;
• сухість і печія у роті, захриплість, спрага, утруднення ковтання, частий пульс, суха шкіра, збудження, марення, галюцинації, розширені зіниці, при отруєнні атропіном на світло не реагують.
• при отруєнні лікарськими препаратами необхідно негайно викликати «швидку допомогу». До приїзду швидкої потрібно спровокувати блювоту, для чого натиснути великим і середнім пальцями на корінь язика, потім промити шлунок 1% розчином перманганату калію (рожевий розчин марганцівки) або підсоленою водою (1 чайна ложка солі на склянку води). Обкутати постраждалого ковдрою, покласти грілку та безупинно стежити за його станом. Ні в якому разі не відмовляйтесь від госпіталізації, тому що ліки, які надійшли в кров, можуть почати діяти і через кілька годин.
Ярослав КОЗАК,
майстер виробничого навчання
НМЦ ЦЗ та БЖД області
|
