Україна входить у десятку країн світу за кількістю іноземних студентів.
Зокрема, наше місто у своїх вишах сьогодні навчає більше тисячі молодих
людей із понад сорока країн світу. Найбільше на Прикарпатті студіюється
іракців, поляків та росіян, а також громадян Туркменістану. Щоправда,
приїжджають до нас на навчання і з далекого Еквадору, Китаю, Нігерії та
Індії. Є навіть кілька «екземплярів» з Данії, Німеччини та США.
Чому ж молодь з різних куточків планети їде за дипломом аж на Прикарпаття, чи вигідно таке «гостювання» українцям та, власне, які особливості «лікбезу» іноземців на Івано-Франківщині – досліджував «ЗК».
Лікарів найбільше
«Рекордсменом» за кількістю іноземних студентів у нашому місті на сьогодні є Івано-Франківський державний медичний університет. У своїх стінах ІФДМУ навчає 668 приїжджих молодих людей із 39 країн світу. Найбільше студенів родом із Йорданії, Польщі, Болгарії та Іраку.
«Факультет підготовки іноземних громадян у нашому університеті був заснований у 2002 році, але тоді на ньому навчалося лише п’ятеро людей, – розповідає декан факультету Дмитро Соломчак. – А масово прибувати на навчання іноземці почали вже у 2005-2006 роках».
Навчання в державному медичному університеті ведеться трьома мовами - українською, російською та англійською. І з кожним роком число тих, хто обирає навчання англійською, зростає, зазначає Дмитро Соломчак. А для тих, хто хоче «підтягнути» українську мову, в університеті працюють спеціальні курси. Декан факультету підготовки іноземних громадян впевнений, що для вишу така «освітня» співпраця вигідна, адже за рахунок іноземців мають хорошу роботу чимало людей. «Без іноземних студентів у нашому університеті довелося б скоротити добру половину викладачів», – каже декан.
Оплата за навчання для іноземців та українців в Івано-Франківському державному медичному університеті відрізняється досить суттєво. Якщо рік навчання на факультеті «лікувальна справа» для українців коштує близько 14 тисяч гривень, то для іноземного студента ця сума складає чотири тисячі доларів (а це майже 32 тисячі гривень), тобто обходиться майже вдвічі дорожче.
Вчаться у нас, працюють за кордоном
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу за роки роботи прийняв у свої ряди понад чотири сотні студентів із 37 країн світу. У стінах «нафтової» альма-матер переважають вихідці із Туркменістану, Росії та інших держав пострадянського простору. Також тут навчаються представники і африканських країн. «Злива» іноземних студентів в національному технічному університеті почалася в останні п’ять років, тобто трохи пізніше, ніж у державному медичному виші.
До 2012 року навчання у вузі велося тільки українською, але цьогоріч університет започаткував викладання англійською мовою. А у минулому 2011 році ІФНТУНГ отримав ліценцію на відкриття підготовчого відділення для іноземців, аби ті могли вчити українську мову для подальшого навчання.
«Вчити іноземців університету навіть краще, аніж українців, - каже Олександр Кондрат, декан факультету підготовки іноземних громадян. - Згодом не виникає питань із працевлаштуванням випускників, бо вони повертаються додому і там працюють за спеціальністю. У нас в державі нафтогазова галузь розвивається не надто стрімко, отож і фахівці не витребувані. А це безпосередньо впливає на імідж нашого закладу».
У такому «дипломному» співробітництві для університету є багато позитивних моментів, за словами Олександра Кондрата. Це, зокрема, і міжнародне фігурування, і культурний обмін, і нові зв’язки з іншими країнами.
В ІФНТУНГу оплата за навчання іноземних студентів від українських суттєво не відрізняється.
«Окупація» росте
І в Івано-Франківському державному медичному університеті, і у Національному технічному університеті нафти і газу в останні роки простежується відчутна тенденція до збільшення кількості вступників. Чому? Цікавимося в деканів.
«Та тому, що іноземцям в Україні навчатися дешевше, ніж у себе на батьківщині, – пояснює декан факультету підготовки іноземних громадян медичного вишу Дмитро Соломчак. – До прикладу, у сусідній Польщі навчання на медичному факультеті коштує 10 тис. євро. Тому поляки і їдуть за освітою до нас. А для студентів з Нігерії навчання в Польщі коштує 15 тисяч євро. Отож їм також вигідніше їхати до нас, ніж у будь-яку іншу країну».
Олександр Кондрат, декан факультету підготовки іноземних громадян ІФНТУНГу, те, що студенти-іноземці масово «окуповують» прикарпатські вузи, пояснює так: «По-перше, у нашому університеті досить хороша якість навчання. Наші студенти останні два роки займають призові місця на престижних конкурсах, ми вже добре зарекомендували себе у кількох авторитетних компаніях. А це вже свідчить про рівень університету. Також вартість навчання у нас відносно недорога. В доларах навчання за рік коштує близько 1800, а за кордоном ця сума може сягати і 10 тисяч доларів. Важливо, що Національний технічний університет нафти і газу – один з небагатьох, диплом якого визнається в Іраку».
Але аби іванофранківці не лякалися такого «припливу» молодих людей різних національностей в наш регіон, варто додати, що зі студентів-випускників нафтогазового вишу за останні п’ять років в Україні не залишилося жодного. Усі виїхали до себе на батьківщину. А після закінчення місцевого медичного вузу зі студентів-іноземців залишаються одиниці. Отож, на масову окупацію України, чи, банально, на чиюсь квартирну прописку ніхто з іноземних спудеїв особливо не претендує.
З розпростертими обіймами
Думки іванофранківців з приводу того, що все більше іноземців їдуть за дипломом до нашого міста, кардинально різняться. Одні вважають, що іноземні студенти займають місця українських дітей, які могли би пробитися у виші, якби не приїжджа молодь з інших держав. Та і репутація деяких з них нині трохи «підмочена», бо ж у минулих роках були випадки, коли їх звинувачували і у розбещуванні, і у хуліганському поводженні.
Інші ж прикарпатці вважають, що бодай якісь проблеми місту здатні створити лише бідні іноземці, які не мають ні грошей, ні роботи, тож і провокують криміногенні ситуації. А ті, що вчаться, не роблять нічого незаконного, а навпаки – приносять місту економічну вигоду. Хочуть – нехай платять і вчаться, що ж тут поганого? Головне, щоб Україна не стала «відстійником» для нелегалів. А все недобре, що говорять про іноземців, – то лише наклеп і ксенофобська провокація.
Проте питання дисципліни і моралі приїжджих студентів сьогодні самі прикарпатські виші порушують дедалі частіше. «Зараз ми дуже звертаємо увагу на виховну частину навчального процесу. Минулого семестру ми відрахували майже 60 осіб – усіх тих, хто себе неадекватно тут поводив», – каже Дмитро Соломчак. А щодо того, що іноземці чіпляються до дівчат, то, за словами Олександра Кондрата, зараз все скоріше навпаки: «Іноземні студенти завжди чисті і охайні, більшість з них займається спортом і не вживає алкоголю. Вони ведуть здоровий спосіб життя. Може, це й імпонує дівчатам», – усміхається декан ІФНТУНГу.
Самі приїжджі молоді люди кажуть, що направду деколи в Івано-Франківську почуваються, немов виставкові експонати, бо ж раніше на Прикарпатті не було, приміром, темношкірих. Втім, сподіваються, що з часом люди все-таки звикнуть до їхньої присутності на вулицях і перестануть тикати в них пальцями чи жахатися. У Києві та Одесі, мовляв, звикли, отож і прикарпатцям не завадило б повчитися толерантності. Івано-Франківськ же – європейське місто, отож і мешканці хай поводять себе по-європейськи достойно.
Оксана Глушкевич
|
