Роман ХАРУК,  депутат міської ради, фракція  ВО «Свобода»

Як будувати взаємини у рідній хаті-Україні?
Сьогодні для кожного українця постає питання, як зробити так, щоб закінчилась війна в Україні, щоб перестала литись кров людська? Що маємо зробити ми,  прості громадяни, щоб завадити російській імперії провокувати сепаратистські настрої на Сході та підтримувати бандитів, котрі не вміють мирно жити та працювати, котрі не люблять землю українську та її нарід?
Защораз в суспільстві, особливо у нас, на Заході, постає питання, як збудувати  рідну хату там, на Сході, де російськомовне населення? Однозначності немає і не буде, бо кожен з нас має свої аргументи. Що ж має рухати нами, щоб показати східнякам переваги європейських цінностей над поліцейськомосковськими? Напевно, власний приклад добропорядності, проживання у мирі і любові до сім’ї, родини, Бога , України.  Бо маємо за взірець  наших духовних лідерів, глав УГКЦ недалекої минувшини, яка перебувала у гонінні саме «комуноруського міра».
Зокрема, великий митрополит Андрей Шептицький є добрим прикладом служіння Україні, який все своє життя прагнув навчити свій нарід, намагався  створити такі суспільно-християнські обставини, які запевнювали б громадян на правдиве і стале життя. Щоб громадяни мали досить  внутрішньої сили поборювати відцентрові тенденції внутрішнього розкладу й успішно захищали межі від зовнішніх ворогів. Такою Україна може бути тільки тоді, коли не буде штучно складеного з різних і різнорідних частин, а буде монолітним організмом, тілом, що живиться одним духом, який наповнюється, живиться і розвивається свідомим своїх цілей. Думаю, що  Майдан започаткував творення власної рідної хати. По всій Україні залунали гасла «Слава Україні!» - «Героям слава!». Це початок великого будівництва українського дому. Фундамент завершено, вивершуються стіни, а далі фасади, благоустрій. Але скільки ще проллється крові, щоб цей новий організм став монолітом? Тільки Божий допуск покаже, яким чином українська нація перестане ділитись на Захід і Схід, Південь чи Південний Схід.
Напевно, що нація ще повністю не готова, бо ще дуже сильні сепаратистські настрої на Східній Україні, а може там більше матеріальні цілі присутні. Скільки ще потрібно смертей, щоб постала нова Україна? Через кров людську жертва переросте у духовне і моральне тіло.  Адже й Ісус віддав своє життя за життя наше. Тому  кожен повинен долучатися до розбудови нашої національної хати, хто як може.
Цієї неділі в Крилосі відбулась  Всеукраїнська патріарша проща – молитва за Україну. Тисячі вірян прибули для складання молитви, а також щоб отримати від духовного лідера добру пораду. Блаженніший Святослав як добрий пастир у своєму зверненні  відігнав відчуття страху та непевності. Ми зачекалися таких добрих настанов від свого патріарха: «Той народ, який надіється на Бога, він є непереможним». І як тут не згадати ще одного світоча світла УГКЦ  Йосифа Сліпого та його славне «Завіщання…»: «Хай не тривожиться серце Ваше, Віруйте в Бога…». А ще патріарх Йосиф заповідав: «Батьки, християнська родина – це основа здорового суспільства, народу, нації. Це запорука їх росту  і сили! І тому заповітуюсь вам: збережіть, а де її розхитано, оновіть в українському народі справжню християнську родину, як невгасаюче вогнище життя і здоров’я Церкви і Народу».
У нас, на Західній Україні, збереглись тверді засадницькі принципи сім’ї, збереглись традиції і віра в Бога. То саме через ці якості можемо показувати братам і сестрам Сходу, як маємо жити і будувати хату українську.
А ще в цьому часі, коли гинуть українці, хочеться, щоб ми більше стримували себе у всьому, що не притаманне християнинові - вживанні алкоголю, сквернослів’ї, палінні, переїданні. Постараймося  знайти хоч один день для посту. Це  не важко – набагато важче тим, хто втратив своїх найдорожчих задля того, щоб ми жили…