Андрій ГРИМАЛЮК, депутат міської ради, фракція ВО «Свобода»
Незважаючи на жодні перешкоди, Майдан стоїть…
Вкотре повернувся з Києва. Незважаючи на жодні перешкоди, Майдан стоїть…
Грушевського
Цей тиждень був не такий, як попередні, зовсім не такий. На 15-градусному морозі ноги ставали кам’яними за 15 хвилин, а пальці рук відчував тільки тоді, коли тримав гарячий чай. Та і сам чай довго вже не гріє. Єдине, що зігрівало у ці дні – події на Грушевського. Запах горілої гуми і бензину, клуби диму. До вибухів світло-шумових гранат звикаєш за якусь годину. Під ногами розкидана бруківка, постійно чіпляється дріт від згорілих шин. Без окулярів небезпечно, але вони є не у всіх. Грушевського – це поле бою у прямому значенні цього слова. Лінія фронту, воюючі сторони, медики, поранені. Потім виявиться, що є і загиблі… Знайомий лікар, що працює в лікарні на Матейки, реанімовував білоруса. Не вийшло... Сльози на очах...
Самооборона Майдану
Самооборона Майдану – структура, що складається виключно з добровольців-волонтерів. Озброюємося всіма можливими підручними засобами. Зараз оснащення набагато серйозніше, ніж ще місяць тому. Є бронежилети, рації, каска і окуляри – «свята справа». Є трофейні щити, які здобуті у сутичці, в одному з приміщень майструються саморобні щити – як дерев'яні, так і металеві. Сотень багато, здається, більше двох десятків. Там не тільки молодь, є і дорослі чоловіки… Лежимо на підлозі, готуємося до сну. Поряд чоловік з якогось села на Тернопільщині. Йому телефонує дружина, що працює на заробітках в Італії. Невимушено стаю свідком короткої розмови. Вона плаче, він її заспокоює. Остання його фраза: «Буду тут до перемоги…».
«Беркут» має серйозного противника – це вже не студенти, яких вони гнали 30 листопада.
Медики
У «гіпократів» своя робота. Є лікарі, що багато у житті побачили, а от для студентів-волонтерів події на Грушевського стали серйозним випробуванням. Дуже багато поранених. Точної цифри не скаже ніхто. Багато з травмованих відмовляються звертатися до лікарень, бояться, що їх звідти викрадуть. В одному з мікрорайонів облаштована невідома широкому загалу «міні-лікарня», там готові навіть оперувати. Оснащення хороше, хтось навіть рентген-апарат подарував. Постійно чергує лікар. Каже, що у складних випадках можуть викликати й професорів-хірургів.
Чернігів
Коли у Києві стало спокійніше, поїхав з Русланом Марцінківим у Чернігів. Бути націоналістом в Івано-Франківську просто, бути націоналістом у Чернігові – зовсім інша справа. Біля нашого віче – проплачений мітинг «регіоналів» (бюджетників зігнали за 250 грн.). Кілька десятків яскраво виражених тітушок. Входи в ОДА перекриті «Беркутом» та працівниками внутрішніх військ. В ОДА таки зайшли, а через день потрапили й в обласну раду.
* * *
Зараз вдома в Івано-Франківську. Набираю цей текст і п'ю чай. Проте цей чай не такий смачний і не такий гарячий, як той, що розливають на Майдані…
|
