Роман Онуфріїв, голова фракції ВО «Свобода» в міській раді
Івано-Франківськ і «фінансові основи місцевого самоврядування» Конституція України (ст. 142 ) зазначає, що «фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів». Пропоную розкласти цю тезу на окремі елементи. Отже: Конституцію ми маємо. Доходи місцевих бюджетів теж є (про що нижче). А чи є «фінансова основа місцевого самоврядування»? Саме над цим на початку 2014-го бюджетного року доцільно поміркувати. Отже, у 2013 р. власні доходи бюджету Івано-Франківська становили 472,2 млн. грн. Понад 80% цих коштів – це так звані «захищені» видатки освіти, культури, медицини, соцзахисту тощо. Вони скеровуються на з/п, комунальні та інші витрати споживання бюджетних галузей. Решту 15-20% – це кошти, за які місто повинно утримувати свою інфраструктуру і розвиватися. Саме вони, власне, і є основним ресурсом, на якому базується «фінансова основа місцевого самоврядування». Головні доходи по цих статтях в Івано-Франківську складають плата за землю та єдиний податок суб’єктів господарювання. Ці кошти діляться орієнтовно навпіл. Одна частина скеровується на підтримку життєдіяльності міста (освітлення та прибирання вулиць, утримання кладовищ, парків, скверів, експлуатаційні витрати водоканалізаційних мереж, мереж теплопостачання, світлофорів, поточний ремонт доріг, благоустрій тощо). Друга частина – так звані «кошти розвитку», за які місто покращує свою інфраструктуру. Наведу кілька конкретних прикладів їх типового використання. Це – розширення перехрестя Галицька-Пасічна; будівництво вул.Проектної від Короля Данила до Мазепи; капремонти вул.Січовий стрільців, вул.Гординського, вул.Тролейбусної, вул.Пасічної, частини вул.Галицької та багато ін. За ці кошти відкрито дитячий садочок «Ромашка» на вул.Вовчинецька, 210; облаштовано поле з штучним покриттям у ЗОШ-10; встановлюються нові ліфти у житлових будинках та облаштовуються бруківкою прибудинкові території багатоповерхівок. І так далі. Саме такою є прикладна суть поняття «фінансової основи місцевого самоврядування». Але повернемося до теперішніх реалій. Весь минулий рік органами Держказначейства, які напряму підпорядковані Азарову (тепер Арбузову), системно затримувалися кошти міського бюджету, блокувалися платежі тощо. Одним словом, безкарно порушувалися конституційні норми та Бюджетний кодекс. І нарешті, у вересні було паралізовано всі капітальні роботи у місті. Перелічу ті, що спали на думку: зупинилася реконструкція Привокзального скверу; припинилися капремонти доріг (Василіянок, Стуса, Дністровської, решту Галицької, Манюха, Півн. Бульвару і більше 20-ти міжбудинкових проїздів); заморожено 2-гу чергу ДНЗ «Ромашка»; не завершено футбольне поле зі штучним покриттям на стадіоні «Тепловик» і багато іншого. І, як наслідок, місто увійшло в новий бюджетний рік із загальною кредиторською заборгованістю, яка перевищує 40 млн. грн. А за цією цифрою – чиїсь з/п, чиїсь борги за сировину і матеріали, чиїсь непокриті збитки. І загалом – недовіра людей до багатьох добрих починань у нашому місті. Отакі реалії «фінансових основ місцевого самоврядування». І на завершення. Входячи у новий бюджетний рік, можна багато розповісти про конкретні плани на майбутнє. Проте нехай ця тема стане предметом окремої розмови. А сьогодні слово «плани» варто замінити словом «мрії». І надати «мріям» значно ширшого змісту, ніж сухі бюджетно-фінансові терміни. Для мене особисто головною «мрією» є передмиколаївське прохання українських дітей: «Святий Миколаю, принеси нам нового президента». І коли це станеться, тоді «фінансові основи місцевого самоврядування» перестануть бути для Івано-Франківська «мрією».
|