Олег ГОНЧАРУК,
депутат міськради, фракція «За зміни в Івано-Франківську»
Місто сповнене надій! Мій прихід у громадське життя Івано-Франківська був рішенням виваженим, до якого я ретельно готувався. Суть цієї діяльності я пізнав на прикладі свого батька, який здійснив довгий і результативний шлях громадського діяча у житті мого рідного міста. На свій вік, а мені 45 років, зреалізувався як успішний бізнесмен. Очолюю фірму "Лігос", яка входить в п'ятірку найбільших виробників України в своїй галузі (виробництво печива, солодощів, круасанів), створив великий колектив (500 працівників), який ефективно працює і зростає. Бажання працювати, дисципліна, знання, правильно підібрана команда – ось формула мого успіху у будь-якій справі. Кандидатом у депутати Івано-Франківської міської ради ішов від політичної сили "Фронт змін" і вирішив одразу не губитися в списках політичної сили, а вибрав шлях депутата-мажоритарника: мені подобається живий і безпосередній контакт з виборцем, я ніколи не боявся відповідальності і завжди дотримувався свого слова. Після обрання депутатом міської ради відразу налагодив роботу громадської приймальні за адресою вул.Стуса, 13. Приймальня працює щоденно з 10 до 18 год., крім вихідних і святкових днів, а безпосередньо особистий прийом відбувається щопонеділка з 18 до 19 год. Усі усні і письмові звернення мешканців округу, а надійшло їх 68 у 2011р., 74 – у 2012 р., перебувають на постійному контролі моїх помічників і моєму особистому. Питання виборців вирішував як за кошти депутатського фонду, так і за особистий рахунок (за 2011-2012 роки це близько 35000 грн.). Слово і дана обіцянка для мене коштують дорожче. Зроблено, звичайно, немало, але нових завдань попереду теж вистачає. Основним правилом життя для мене є реалізація конкретних справ, проте постійна балаканина і пустопорожня тяганина між депутатським корпусом і міським головою у міській раді зводять нанівець всі конкретні задуми і справи. Складається враження, що вибори у нашому місті не закінчуються ніколи: намагання здобути популярність мешканців міста, навіть за рахунок їх же інтересів, унеможливлюють будь-яку конструктивну роботу. Основою успішного розвитку громади міста є дієва співпраця обраних нею депутатів і міського голови, який представляє інтереси переконливої більшості виборців. В таких, нікому не потрібних протистояннях втрачається дорогоцінний час, нівелюються перспективні намагання і обіцянки, якими апелювали обранці до міської ради при проведенні виборів. Втрачає не міська влада, не виконавчий комітет, втрачає вся громада. В цій безглуздій боротьбі я вирішив однозначно: обрати інший шлях – шлях формування громадського руху, шлях об’єднання однодумців заради міста Івано-Франківська. Під своїм проводом маю надію зорганізувати небайдужу еліту міста (службовців, вчених, істориків, вчителів, лікарів), які своїм першочерговим завданням бачили б формування ефективної і дієвої моделі руху і розвитку нашого міста. Основним стрижнем громадського руху вбачаю чітку громадянську позицію, небайдужість і любов до рідного Івано-Франківська. Залишаючись надалі в сірих ешелонах байдужості, очікування, що хтось все вирішить і зробить справу за нас, можна назавжди залишитись на запасних шляхах, плекаючи примарні обіцянки і сподівання на розбудову європейського, заможного і квітучого Івано-Франківська. Приєднуйся, разом ми зможемо здійснити всі задуми і починання!
|