Тяжкі борги наші
Ще десятиліття тому слово «колектор» у свідомості українців асоціювалось з чимось на кшталт каналізації. Але сьогодні важко знайти сім’ю, яка б не купила в кредит бодай телевізор чи пральну машину. А хто не в змозі вчасно сплачувати позику з усіма відсотками, уже відчув на собі результати їхньої праці. Проте тривалий час влада намагалась не помічати цього явища, яке, будучи порятунком для банків, почало уособлювати зло для громадян.
Ти у мене за все заплатиш!
Колекторська діяльність включає в себе роботу з різними видами проблемної заборгованості. Їхніми клієнтами є банки, страхові компанії, кредитні спілки, телекомунікаційні компанії, які надають послуги зв’язку чи Інтернету, а також інші підприємства, які постачають товари чи послуги без передплати, підприємства житлово-комунального сектору. А оскільки зарплата колекторів становить 10-20% від суми поверненого боргу, то просто нагадуваннями вони не обмежуються.
Збирачів боргів умовно можна поділити на «білих» і «чорних». У кожного з них відповідно є свої «методи переконання». Роботу з боржниками теж можна поділити на два етапи: досудовий і судовий.
Починають з психологічної атаки: телефонні дзвінки вночі, СМС-нагадування, застереження, попередження… Часто боржників дискредитують перед сусідами, колегами по роботі, родичами. У справу йде і прямий шантаж. Перед цим на позичальника збирають досьє. Можуть також влаштувати «неочікуване побачення» з боржником або з його поручителями. Таких колекторів називають «чорними».
«Білі» або ж «сутяжники» працюють виключно в рамках закону, хоча дуже часто беруть на озброєння «темні» методи. Подання до суду – це вже крайні випадки. Як кажуть, краще поганий мир, ніж добра війна. Адже суди завжди перевантажені, їх засідання постійно переносяться, а процеси затягуються надовго. Тому досудове повернення боргів є більш ефективним.
Кредитна позика: реверс чи аверс
«Що стосується законодавчого регулювання діяльності колекторських фірм, то відповідного спеціального законодавчого акту в Україні немає. Тому часто колекторська робота перебуває на межі закону, – каже начальник відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Юрій Троценко. – По-перше, це сегмент фінансово-банківської діяльності, тому він має ліцензуватися. По-друге, є також проблема, пов’язана з тим, що колекторська фірма або особа отримують доступ до інформації персонального характеру про особу».
Юрій Володимирович говорить, що приватні дані можна збирати, отримувати і розпоряджатися лише тим установам, які передбачені законом.
«Колектори не мають права «відвідувати» вас без дозволу, вимагати пояснення, дзвонити на роботу чи родичам. Такі дії можуть вчиняти тільки працівники виконавчої служби – після відповідного рішення суду входити у житло, описувати і вилучати майно, застосовувати примус, накладати стягнення», – продовжує Юрій Троценко. В Україні працівники виконавчої служби прирівняні до працівників МВС, тому за перешкоджання виконання службових обов’язків є кримінальна відповідальність. В той же час колектори повинні діяти тільки шляхом переконання – спонукати громадянина сплатити кредит, а всі інші «методи впливу» є незаконними.
«Для оцінювання описаного майна призначається незалежний експерт, який визначає вартість цього пожитку. Потім воно передається на реалізацію тим структурам, які виграли тендер на реалізацію. Якщо за перший раз не продали, майно уцінюється на 30%, другий раз – на 50%», – каже Юрій Володимирович.
«Обсяг взаємостосунків зазначений в кредитній угоді, яку підписують банківські установи з позичальником. Але більшість людей не надають цій інформації великого значення і читають тільки, які проценти, чи є комісія при знятті… А на те, що написано дрібним шрифтом, навіть не звертають уваги. Звичайно, передавати і поширювати інформацію про людину не можна, але якщо позичальник дав на це згоду своїм підписом, тоді колекторська фірма стає правонаступником банку», – продовжує юрист.
Зростання вартості комунальних послуг, а також можливе нарахування пені за несвоєчасну оплату привернуло увагу колекторських фірм до підприємств ЖКГ. До такої практики вдалось і комунальне підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго», з боржниками якого протягом трьох весняних місяців працювала київська колекторська компанія «Фактор». Завдяки цій співпраці комунальникам вдалось повернути майже 250 тис. грн. боргу. Такий результат не зрівняти з судовими рішеннями.
«Судова тяганина з комунальними боржниками – справи майже традиційні. За комунальні борги навіть можна втратити квартиру. Правда, сума боргу повинна становити не менше ніж 10 неоподаткованих мінімумів громадян. І якщо боржник не має іншого рухомого майна, – каже Юрій Троценко. – Але парадокс в тому, що боржниками є не бідні люди, а переважно заможні і шановані громадяни, які мають по кілька авто і квартир, а за комунальні послуги платити не хочуть».
Антиколектори поспішають на допомогу
У народі кажуть: «Немає такої отрути, щоб на неї не знайшлась протиотрута». На захист неплатоспроможних клієнтів від нахабних дій колекторів з’являються антиколекторські компанії.
За словами керівника антиколекторської компанії «Ваша надія» Федора Олексюка, в Україні діють понад 50 колекторських агентств. Приблизно десять більш-менш солідних і всеукраїнського статусу, які працюють на підставі Морального кодексу колектора. Замість того, щоб банк самостійно займався поверненням боргів, ці повноваження делегують колекторській фірмі. Але більшість колекторів застосовують не зовсім законні методи. Шантаж, погрози, дзвінки родичам, на роботу, залякування судовими позовами, втратою майна тощо. На території Івано-Франківська працюють переважно представники великих київських фірм.
«Сьогодні гостро постала проблема врегулювання на державному рівні моральності стягнення боргів. Нині кожен шостий громадянин України є позичальником. А майже 70% кредитів є проблемними. Через відсутність правового врегулювання колектори часто працюють на межі закону. Адже ніде не вказано, які методи є допустимі, а які – незаконні», – каже Федір Юрійович.
«Перші колекторські агентства з’явились у США ще у 1975 році. В Америці є закон, який чітко встановлює межі обов’язків і прав як боржника, так і колектора. Україна у цьому відношенні поки що «дика». Низька правова свідомість українців та ігнорування цього процесу з боку держави тільки загострюють проблему», – каже пан Федір.
Проблемні кредити тепер стали товаром, яким банки «гендлюють» наліво і направо. Хоча законність таких угод знову викликає сумніви. Про банківську таємницю взагалі не йдеться.
«Антиколектори – це адвокати, юристи, психологи, які допомагають громадянам, що зіштовхнулися зі свавіллям колекторських організацій, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу», – каже Федір Олексюк. Звичайно, за відповідну плату.
Так чи інакше, а борг все-таки доведеться повернути. Та можна зробити це відразу, з найменшими втратами. А можна й після ганьби, зіпсованої репутації, скандалів у родині й перспективи втратити майно.
Мар’яна РИНДИЧ
P.S. 9 червня 2011 року Асоціація антиколекторів та правозахисників України «Ваша надія» та Асоціація колекторського бізнесу України підписують меморандум співпраці у сфері «Соціального факторингу», мета якого полягає в усуненні протиріч між позичальниками та комерційними банками. Адже 20% всіх кредитів у банках вже викуплені колекторськими компаніями.
|
