Влада у спідниці
Хто вони – найвпливовіші жінки Прикарпаття
ТО ВГОРУ, ТО ВНИЗ
На начальницьких посадах, у директорських кріслах, в рядах народних депутатів – жінки, хоча й у меншості, проте на рівних із чоловіцтвом відвойовують своє право називатися впливовими. На Прикарпатті вони завідують податками, керують бюджетом, воюють з міськими головами та вирішують, кому і як часто крутитися «в телевізорі». Про сильних представниць слабкої статі – читайте далі у «ЗК».
Ольга Сікора, народний депутат України від партії «Батьківщина»
До свого обрання у Верховну Раду, де Ольга Сікора, власне, і зажила нинішньої впливовості, депутат успішно займалася розвитком власного бізнесу – триповерхового готелю-ресторану «Асторія» у центрі рідного міста Калуша, паралельно очолювала калуську парторганізацію «Батьківщини». Двічі Ольга Мирославівна ставала депутатом місцевої райради, весь час грізно виступаючи проти діючої у Калуші місцевої влади. У протистоянні із затятим опонентом - міським головою райцентру Ігорем Насаликом – політикеса активно залучала підмогу «четвертої влади», заснувавши й очоливши у 2010 році власну телерадіокомпанію «Шанс» та газету «Західний вісник». На парламентських виборах у грудні 2012 року Ольга Сікора з великим відривом у голосах перемогла свого головного суперника на калуському мажоритарному окрузі – «ударівського» кандидата Олега Нижника і поповнила ряди народних депутатів.
Отриманий парламентський мандат виніс Ольгу Сікору із провінційного Калуша на новий політичний рівень – всеукраїнський. І хоча перше, чим у новому статусі привернула увагу ЗМІ Ольга Мирославівна, було продовження протистояння з давніми політичними конкурентами, дуже скоро депутат переключилася на істотніші питання. Стала активним лобістом ключових проблем свого округу – екологічних, чим в очах виборців здобула солідні політичні очки. Будучи членом парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування, депутат навіть організувала виїзд колег по комітету на Калущину, у Домбровський кар’єр. Після чого рішенням Кабміну було виділено 6 мільйонів гривень на моніторинг тамтешньої екологічної ситуації.
У Верховній Раді, серед іншого, Ольга Сікора проявила себе як дисциплінований партієць. Завжди розділяла й підтримувала позицію партії, за що отримувала тією ж монетою. Тож єдина політична приналежність з діючим головою Івано-Франківської ОДА Андрієм Троценком, безперечно, зміцнила політичні впливи Ольги Сікори на Прикарпатті. Чи вдасться депутату зберегти їх після перевиборів до парламенту, за проведення яких Ольга Мирославівна активно виступає разом з іншими членами фракції «Батьківщина» у ВР, покаже час. А поки вона залишається найавторитетнішою жінкою-політиком Прикарпаття.
Ірина Столярик, в.о. начальника Головного управління Міндоходів в області
На посаді Ірина Столярик – не цілих півроку, сама родом з Львівщини. Кар’єру держслужбовця розпочала у фінорганах Тернопільщини, дійшла по управлінських щаблях до заступника тамтешнього обласного ДПА. На Прикарпатті Ірина Столярик працює останніх чотири роки. У 2010 році з крісла заступника обласного КРУ перебралася у начальницьке, очоливши Івано-Франківську об’єднану державну фінінспекцію. В квітні цього року заступила на посаду в.о. начальника одного з ключових відомств області – ГУ Міндоходів, цим, власне, і обумовлена її сьогоднішня впливовість.
В країні, де податкова інспекція виконує для бізнесменів роль мало не «вершителя доль», подружитися із управлінням Міндоходів (а отже, в першу чергу, з його очільником) мріють великі і малі підприємці. Посадовці не останніх рангів плекають надію на злагоджену співпрацю – від наповнення податками державної та місцевої казни при соціальних обіцянках уряду залежить стійкість не одного владного крісла. Не кажучи вже про впливи різних політсил, в яких уже, що називається, замилилося око на свіжу фігуру зі сторони…
Тим не менше, поки що Ірина Столярик безпартійна, відкрито не заангажована на жодну політичну силу посадовиця. І як би там не було, а підлеглі про нового керівника говорять одне: у ввірене відомство Ірина Михайлівна, судячи з усього, прийшла всерйоз і надовго. Своєму керівництву і громадськості головний податківець уже пообіцяла додатково наповнити бюджет «резервами тіньової економіки» та «перевірки великих підприємств зі значними доходами».
Галина Карп, директор департаменту фінансів Івано-Франківської ОДА
Віра Смачило, начальник обласного управління Державної казначейської служби
Два відомства зрослися у своїй діяльності організмами, мов сіамські близнюки. Тож і їхні очільниці розділяють єдину сходину впливовості. Спільними зусиллями вони вирішують, як у непростих економічних умовах рівномірно розкраяти «пиріг» місцевого бюджету, аби і «вівці» були ситі, і «вовки» більш-менш задоволені. Місія непроста, як, зрештою, і жінки, котрим її довірили.
Галина Карп у сфері держфінансів з 2001 року. Працювала на посаді першого заступника начальника фінансового управління, через рік очолила головне фінансове управління. У 2006-му, на запрошення тодішнього міністра фінансів Миколи Азарова, переїхала на роботу до Києва, на посаду директора Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України. Того ж року зробила крен у політику, ставши депутатом Івано-Франківської облради від БЮТ.
Бажання продовжити депутатство на місцевих виборах у 2010 році вилилося для Галини Карп у невеликий скандал, коли політичні опоненти (сама Карп балотувалася від Народної партії) звинуватили тодішню директрису столичного Департаменту місцевих бюджетів у погрозах залишити Прикарпаття без бюджету, якщо вона не стане депутатом. Втім, хоч в облраду Галина Василівна вдруге так і не потрапила, жінка повернулася на Івано-Франківщину у статусі директора регіонального фінансового департаменту. Зберігши при цьому певні впливи та зв’язки у центральному міністерстві.
На відміну від колеги, начальниця обласного УДКС Віра Смачило жодної офіційно-політичної приналежності не має. Та й загалом жінка непублічна. Так би мовити, чистий профі. Ще із середини 90-х працювала начальником у міському казначейському управлінні, у 2010-му очолила обласне відомство.
Останні кілька років на посаді Вірі Смачило довелося нелегко. Пікети, блокування, візити розгніваних бюджетників та інші дійства вона не раз спостерігала під вікнами ввіреної їй установи. Втім, «облогу» витримала і продовжує обіймати одну із ключових посад області.
Ярослава Ульванська, депутат обласної ради, начальник управління соціальної політики ОДА
У своєму нинішньому статусі – заступника начальника департаменту соціальної політики ОДА, начальник управління праці – наступного року жінка відсвяткує ювілей – 20 років на посаді. За цей час Ярослава Ульванська «з’їла собаку» не лише у профільній галузі, а й вивчила усі тонкощі та нюанси місцевого політикуму. Депутат усіх шести скликань обласної ради просто не може їх не знати.
У політиці Ярослава Степанівна, як вона сама зізналась в одному з інтерв’ю, не вміє програвати «та й Бог від цього милував». Свого часу саме по лінії партії УНП, екс-членом якої була жінка, вона побила глеки з міським головою Івано-Франківська Віктором Анушкевичусом. Пізніше посварилася з іншим політичним важковаговиком – директором ТзОВ «Скорзонера», а нині народним депутатом України Олександром Шевченком, прямо на сесії облради запідозривши колегу в намаганні довести до банкрутства орендований його фірмою міський аеропорт.
Ольга Бабій, депутат обласної ради, директор ОТБ «Галичина»
У різні роки своєї діяльності Ольга Михайлівна бувала і на вищих щаблях. Адже активний вплив на політику області вона почала чинити ще на зорі незалежності України. Причому робила це незалежно від того, які кольори домінували на політичних стягах Прикарпаття.
Нині власниця двох орденів Княгині Ольги та ордену «За заслуги» III ступеня залишається публічним політиком у статусі депутата обласної ради від партії «Наша Україна» та людиною, яка значною мірою формує інформаційний простір Прикарпаття на посаді багаторічного директора ОТБ «Галичина». Незважаючи на неодноразові спроби посунути незамінну політикесу із займаної посади.
ТОП-5
1. Ольга Сікора
2. Ірина Столярик
3. Галина Карп та Віра Смачило
4. Ярослава Ульванська
5. Ольга Бабій
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
|