Куди йдуть ціни?
Коли наприкінці січня долар на міжбанку потроху пішов угору, нікому й на гадку не спадало, на які висоти він забереться. Вже у лютому «зелений» ривком перемахнув позначку історичного максимуму по відношенню до гривні – 11,80, що не могло не позначитися на ринках, внісши свої корективи у цінники на товари і послуги. І хоч нині гарячкова лихоманка валютного курсу вгамувалася, у медіапросторах стали гуляти чутки про неминучий злет цін. Причому, як запевняють особливо запопадливі «глоби», практично на все. Дровець у вогонь підкидає і досі нестабільна політична ситуація.
То що ж усе-таки відбувається з цінами? І чи готує нам день прийдешній полегшення гаманців і щоденних меню?
Першим «кусається» імпорт
«Курс долара вплинув в першу чергу на імпорт», – розповідає керуючий івано-франківського ТЦ «Арсен» Андрій Глинянчук, маючи на увазі ріст закупівельних цін на продукцію. За його словами, після стрибків доларового курсу моментально підвищилася вартість саме завізних товарів з високою оборотністю, запаси яких обмежені на складах, – фруктів та овочів.
«Тільки Нацбанк відпустив курс долара, як закупівельні ціни на цю групу товарів почали підніматися і зросли майже втричі», – констатує Андрій Глинянчук.
«Потрійні» ціни на привізну плодово-овочеву екзотику тримаються на прилавках і сьогодні. Ціни ж на інші, традиційно дорогі взимку, овочі – огірки та помідори – минулого місяця теж підскочили на 10-15% і повертатися «на круги своя» не поспішають. Копійчане зростання – 10-20 коп. (очевидно, за рахунок подорожчання пального) – торкнулося м’ясної і молочної продукції окремих торгових марок немісцевих виробників та деяких інших продовольчих товарів далеко не першої необхідності. Як-от чипси, попит на які останнім часом помітно знизився.
В цілому, за словами комерсантів, на більшість вітчизняної харчопродукції доларові коливання у січні-лютому не вплинули. Єдиний прикрий виняток – цукор. Солодкий продукт від початку революції піднявся в роздрібній ціні в середньому на 10%, а 19-20 лютого – у дні найгострішого вуличного протистояння у столиці – ще майже на 5%. Звідси, приблизно на стільки ж здорожчали і останні зимові партії солодощів практично всіх українських торгових марок.
«Якихось економічних складових для подорожчання цукру немає, – впевнений Андрій Глинянчук. – Врожай зібраний, тому ціна мала б залишатися стабільною. Єдина причина – ажіотажний попит».
За словами керуючого магазином, в «Арсені» впродовж 19-20 лютого «вал» покупців повністю спустошив магазинні полиці з борошном, бакалією, цукром та іншими товарами тривалого зберігання. Оборот був шалений – 300-400%. Ну як тут не «ловити момент»?
У всьому винен ажіотаж
Загалом, за недовгий час цукор-пісок подорожчав на кілька гривень. За даними моніторингу цін на продукти харчування, проведеного міським управлінням торгівлі, його середня лютнева ціна становила 7,39 грн. У березні цукрова «планка» продовжила зростати із завидною стабільністю – за даними цінового моніторингу, станом на 3 березня вона збільшилася ще на 70 коп. «Підтягуватися» до цукру за динамікою дорожчання з приходом весни почали і декотрі крупи, зокрема гречка, олія. Середні ціни на них на івано-франківських прилавках також виросли майже на гривню порівняно з лютим. Незмінними, за даними моніторингу управління торгівлі, лишилися ціни на «молочку» та хліб. Хоча сировина для останнього – борошно – і собі встигло подорожчати на 10 копійок.
Експерти нарікають: у невиправданому «накручуванні» цін, окрім охочих нагріти руки спекулянтів, частково винні і самі споживачі, що, піддавшись паніці, помчали до найближчого супермаркету поповнювати домашній «НЗ». Мовляв, працюють закони попиту і пропозиції: зростає попит, пропозиція лишається тою ж, тому автоматично зростає ціна. Але так покупці просто допомагають метикуватим підприємцям заробити на них зайву копійку. Достеменно «зайву» — бо далеко не всі запаси підлягають багатомісячному зберіганню, чимало з купленого незабаром доведеться викидати.
«Економічних передумов для різкого цінового зростання на продукцію зараз немає, як і для можливого продуктового дефіциту, – запевняє начальник управління економічного та інтеграційного розвитку міста Богдан Білик. – На нашу харчопереробну промисловість зараз можуть лягати додаткові затрати тільки за рахунок подорожчання енергоносіїв – бензину, дизпалива. Усі інші чинники, в тому числі відношення гривні до долара, реально можуть відобразитися на цінах не раніше другого річного кварталу, тобто у квітні-травні».
Гадане здорожчання найбільше торкнеться не провіанту, прогнозує Богдан Білик, а побутової техніки та обладнання – на 40% (за умови, що долар не перевищуватиме позначку 10 грн.). Прогнозований ріст вартості продовольства – лише 10%. У групі ризику, у першу чергу, знову ж таки цукор, масло, олія – продукція, яка не виробляється у місті. Серед овочів – картопля та цибуля, які минулого року не дуже щедро вродили.
«Хліб, я думаю, залишиться на тому ж ціновому рівні, – вважає посадовець. – Невеличкі коливання до 2-3% можливі тільки за рахунок подорожчання палива».
На черзі – «комуналка» і проїзд?
Кишені українців спустошуватимуть не лише ціни на продовольство. Намітилася ще одна тривожна тенденція: зростання цін в одній сфері неодмінно створить кола, які розбіжаться по воді, і громадяни небезпідставно побоюються, що такими «взятими» рубежами можуть стати ціна на транспорт, комунальні послуги тощо.
«Оскільки подорожчав критичний імпорт – бензин, дизпаливо, в перспективі – газ, то на скільки подорожчають інші товари чи послуги, залежить від частки в їхній собівартості оцього критичного імпорту, – вважає кандидат економічних наук Євген Ревтюк. – Тобто, цілком можна очікувати, що нинішнє зростання цін на бензин викличе бажання «маршрутників» підвищити тарифи на проїзд. Подорожчання газу, своєю чергою, також «потягне» за собою інші послуги».
Начальник управління економічного та інтеграційного розвитку МВК Богдан Білик можливе здорожчання проїзду у міських маршрутних таксі підтвердив. Мовляв, питання, очевидно, підніматися буде. Зате проїзд у комунальних видах транспорту залишиться на тому ж рівні.
А от за тарифами, які регулюються рішеннями уряду, прогнозовано, скоро доведеться платити по-новому. Адже їхнє підвищення – одна з умов надання кредиту МВФ, які Кабмін заповзявся виконати найближчим часом.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
|
