Sunday, 22.05.2022, 05:56
Вітаю Вас Guest | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  May 2013  »
SuMoTuWeThFrSa
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Total online: 1
Guests: 1
Users: 0
Головна » 2013 » May » 16 » СУСПІЛЬСТВО
11:28
СУСПІЛЬСТВО
Даєш Шенген!
Що принесе українцям лібералізація візового режиму з Європою?




Майже місяць тому Європарламент ратифікував новий спрощений візовий режим для України. Новації повинні вступити в силу з дня на день, а влітку, якщо все йтиме як слід, українці зможуть подорожувати на Захід уже за новою візовою системою. Вітчизняні політики й дипломати досі не можуть нарадітися: це, мовляв, крок до євроінтеграції, каталізатор розвитку України та прямісінька дорога до ЄС. А от пересічні громадяни надто тішитися не поспішають. У них виникає просте питання: «І що з того?»
Отож, кому і які саме полегшення принесе новий візовий режим з ЄС, про особливості отримання віз на Прикарпатті та про те, де у Європі українцям найбільше не раді – вивчав «Західний кур’єр».


Спрощені спрощення

Нагадаємо, угоду з Україною Європарламент ратифікував 18 квітня. Зважувалась на таке рішення Європа майже 10 років. Переговори між Україною та ЄС щодо спрощення візового режиму почалися ще у 2005 році. Тоді Україна односторонньо скасувала усі візи для громадян Євросоюзу. Ті, своєю чергою, крок назустріч зробили у червні 2007 року, підписавши базову угоду про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС. Документ набрав юридичної сили 1 січня 2008 року і продовжує діяти й сьогодні. Згідно із ним, перевагами в отриманні віз (а саме йдеться про усунення низки перепон у вигляді деяких документів, здешевлення візи порівняно зі стандартною ціною із 60 до 35 євро та ін.) нині користуються 14 категорій українців.  
За новими правилами отримання віз, що, як обіцяють зарубіжні та вітчизняні політики, вступить в силу всередині травня, вже 23 категорії наших співвітчизників зможуть отримати прості візи. Це в першу чергу депутати, журналісти та підприємці, які часто їздять до ЄС. У категорії «пільговиків» також родичі тих, хто живе в країнах Євросоюзу. Віза для них буде безкоштовною і на п'ять років. А от на рік дозвіл матимуть науковці, працівники культури, спортсмени, постійні учасники виставок та семінарів, зокрема школярі та студенти. А також ті, хто змушений лікуватися за кордоном. Власникам біометричних службових паспортів для в'їзду в ЄС візи не будуть потрібні. Туристів спрощення не стосується.
Також приїжджі з регіонів зможуть вимагати розгляд візового клопотання за скороченою процедурою, що дозволить економити на вимушеному проживанні в Києві або інших містах, де розташовані консульські установи європейських країн.

Плюси і мінуси

Отож, маємо від Євросоюзу цілу низку візових поблажок. Але чи починати українцям на радощах пакувати валізи, чи ще трохи почекати?
«Якщо проаналізувати цю нову систему, то там, крім для великої частини чиновників, в яких і так в принципі нема проблем з отриманням візи, якихось суттєвих плюсів я не бачу, – розмірковує директор Прикарпатської туристичної компанії Руслан Руско. –  Так, звичайно, збільшилась категорія людей, яким роблять довготермінові візи – більше 90 днів. Збільшилась категорія людей, які не платять за візи. Ще додалась категорія, яка може їздити без візи – власники дипломатичних чи службових біометричних паспортів. Але хто має можливість зробити такі документи? Чиновники».
Пересічні українці, на думку Руслана Руска, спрощення візового режиму відчують в меншій мірі. Але студентам, водіям-далекобійникам, журналістам, тим, хто має за кордоном родичів, словом, усім, хто закордонні вояжі здійснює часто, лібералізація відносин із Шенгеном мала б відчутно полегшити життя.
«І ще один великий плюс цієї угоди в тому, що у ній будуть встановлені чіткі терміни дії багаторазових віз – «на один рік», «на п'ять років» замість «до року» і «до п'яти років», – зазначає керівник турагенції. За його словами, це формулювання довгий час було причиною маніпуляцій з боку консульств.
Але, як відомо, плюсів без мінусів не буває. Тож і нова євроугода, окрім усіх вищезгаданих позитивних моментів на кшталт дороги в ЄС, для України небезпечна через можливу масову міграцію наших співвітчизників на Захід.
«Так, ця угода є першим серйозним, чітким сигналом, що Європа стає відкритішою для України, – вважає начальник головного управління з питань туризму та євроінтеграції ОДА  Віталій Семків. –  Тут треба переживати за інше. Чи не буде відтоку з України людей? А він вже спостерігається. Бачимо, що не так багато тих, хто поїхав за кордон, хоче повертатися назад. Як-то кажуть, риба шукає, де глибше, людина – де краще».
Саме цього і побоюються як українські, так і закордонні політики. Тим більше, що тенденція виїзду громадян України за кордон з кожним роком набирає обертів. За даними Державної служби статистики, у 2011 році тих, хто виїжджав до Польщі, було більше 5,1 млн., до Німеччини – 360 тисяч, Італії – 130 тисяч, Іспанії і Франції – по 69 тисяч. У 2012 році жоден з цих показників не зменшився, а, навпаки, зріс більш ніж на 15%: до Польщі – майже 6 млн., до Німеччини – 380 тисяч, Італії – 152 тисячі, Іспанії  – 93 тисячі, Франції –75 тисяч. Квитком в один кінець за останні кілька років, за неофіційними даними, віза стала загалом для 5 млн. українців.

У черзі до Європи

Іванофранківці тут задніх не пасуть і нині все завзятіше оббивають пороги єдиного у місті Візового центру – польського. Цьогоріч у Івано-Франківську справжній візовий «бум» – у чергах на подачу документів стоять не тижнями, а місяцями. Якщо минулого року, зайнявши у травні «візову» чергу, отримати «шенгенку» можна було у липні, то нині – не раніше серпня. А отримати польську візу на Прикарпатті досить легко, тому і бажаючих багато.
А от скільки доведеться витратити грошей – тут ціна коливається. Вартість візи, згідно із угодою з ЄС, складає 35 євро (консульський збір). Але на практиці до цієї суми треба додати ще 200 гривень за послуги Візового центру, 300 гривень на річну страховку (якщо їдете вперше за останній рік) та 20-40 гривень – на фотокартки. Отож маємо суму близько 900 гривень.
Це якщо усі документи збирати самостійно. А можна скористатися допомогою так званих  інфоцентрів, які за ваші гроші, зберуть для вас усю документацію, дадуть пораду та, більше того, допоможуть стати на чергу у Візовий центр. Установи працюють легко – клієнт лише приносить відповідні документи і гроші, далі у призначений час забирає у Візовому центрі свою «шенгенку». Звичайно, таке «сприяння» в отриманні віз – задоволення не дешеве. Підприємливі консультанти називають суми 200-250 євро за шенгенську візу на півроку. Якщо віднімемо від цієї цифри підраховану нами вище вартість візи, то вийде, що за свою допомогу у заповненні за вас анкети, клопоти з оформленням страховки і т.д. інфоцентри беруть немало – від тисячі до півтори гривень. Таких консультативних установ у місті близько двадцяти. І хоч у Візовому центрі їхню діяльність називають незаконною, мовляв, чистої води шахрайство, проте попитом вона користується. Саме з їхньою допомогою отримують «шенгенку» близько 50-60% іванофранківців.
До слова, за угодою від 18 квітня, гранична ціна шенген-візи – 30 євро, тобто на 5 євро менше, ніж сьогодні. І хоч загалом на вартість «шенгенки» цей пункт вплине не суттєво, все ж його теж не слід пропускати повз увагу.

«Ворота» в Шенген

Коли усі документи зібрані і подані у Візовий центр, отримати польську візу можна вже за тиждень-два. Дають поляки свою міждержавну «перепустку» майже всім охочим прикарпатцям. Коли ж ви уже тримаєте свою візу у руках – справа за вами. Можете здійснити заплановану подорож до Польщі і відразу повернутися додому, а можете вирушити далі на Захід. Адже, згідно з міжнародним законодавством,  маючи шенгенську візу, видану посольством Польщі, для поїздки з Польщі до Німеччини або Швейцарії не потрібно звертатися за візою в кожне з цих посольств. Маючи одну тільки польську шенген-візу, ви можете безперешкодно перетинати кордони всіх країн Шенгену.
Словом, Польща для українців часто-густо – це такі собі «ворота» в Шенген.
 «Плацдармом» для майбутніх закордонних вояжів може стати і звичайна шопінг-віза. До прикладу, оформивши спочатку польську візу «за покупками», потім без проблем можна отримати уже повноцінну «шенгенку» на рік. Тож більшість місцевих туристів і тих, хто планує влаштуватися за кордоном на роботу, починають свій шлях саме з Польщі, далі прориваються на Захід – Францію, Італію, Іспанію… Проте треба зазначити, що отримання візи в Україні не є гарантією того, що до запланованої країни ви таки потрапите. Тамтешні прикордонники можуть просто не пропустити вас, не пояснюючи причини. І хоч трапляється таке вкрай рідко, але все ж трапляється.

Де нам не раді?

Якщо ваша початкова ціль не Польща, а інша країна, то відкрити візу буде трохи важче. Для цього доведеться як мінімум покинути Прикарпаття, як максимум – Україну. Отже, у Львові, крім польської візи, можна оформити також «пропуск» до Чехії, Литви, Росії, Франції, Італії, Іспанії, Німеччини. За візами до Словаччини та Угорщини їхати доведеться в Ужгород, за румунськими – в Чернівці. «Шенгенку» до Греції можна отримати в Одесі, у  Великобританію – лише в Києві. А от, приміром, якщо вам забагнулося поїхати в Австралію,  відкривати візу треба аж у Москві – ця країна свого дипломатичного представництва в Україні не має.
Найважче українцям потрапити в гості до німців та угорців. У консульствах та візових центрах цих держав, крім пакету документів, прописаних в міжнародній угоді, від наших співвітчизників вимагають кіпи різних довідок з місця роботи, банку та інші, перекладені на мову відповідної країни. А це додаткові витрати. Але навіть якщо ви і зберете усю необхідну документацію, ризик того, що у візі вам відмовлять, – 80%.
Рідко відкривають українцям іспанські та чеські візи. Вірогідно, через велику кількість «наших» у цих державах.
 Також у візовому режимі тих країн, де українців приймають не надто хлібосольно, існує неписане правило: та держава, до якої відкрито візу, повинна бути першою візовою країною, яку відвідає подорожуючий. Інакше туди зась. До того ж на перетині кордону  у вас вимагатимуть показати документ-підтвердження на заброньований готель.  
Найлегше українцям отримати візу у Польщу та Словаччину. Туди вже з першого разу вам можуть відкрити візу і на 2 роки, з другого – на 5 років. Саме у ці країни прикарпатці найчастіше відкривають робочі та шенгенські візи.
Щодо туристичних віз, то їх відкрити не проблема, як правило, навіть у  найвибагливіших посольствах, бо грошовиті відпочивальники – бажані гості у всіх куточках світу.  Та й, власне, сам візовий режим чи його відсутність має значення лише для 20 відсотків потенційних туристів, каже директор Прикарпатської туристичної компанії Руслан Руско, адже людина лише приносить документи у турфірму, а потім, як правило, забирає їх уже разом із візою.
«Але якщо це країна, яка входить у Шенгенську угоду, то є певний контингент людей, що не можуть забезпечити подання довідок, які від них вимагають, тобто офіційне працевлаштування, фінансова гарантія, що видає банк. Тоді вони вибирають безвізові країни», – пояснює Руслан Руско.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ

ДО ТЕМИ:
Відпустка без візи – куди податися?
Щоб провести свою відпустку за кордоном, всупереч переконанню багатьох українців, віза зовсім не обов’язкова. Інша справа, що більшості тих країн, у які можна запросто потрапити без міжнародної «перепустки», немає у маршрутах навіть найзатятіших мандрівників. Але це лиш додасть вашій подорожі смаку пригоди.
Отже, зі 194 незалежних держав світу без візи українці можуть відвідати менше чверті. Відтак, «перепусток» для громадян України не вимагають десять країн колишнього СРСР: Азербайджан, Білорусія, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Узбекистан. В`їзд до всіх країн екс-СРСР, крім Росії та Білорусі, – за закордонним паспортом.
Також не потрібні візи, аби відвідати п’ять європейських країн: Албанію, Боснію і Герцеговину, Сербію, Чорногорію та Македонію (остання – до 15 березня 2014 року). А ось безвізовий в`їзд до Андорри можливий лише за наявності мінімум дворазової шенгенської візи.
Американці від громадян України не вимагають віз у п`яти країнах: Аргентині, Бразилії, Еквадорі, Парагваю і Перу. Безвізовий режим діє також з вісьмома країнами Північної Америки: Антигуа і Барбуда, Барбадос, Гаїті, Гватемала, Нікарагуа, Сальвадор, Ямайка та улюблений всіма Гондурас.
Без віз українці можуть відвідати і дев’ять країн Азії: Бруней, Ізраїль, Південну Корею, Північну Корею, Малайзію, Монголію, М`янму, Східний Тимор і Туреччину. А з країн Африки безвізовий режим для українців існує тільки у Свазіленді й Тунісі. Крім того, без віз українці можуть відвідати і п’ять країн Океанії: Самоа, Тонга, Тувалу, Федеративні Штати Мікронезії і Фіджі.
У 42 країнах світу українці можуть оформити візу при в`їзді на кордоні. Це Гренада, Домініка, Домініканська Республіка, Коста-Ріка, Сент-Вінсент і Гренадіни (Північна Америка); Бангладеш, Бутан, В`єтнам, Ємен, Іран, Йорданія, Камбоджа, Лаос, Ліван, Мальдіви, Непал, Сирія, Таїланд, Шрі-Ланка (Азія); Бенін, Буркіна-Фасо, Джібуті, Еритрея, Ефіопія, Єгипет, Замбія, Зімбабве, Кабо-Верде, Кенія, Коморські острови, Маврикій, Мадагаскар, Намібія, Сан-Томе і Прінсіпі, Сейшельські острови, Танзанія, Того, Уганда (Африка); Палау (Океанія) та Болівія (Південна Америка).
Для подорожей у всі інші країни світу оформляти візу треба заздалегідь.
Переглядів: 1086 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]