Не їсти все й одразу
Напередодні світлого свята Воскресіння Христового чи не найбільш актуальним залишається питання закінчення посту. Для вірних християн, котрі ревно дотримуються приписів Церкви, а ще самотужки вирішують «триматися на хлібі й воді» ця проблема і справді найбільш актуальна. Про неї заговорили водночас не тільки медики, але й духовенство. Кажуть, треба вміти координувати свій організм і підтримувати природний баланс так, щоби на Великдень разом з усіма славити воскресіння Христа, а не потрапити одразу після великоднього столу на лікарняне ліжко. На жаль, таких випадків трапляється чимало. Саме тому й медики наперед застерігають про можливі ускладнення.
До свята Великодня залишилось всього декілька днів. Цей останній страсний тиждень набожні християни намагаються провести у найбільшій стриманості. І чомусь ця стриманість стосується саме споживання їжі. Так чи інакше, це викликає своєрідний стрес для організму. Повна відмова від їжі взагалі протипоказана, запевняють медики.
Зрештою, не хлібом єдиним, як кажуть у народі. В нас є прекрасна традиція на Великдень виводити гаївки. То чому ж не встати з-за святкового столу і не порадіти Христовому Воскресінню трохи в інший спосіб, аніж тільки наїдками. Попри те, що страв на Великдень є чимало, це ще не означає, що всі вони мають бути спожиті в один день.
Завідувач терапевтичного відділення ЦМКЛ, міський позаштатний терапевт Зіновія Зозуляк переконує, що галицькі традиції святкування Великодня деколи стають причиною госпіталізації внаслідок переїдання. Пані Зіновія відзначає, що з настанням свят значна частина людей не дотримується поступового виходу із посту. Як правило, одразу після святкового столу такі люди потрапляють у лікувальні заклади.
«Із посту потрібно виходити поступово. Це має бути роздільне харчування – варена їжа, сира, не вживати зразу важких жарених страв, котрі піддаються важкому травленню. Дробне харчування – п’ять-сім разів на день. Багато людей потерпають від патології шлунково-кишкового тракту. А тому надмірне вживання важкої їжі може спровокувати хронічний панкреатит, холецистит», – наголошує терапевт.
Алкогольні напої рекомендують вживати помірно. 10-20 грам етанолу, тобто 45 грам доброї горілки, коньяку чи віскі можуть позитивно впливати на стан організму людини.
Тим, у кого проблеми із підшлунковою, медики рекомендують вживати ферментні препарати для покращення травлення. За піст організм виснажився, тому треба вживати якомога більше фруктів.
«На жаль, дехто вдається до фанатизму під час посту, внаслідок чого виникає імунологічний шок, а це стає причиною зростання вірусних захворювань, бронхітів», – каже Зіновія Зозуляк.
Утримання від їжі неабияк впливає і на серцево-судинну систему людини. Тому лікарі наполегливо рекомендують розумно підходити до питань посту і святкування Великодня. Помірна їжа невеликими порціями не стане явною причиною потрапляння на лікарняне ліжко одразу після великоднього столу. Тим більше, як наголошують медики, люди, котрих турбують серцево-судинні захворювання, повинні дотримуватися дієти впродовж усього життя, а не тільки під час посту. Сорокаденне утримування себе від наїдків медики називають стресом для організму.
«Ми забуваємо про те, що піст – це не сорокаденна дієта. Це період очищення не тільки фізичного, але й духовного. У цей період варто дотримуватись заповідей щодо харчування, а також не гніватись, не дратуватись і не засуджувати. А вже яку їжу вживати під час посту – зовсім не основне», – каже завідувач відділу судинної неврології, позаштатний міський невролог Ірина Кобець.
Людина повинна підходити до проблеми посту психологічно підготовленою. Це не повинно бути для неї дратівливим стресом. З розумінням того, що вона хоче добитися очищення. Зрештою, тут медичні працівники цілком підтримують представників духовенства, що для людини важливим елементом посту є саме духовне очищення. Тому зараз доволі часто можна чути такий вислів, котрого, до речі, дотримуються і священики: «Піст не до рота, а з рота».
Людина повинна завжди прислуховуватися до свого організму і вживати продукти, корисні для здоров’я: їжу рослинного походження, якомога більше фруктів, клітковини, каші.
«На Великдень спрацьовує психологія людини, коли вона хоче надолужити те, що втратила. А це і переїдання, і вживання алкоголю. На фоні того, що організм відвик від цього протягом сорокаденного посту, це своєрідний стрес для організму. Якщо людина виходить з посту і накидається на все, що бачить, та вживає алкогольні напої, до нічого доброго це не призводить», – застерігає Ірина Кобець.
Лікар наголошує, що, на жаль, є й така категорія людей, котрі сорокаденне утримання від їжі сприймають, як можливість скинути зайві кілограми. Але, на переконання лікаря, підхід до посту як до дієти не є виправданим. Адже це не засіб для схуднення і самоствердження таким чином.
Якщо вже ви вирішили економити на споживанні продуктів, то можна до цього питання також підійти розумно. Різницю коштів, які людина економить на їжі під час посту, лікарі радять віддавати як милостиню.
Зрозуміти істинну суть посту закликає мешканців міста і капелан лікарні отець Роман Терлецький: «Піст не для того, щоб відмовлятися або неправильно відноситися до їжі. Навпаки, піст нагадує, чим є їжа насправді. Ми забули, що споживання їжі має бути святом, тим, що гуртує наші родини разом, за одним столом. Сьогодні споживання їжі перетворилося на фаст-фуд, звичайне наповнення шлунку. Навіть на весілля, чи на якісь бенкети ми йдемо, щоб наповнити свій шлунок. А насправді маємо просто радіти тому, що зібралися разом. Тому піст має нагадати нам, чим є їжа насправді, що це – дар від Бога», – каже отець Роман.
Він наголошує також, що піст – це тільки один з елементів духовного життя, важливими є ще й молитва і милостиня. Якщо вирвати піст з цього контексту, ніякої зміни не відбувається. Коли людина наближається до Бога через молитву, а через милостиню наближається до ближнього, піст для неї дійсно отримує значення.
Володимир БОДАК
|
