Багаті поділяться з бідними,
або Чи потрібен Україні податок на багатство?..
Уже з першого січня 2013 року чиновники планують внести до Податкового кодексу революційні корективи. А саме: замість податку на нерухомість влада збирається запровадити «податок на майно, відмінне від земельної ділянки», більше відомий у народі як «податок на розкіш».
Міжнародний валютний фонд підтримав Кабмін у його бажанні ввести податок на багатство. Це, мовляв, неабияк допоможе залатати «дірки» у бюджеті. За оцінками ДПС України, від нового податку по країні очікується додаткове надходження коштів від 800 млн. до 1 млрд. грн.
Бідніші українці владним нововведенням зраділи, мовляв, хоч один податок буде «для народу». Та і самі вітчизняні багатії не проти «царського» податку, і, кажуть, готові сплачувати його хоч від завтра. А більшість з них – безпосередньо нардепи – і будуть вирішувати остаточну долю податку.
Але у «розкішному» законопроекті є таки кілька тонких нюансів. Про них, а також про те, як, за прогнозами, «ударить» новий податок по гаманцях прикарпатських багатіїв, читайте у дослідженні «ЗК».
Невипадкова випадковість
Про податок на розкіш у Верховній Раді говорили вже давно. Спочатку мова йшла про те, аби вищезгаданий податок на багатство впровадити з 1 січня 2012 року. Але з тих чи інших причин (невпорядковані бази даних, відсутність техніки) введення податку перенесли спочатку на 1 липня поточного року, а згодом і на 1 січня наступного.
В результаті, обіцянки і добрі наміри вищого керівництва щодо «запуску» податкових реформ начебто і випадково, але все ж співпали з виборами до парламенту, і сьогодні чиновники дають слово: хоч би там що ввести податок вже з наступного року.
Серед нардепів ідея запровадження «розкішного» податку викликала справжній бум, і на розгляд Верховної Ради надійшло відразу чотири тематичні законопроекти, авторами яких є нардепи від «Батьківщини» Юрій Ганущак (законопроект №10558-1) та Андрій Павловський (№10558-2), комуністи на чолі з Петром Симоненком (№10197) та Кабінет Міністрів (№10558).
Саме кабмінівський законопроект в уряді визнали найбільш прийнятним та взяли за основу.
Що ж оподатковуватиметься?
Згідно із законопроектом, податок на розкіш буде двох видів: щорічний – за нерухоме майно та одноразовий – за рухоме.
Об’єктами оподаткування щорічного податку будуть квартири, загальна площа яких перевищує 200 кв. метрів, дачі та котеджі площею понад 500 кв. метрів, а також об'єкти житлової нерухомості у власності одного платника податків сумарною площею більше 600 кв. метрів. За всю цю елітну нерухомість новим законопроектом передбачається сплата податку один раз на рік в розмірі 2% мінімальної зарплати за 1 кв. м. площі житлого об’єкта (нині – близько 20 грн.). Тобто, за квартиру площею 200 квадратів мінімальна сума сплати податку буде 4400 гривень, а за дачний будиночок 500 квадратів – близько 10 тисяч гривень.
Одноразовим податком обкладуться легкові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна понад 3990 куб. сантиметрів, мотоцикли з об’ємом циліндрів двигуна понад 995 куб. сантиметрів, судна зі стаціонарним або підвісним двигуном потужністю понад 75 кВт, літаки і вертольоти. Власники такого добра сплачуватимуть 40% податку від вартості куплених в Україні або ввезених в країну товарів.
Навіть вироби з хутра вартістю понад 40 мінімальних заробітних плат (приблизно 40 тисяч гривень), предмети мистецтва та антикваріат, годинники, вироби з дорогоцінних металів та навіть мобільні телефони за ціною понад 50 мінімальних українських зарплат згадали далекоглядні кабмінівці у своєму «шедеврі». За все вищезгадане рухоме майно його власники сплачуватимуть 10% від їх вартості на момент покупки або ввезення на митну територію України цих товарів.
Квартирне питання
Про своє бачення новоспеченого податку кореспонденту «ЗК» розповів начальник відділу оподаткування фізичних осіб ДПС Івано-Франківської області Петро Кулик.
За його словами, в діючому законодавстві існує поняття так званої «пільги».
«Пільга дає право, наприклад, власнику квартири площею 130 квадратних метрів платити лише за десять «зайвих» квадратів, – розповідає податківець. – А от новий податок на розкіш такої можливості не передбачає. Тобто, в когось квартира може бути площею 199 м2, і він не платитиме нічого, а в іншої особи – 201 м2, і вона оподатковуватиметься на чотири тисячі гривень».
Вживана яхта – не розкіш
Якщо нерухоме майно буде оподатковуватися один раз на рік, то за рухоме справлятиметься лише одноразовий податок при покупці та при імпорті.
Щодо автомобілів, то, за словами начальника відділу оподаткування фізичних осіб Петра Кулика, викликає запитання принцип їх оподаткування за ставкою 40% залежно від об’єму двигуна, адже є чимало дорогих і престижних автомобілів з кубатурою менше, ніж чотири тисячі см3, однак відповідно до згаданого законопроекту оподатковуватись вони не будуть. Тому, на його думку, доцільно оподатковувати транспортні засоби, виходячи з їх вартості.
Також, згідно із законопроектом Кабміну, оподатковуватися не будуть вживані транспортні засоби. «А що мається на увазі під «вживаним» автомобілем? Хтось може, приміром, «покататися» на придбаній машині кілька днів закордоном і в Україну її привозити уже як бувшу у використанні», – каже Петро Кулик.
Не оподатковуватимуться і дорогі раритетні моделі авто. Не будуть платити 40-процентний податок також власники старих яхт, гідроциклів, літаків і вертольотів. Що ж, виходить вживана яхта – зовсім не розкіш, а засіб пересування.
Також українські економісти прогнозують ще один можливий негативний наслідок від нового податку – він зробить вигідним ввезення в Україну вживаних автомобілів навіть з урахуванням високої ставки акцизу.
Замість 40% – 20%
Та й сама ставка оподаткування транспортних засобів у розмірі 40% є необґрунтовано високою, – підкреслює Петро Кулик, – вона призведе не тільки до суттєвого збільшення вартості автомобілів та зменшення обсягів їх продажу в Україні, а й частішого використання схем ухилення від оподаткування.
«Тому я вважаю, що у цьому випадку ставку потрібно зменшити принаймні до 20%, – запевняє начальник відділу оподаткування фізичних осіб. – При цьому ставку податку на придбання та ввезення іншого рухомого майна (дорогоцінних виробів, дорогих годинників, мобільних телефонів, зброї, хутра, предметів мистецтва та антикваріату) потрібно підвищити до 20%».
Контролювати вищезгадане «дрібне» рухоме майно буде досить важко, каже Петро Кулик, тому що в державі не ведеться їх чіткого обліку чи реєстру, отож це може вилитись у суттєву, проте все ж вирішувану проблему.
Слово мільйонеру
Що ж думають про податок на розкіш самі заможні прикарпатці? «ЗК» поцікавився у Володимира Шкварилюка, голови партійного осередку «Фронт змін» в нашій області. Цьогоріч «фронтовик» задекларував майже 2 мільйони гривень сукупного доходу і таким чином офіційно вписався до числа прикарпатських мільйонерів. Але своїми статками, згідно з законопроектом, пан Шкварилюк до розкоші все одно не «дотягує».
«На мою думку, це влада в безвиході шукає шляхи до наповнення бюджету, – вважає пан Володимир. – Ну і вибори – це ще одна передумова. А взагалі, я хотів би, щоб людям для початку пояснили, що ж таке той податок на розкіш? Бо ж якщо комусь на вулиці сказати, мовляв, приймається такий от закон, то, звичайно, людина скаже: «дуже добре». Хоча вона й поняття не матиме, що воно таке. Особисто я зі своїми двома автомобілями та будинком на 240 квадратів під цей податок не підпадаю, що і є по своїй суті абсурдом».
Якщо ж у майбутньому голова обласного «Фронту змін» все-таки підпаде під якусь категорію для сплати податку, то «розкошелитися» він готовий, запевняє мільйонер.
Те – не розкіш, і те – не розкіш…
Що ж, таки не все передбачили (чи може й не хотіли передбачити) далекоглядні творці податку на багатство. Те – не розкіш, і те – не розкіш…
Але найбільше кваліфіковане «податкове око» привертає підозріла плутанина із оподаткуванням фізичних та юридичних осіб. Згідно із законопроектом Кабміну, юридичні особи платитимуть лише щорічний податок на нерухомість, а от за транспорт чи інше рухоме майно податок справлятиметься тільки з фізичних осіб. Отож, враховуючи те, що у кожного нардепа чи то чиновника є своя фірма, ухилитися від такого податку для них буде дуже легко – просто придбавати рухоме майно від імені свого підприємства.
А от оподаткування житлової нерухомості для юридичних осіб, загальна площа якої перевищує 500 кв. м., або два та більше об’єкти такої нерухомості, якщо їх загальна площа перевищує 600 кв. метрів, призведе до оподаткування господарських будівель, які є у власності значної кількості селян, які далеко не завжди є заможними. А це вже суперечить самій суті податку на розкіш.
Чому ж податок на розкіш не буде справлятися із земельних ділянок, теж незрозуміло, і водночас, очевидно, із врахуванням того, що землеволодіння вітчизняних нардепів подекуди нагадують справжні царські «безкраї простори» з народних казок.
Щоб від податку була користь…
Отож, аби податок на розкіш не залишився лише красивою назвою на устах чиновників, він потребує суттєвих поправок.
Але все одно, кажуть податківці, на прийняття податку на розкіш чекають з нетерпінням: «Для нас сьогодні важливо, щоб цей закон був прийнятий, а тоді до нього можна буде вносити поправки, удосконалювати його механізм. Головне, щоб справді все це не виявилося лише передвиборчими обіцянками», – каже начальник відділу оподаткування фізичних осіб ДПС в області Петро Кулик.
А відносно того, що податок на розкіш в Україні вводять надто швидко, то Петро Кулик вважає, що його треба було б запровадити уже давно: «Всі знають, що в Украні є дуже велика межа між малозабезпеченими людьми та багачами. Так не може бути. Багаті повинні трохи «поділитися» з іншими».
А от прикарпатський мільйонер Володимир Шкварилюк, своєю чергою, налаштований більш радикально за податківців. На його думку, столичним багачам з народом треба не просто «ділитися»: «Я вважаю, що з отих веселих жінок з телевізора, які світяться золотом, як ялинки на Новий рік, треба просто знімати дорогі сережки й продавати на аукціоні. А гроші – в бюджет. Оце буде податок!».
Що ж, не надто гуманно, зате, мабуть, дієво. А щодо податку на розкіш, то українцям залишається сподіватися, що після виборів депутати таки не передумають оподатковувати себе і своїх друзів, і вже з наступного року простим громадянам дихатиметься вільніше…
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
ДО ТЕМИ
Хто ж із наших з вами земляків є потенційними платниками податку на розкіш?
Згідно з поданими у ДПС деклараціями, найбагатшим, наприклад, серед кандидатів у нардепи на Прикарпатті є Юрій Дерев’янко. Його статки складають 63 694 904 грн. Кандидатом задекларовано один житловий будинок площею 637,9 м2, п’ять квартир загальною площею приблизно 420 м2, дві дачні хатини (209,2 м2 та 236 м2). Тобто, за нашими підрахунками, на рік Юрій Дерев’янко муситиме сплатити до бюджету 350 тисяч гривень податку. Також кандидатом в нардепи задекларовано 7 легкових автомобілів, але, згідно з законом, податок на розкіш на рухоме майно справлятиметься лише при покупці та при імпорті, тож «автопарк» пана Дерев’янка не оподатковуватиметься жодним чином.
Микола Круць, згідно з декларацією, має у власності два житлових будинки, площею 587,6 м2 та 289,5 м2 та одну дачу (283,9 м2). За таку елітну нерухомість почесний голова правління ПАТ «Івано-Франківськцемент» щорічно оподатковуватиметься на більш ніж 20 тисяч гривень.
Слід відмітити і єдину жінку-мільйонерку у топ-десятці найбагатших кандидатів у нардепи – 51-річну Ольгу Сікору. Вона задекларувала один житловий будинок на 235 м2 та квартиру на 56 м2. Тобто податок на розкіш, згідно із законодавством, жінка не сплачуватиме. До слова, у своєму гаражі пані Сікора припаркувала п’ять легкових та десять вантажних автомобілів (вісім з яких іноземного виробництва, два вітчизняного виробника) та вісім напівпричепів іноземного виробництва.
А серед прикарпатської «верхівки» влади, до прикладу, губернатор Михайло Вишиванюк у своїй декларації повідомив про володіння дачею на 506 м2, тобто його податок на розкіш становитиме більше десяти тисяч гривень.
Міський голова Віктор Анушкевичус за свої дві квартири площею 173,9 м2 та 49,9 м2 не платитиме ні копійки.
|
