«Живий товар»
На Прикарпатті торік відправили до суду три справи, пов’язані з торгівлею людьми
Виступаючи за скасування рабства та відміну кріпацтва, найвидатніші уми дев’ятнадцятого століття й не здогадувалися, що і через двісті років людське життя матиме ціну, яка вимірюватиметься умовними одиницями. У сучасному світі торгівля людьми набуває особливо брутального та масового характеру, перетворюючись на справжню індустріальну пошесть.
В Україні спалахи цієї злочинної соціальної недуги особливо активні у регіонах, де висока кількість трудових мігрантів: Івано-Франківській, Львівській, Донецькій областях та в Криму.
На Прикарпатті торік відправили до суду три справи, пов’язані з торгівлею людьми. Перша стосувалася сексуальної, друга – трудової експлуатації, третя – спроба продати малолітню дитину. Над усіма працював старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління УМВС в Івано-Франківській області Юрій Винник. Навіть майже 19 років вислуги за плечима, зізнається він, не здатні вберегти від болючого подиву з того, на що тільки йдуть деякі «люди» задля наживи.
Надвірнянська сутенерка
У Надвірнянському районному суді зараз слухається справа, порушена проти 25-літньої жінки, котра завербувала для вивезення до Польщі п’ятьох дівчат. Одна з них була неповнолітньою, тож злочинниця побоялася відповідальності, ще дві рішуче відмовилися від участі у непевній афері практично перед самим виїздом до Польщі. А от 22-річна та 23-літня мешканки нашої та Тернопільської областей погодилися, зваблені розповідями про казкове закордонне життя. Звинувачена сама певний час працювала жрицею кохання у Варшаві, тож знала там усі «хлібні» місця. Тоді зустріла болгарина, закохалася в нього і вирішила покинути найдревніше ремесло. Оскільки жити хотілося «на рівні», парочка розробила «геніальний» план, згідно з яким на хліб із маслом їм мали заробляти інші. На Україні мати новоявленої «бізнес-вумен» розповідала усім, як добре влаштувалася її донька. Згодом до вербувань підключалася і сама фігурантка. Потрібно було знайти небагату дівчину (а потерпілі здебільшого із неблагополучних сімей) та переконати її виїхати за кордон. Болгарин робив довірливій запрошення на роботу до Польщі, відкривав у консульстві в Львові візу та оплачував квитки до Варшави.
У польській столиці дівчат зустрічали, купували їм на базарі «спецодяг» – і ось уже наші заробітчанки на варшавській окружній дорозі обдаровували своєю прихильністю – звісно ж, не безкоштовно – усіх бажаючих. Робочий день – від світанку до сутінок із годиною обідньої перерви десь під деревами. У дівчат забрали усі документи, обмежували їх у спілкуванні та телефонних дзвінках. Усі спроби повернутися на Батьківщину – а нещасні полонянки з цією метою навіть билися головою об дерево, аби інсценувати побиття клієнтом – ні до чого не призвели. У такому режимі нон-стоп одна із дівчат працювала близько двох тижнів, а друга – більше місяця. За цей час «рабовласники» поклали до кишені не одну тисячу євро. Нарешті котрійсь із бранок пощастило додзвонитися до родичів. Налякавшись, що матиме клопіт, надвірнянська «бізнес-вумен» та її болгарський коханець відпустили спочатку одну повію, а згодом – й іншу.
Усе б на цьому й закінчилося, якби злочинці вкрай не знахабніли та трималися б подалі від своїх жертв. Але ж ні. Повернувшись в Україну, колишня рабовласниця вирішила востаннє нажитися на нещасних дівчатах. Вона звернулася до обох з вимогою повернути кошти, витрачені на їхні документи, одяг та проживання у Польщі. Цього вже потерпілі пробачити не змогли, а тому одразу ж звернулися за допомогою до правоохоронців. Завдяки вдалій оперативній комбінації злочинницю було затримано. Її матір знаходиться під підпискою про невиїзд, адже і вона зіграла у зламаних долях потерпілих свою роль.
Сина – в оренду для жебракування
Майже три тижні із потерпілими працювали психологи та медики одного із київських медико-реабілітаційних центрів Міжнародної організації з міграції. Одна із дівчат завагітніла від невідомого клієнта і вже народила малюка.
«Рабовласниця» нині на лаві підсудних, їй загрожує від 5 до 12 років. З яким серцем вона буде дивитися в очі власному синові, якому зараз лише шість? Через материну жадібність та підлість хлопчик втратив найголовніше – сім’ю. Болгарин знаходиться у міжнародному розшуку. Його затримання, впевнені правоохоронці, лише справа часу.
Ще підприємливішою, аніж надвірнянська «бізнес-вумен», виявилася молода мати з Коломийщини. Жінка за 20 тисяч гривень здала в оренду для жебракування… свого трилітнього сина. Її затримали, коли «мадонна» із малюком на колінах вправно перелічувала мічені купюри. При цьому з її очей не скотилося ані сльозинки.
Оптом всього за 30 тисяч гривень вирішив продати на жебри до Одеси двох безногих інвалідів та хворого на дитячий церебральний параліч молодика 25-літній «підприємець» ромської національності із Закарпаття. Він підібрав цих обділених долею людей на Львівському вокзалі. Каліки стали для чолов'яги джерелом непоганого прибутку. Він курсував Львівською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями та розставляв своїх підопічних у велелюдних місцях: поблизу ринків, у переходах, біля церков. У день кожен приносив «бізнесмену» до шести сотень гривень чистими. Звичайно, були певні витрати на оплату помешкання, одяг, харчування та горілку для жебраків, однак ці кошти поверталися спритнику сторицею. Цікаво, що усі інваліди із величезною подякою та повагою відзивалися про свого «доброчинця» і до останньої миті не вірили, що їх продано до Одеси. Тепер чолов'яга очікує на справедливе покарання.
Щоб не потрапити в рабство
Іноді люди, загнані злочинцями у боргову кабалу, здатні на найнеймовірніші вчинки, стверджують правоохоронці. Приміром, позаторік двоє юнаків із Надвірнянщини продали власні нирки за 10 та 11 тисяч євро кожну. Операцію з видалення органів провели в Азербайджані.
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління УМВС в Івано-Франківській області Юрій Винник радить: аби не стати жертвою торгівців людьми, ще перед виїздом з України зберіть якомога більше інформації про вид діяльності фірми, котра вас працевлаштовує. Зробити це можна через Інтернет або звернувшись за телефонами центрів консультування мігрантів при Міжнародній організації з міграції в Україні. Якщо ж ви – потерпілий, не соромтеся звертатися до правоохоронців. В Івано-Франківську за адресою: вул. Лепкого, 28 розташований відділ боротьби з торгівлею людьми УМВС в області. Саме там розслідують ці надзвичайно заплутані справи та притягають до кримінальної відповідальності злочинців, котрі у гонитві за надприбутками втратили право називатися людьми. А ще – забули, що зло завжди й за будь-яких умов неодмінно буде покаране.
Ольга ГЕРАСИМКО
ДО ТЕМИ:
Щороку у світі близько 4 мільйонів осіб переправляються через кордони держав для використання в підневільній праці. У сучасну работоргівлю втягуються навіть держави, які уникнули рабовласницького періоду у своїй історії. Якщо протягом ХIX століття з Азії і Африки було вивезено 12 мільйонів рабів, то впродовж останніх тридцяти років ХХ сторіччя лише азіатських дівчат та жінок до Європи було переправлено 13 мільйонів. Експерти Організації Об’єднаних Націй вважають, що цей бізнес за рівнем прибутковості посідає третє місце після торгівлі наркотиками та зброєю.
Для комерційної сексуальної експлуатації і примусової праці з України вивозять чоловіків, жінок та дітей. Українські секс-рабині користуються попитом у Росії, Туреччині, Чехії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Польщі, Італії, Ізраїлі, Німеччині, Болгарії та Греції. Чоловіки за копійки, а то й зовсім безкоштовно, гнуть спини на виробництвах, будовах та сільськогосподарських роботах у Росії, Чехії та Польщі.
Найогидніше у ницому рабовласницькому бізнесі – продаж дітей. Сучасні українські малюки та підлітки надзвичайно приваблюють іноземних педофілів, продюсерів порнофільмів, сутенерів. Здебільшого це так звані «діти вулиці», яких в Україні, за різними даними, від 100 до 200 тисяч. Для нашої країни проблема торгівлі дітьми, фактично, розпочалася з масового незаконного усиновлення українських дітей іноземними громадянами. Як було встановлено спеціальною слідчою комісією Верховної Ради України, ці дії мали характер завуальованої торгівлі неповнолітніми. Проблема полягає в тому, що виявлення та розслідування таких злочинів – практично неможливе. Транснаціональна злочинність виробила добре відпрацьований механізм здійснення торгівлі людьми, при якому прослідкувати рух «живого товару» надзвичайно важко.
|
